Ухвала суду № 70907298, 11.12.2017, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/1788/17

2/441/848/17

УХВАЛА

про залишення позову без руху

"11" грудня 2017 р. суддя Городоцького районного суду Львівської обл. Українець П.Ф., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Городоцької міської ради, Комунального підприємства «Міське комунальне господарство», третя особа – міський голова ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та інше,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 28.11.2017р. зверувся в суд із позовом до Городоцької міської ради, Комунального підприємства «Міське комунальне господарство», третя особа – міський голова ОСОБА_2, просить в т.ч. стягнути з Городоцької міської ради 5 000 грн. моральної (немайнової) шкоди, а також зобов’язати Городоцьку міську раду відшкодувати моральну шкоду шляхом публікації публічного вибачення у газеті «Голос ратуші», що видає КП "Редакція газети "Голос ратуші" наступного змісту «Городоцька міська рада просить вибачення у ОСОБА_1, директора КП «Міське комунальне господарство» за його незаконне звільнення», вимоги щодо стягнення моральної (немайнової) шкоди в грошовому еквіваленті та у спосіб публікації вибачення судовим збором не оплатив, просить відстрочити оплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, який підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов’язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (ч. 5 ст. 119 ЦПК) не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (ст. 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду.

Разом із тим, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до ст. 82 ЦПК України, то наслідки, передбачені ст. 121 цього Кодексу, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно ст. 82 ЦПК України і ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Із п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, склад сім’ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як підставу до відстрочення сплати судового збору, позивачем надано довідку про склад сім'ї від 21.11.2017р. і довідку до акта огляду МСЕК від 21.11.2017р.

Між тим доказів на підтвердження того, що майновий стан ОСОБА_1 перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (довідка про отримання/неотримання виплат як інваліду ІІІ групи, перебування на обліку у центрі зайнятості, банківські документи про відсутність коштів на рахунках, тощо) позивачем не надано, а тому вважаю, що підстав для відстрочення сплати судового збору - немає.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Оскільки ОСОБА_1 заявив вимоги стягнути із Городоцької міської ради моральної шкоду у розмірі 5 000 грн. та зобов’язати Городоцьку міську раду відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 шляхом публікації публічного вибачення у газеті «Голос ратуші», що видає КП "Редакція газети "Голос ратуші", тобто дві самостійні вимоги немайнового характеру, такі йому належить відповідно оплатити судовим збором, кожну.

Об’єднання ОСОБА_1 двох вимог немайнового характеру у один пункт позовних вимог означеного недоліку не усувають.

У п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. роз’яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Закладаючи вимогу про стягнення із відповідача 5 000 грн. моральної (немайнової) шкоди, позивачем не обґрунтовано із яких міркувань він виходив, визначаючи такий розмір моральної шкоди, не зазначено доказів на її підтвердження.

ОСОБА_1 просить зобов’язати Городоцьку міську раду відшкодувати йому моральну шкоду шляхом публікації публічного вибачення у газеті «Голос ратуші» наступного змісту «Городоцька міська рада просить вибачення у ОСОБА_1, директора КП «Міське комунальне господарство» за його незаконне звільнення», мотивуючи в т.ч. тим, що «через незаконне повторне звільнення втратив «в очах» жителів м. Городок честь та гідність».

Однак із змісту позову неможливо встановити чи вищеозначена вимога заявлена позивачем на захист особистого немайнового права, зокрема права на повагу до честі і гідності, чи як спосіб відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У першому випадку позивачу належало б звернути увагу на роз’яснення викладені у п. 4 і 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009р., у другому - належить вказати, яке стосування має до трудового спору засіб масвої інформації КП "Редакція газети "Голос ратуші" як юридична особа, на чому грунтуються вимоги до неї щодо публікації публічного вибачення, чи має бути КП "Редакція газети "Голос ратуші" залучено до розгляду спору.

Наведене позбавляє можливості правильно та в точній відповідності із законом вирішити спір, а тому позов слід залишити без руху і надати позивачу термін на усунення його недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, -

у х в а л ю ю :

позовну заяву ОСОБА_1 до Городоцької міської ради, Комунального підприємства «Міське комунальне господарство», третя особа – міський голова ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі та інше - залишити без руху.

Зобов’язати позивача на протязі п’яти днів, з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки позову, що наведені в описовій частині такої.

У випадку якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем протягом вказаного вище часу, позов вважати таким, що не підлягає розгляду та повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Українець П.Ф.