Ухвала суду № 70908315, 06.12.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 460/5314/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Гоцко В.І.

Провадження № 22-ц/783/6085/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 М. М.

Категорія: 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді – Шандри М.М.

суддів: Левика Я.А., Струс Л.Б.

секретаря: Симця В.І.

за участю: представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

ОСОБА_4 та його представника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 10 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_2, Рогізненської сільської ради, Яворівської районної державної адміністрації та Головного управління Держгеокадаструпро визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, державного виконавчого органу та скасування реєстрації права власності на землю,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 10 серпня 2017 року заяву представника ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку і заборонено відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії (продаж, передачу в заставу, оренду, обмін, тощо) щодо його земельної ділянки площею 0,20 га, кадастровий номер 4625887000:02:000:0202, яка розташована на території Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області, до вирішення позовної заяви по суті.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, суд не навів жодних обґрунтувань, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тобто ухвала суду не відповідає вимогам закону щодо змісту судового рішення. Просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,20 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4625887000:02:000:0202, яка розташована на території Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Постановивши оскаржувану ухвалу та заборонивши відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії (продаж, передачу в заставу, оренду, обмін, тощо) щодо його земельної ділянки площею 0,20 га, кадастровий номер 4625887000:02:000:0202, яка розташована на території Рогізненської сільської ради Яворівського району Львівської області,районний суд, фактично вийшов за межі вимог заяви про забезпечення позову, у якій позивач просив лише про накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Крім цього, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахвува роз’яснення, викладені в абз. 3 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” про те, що ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Із змісту оскаржуваної ухвали про забезпечення позову вбачається, що така не містить мотивувальної частини, зокрема у ній не зазначено мотивів, із яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

За таких обставин ухвала суду, як постановлена з порушенням вимог процесуального закону, підлягає скасуванню з направленням питання щодо розгляду заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 10 серпня 2017 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді: