Постанова № 70907117, 05.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/6502/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУ № 335/6502/17 Головуючий в 1 інстанції Геєць Ю.В.

Провадження №33/778/628/17 Доповідач в 2 інстанції Тютюник М.С.

Категорія ч. 1 ст.130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Тютюник М.С., за участю ОСОБА_2, його захисника Тернового О.В., розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Тернового О.В. на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює майстром «Архінформ - проект», мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 1, 124, 122-4 КУпАП і на підставі ст. 36 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

згідно з оскаржуваною постановою, 22.05.2017 року о 18-05 годині у м. Запоріжжя по вул. Патріотичній, б.58, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110307 державний номер НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Mercedes-Benz державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4. Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, травмованих не має.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Після скоєння ДТП водій ОСОБА_2, являючись учасником вказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце ДТП, чим порушив вимоги пункту 2.10 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

22.05.2017 року о 18-30 годині в м. Запоріжжя по вул. Перемоги, б.87 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307 державний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, стан сп'яніння встановлено у встановленому законом порядку у медичному закладі КУ «ЗОНД» ЗОР, результат позитивний, висновок №2459 від 22.05.2017 року, водія відсторонено від керування транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Таким чином, ОСОБА_2 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції в частині визнання винним за ч.1 ст.130 КУпАП захисник ОСОБА_2 - адвокат Терновой О.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, вимоги ст. 245 КУпАП. Вказує, що ОСОБА_2 в суді першої інстанції вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП визнав, а за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, та надав пояснення, що після скоєння ДТП сильно розхвилювався що пошкодив дорогий автомобіль, у зв'язку з чим покинув місце ДТП. Його було зупинено поліцією, на їх вимогу пройти тест на наявність алкоголю останній заперечив та хотів обстежитись у лікувальному закладі. Після чого, на ОСОБА_2 було одягнуто наручники та поліцейські повезли його в невідомому напрямку, де біля будинку вказали, що він обстежений і у нього виявлений алкоголь, про що у поліцейського був документ. Хоча ніякого обстеження не проводилося та дослідних матеріалів не надано із результатами не знайомився, тому що постійно був у наручниках. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься акт огляду на стан сп'яніння, однак в ньому відсутні дата та час його складання, що не зрозуміло доказом яких обставин та подій він є. Також, ОСОБА_5 не отримував направлення на огляд водія для виявлення стану сп'яніння, що є порушенням п. 8, 12 Інструкції від 09.11.2015 року за № 1452/735. Зазначає, що протокол у справі про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, та матеріали справи відносно ОСОБА_5 були сфабриковані інспекторами поліції, оскільки місять протиріччя, що не дає змоги правильно вирішити і встановити провину водія. Просить постанову суду частково змінити та закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки ОСОБА_5 та його адвоката Тернового О.В., які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_5 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляційній скарзі не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП є вірною і також не оскаржується.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.05.2017 року серії БР№217434, з якого вбачається, що ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, в якому в повній мірі викладено суть правопорушення, зокрема він складений за керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення (справа № 335/6503/17 а.с. 1); висновком КУ «ЗОНД» ЗОР від 22.05.2017 року №2459, згідно якого ОСОБА_2 за результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій - 22.05.2017 року о 19-10 годині перебував у стані алкогольного сп'яніння (справа № 335/6503/17 а.с. 6); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, згідно до яких 22.05.2017 року у їх присутності ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу ДРАГЕР - останній відмовився (справа № 335/6503/17 а.с. 7,8); відеозаписом на DVD-диску, на якому міститься відеофіксація з нагрудної камери працівника патрульної поліції та з якої вбачається, що 22.05.2017 року о 18-40 годині було зупинено автомобіль ЗАЗ 110307 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, сам водій перебував з ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів; поведінка, що не відповідає обстановці). Також відеозапис містить обставини встановлення особи водія, перевірки документів та подальшої згоди ОСОБА_2 на проходження огляду на стан сп'яніння у КУ «ЗОНД» ЗОР (справа № 335/6503/17 а.с. 13).

При дослідженні апеляційним судом протоколу про адміністративне правопорушення серії БР№217434 від 22.05.2017 року відносно ОСОБА_2, встановлено, що в ньому містяться всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП, та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт вказує на фальсифікацію матеріалів справи відносно ОСОБА_2 працівниками поліції, однак в матеріалах справи відсутні, та у судовому засіданні не надано даних про те, що ОСОБА_2 чи його захисником були оскаржені в установленому Законом порядку ці дії працівників поліції.

Також, апеляційний суд вважає, що не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення доводи апелянта про відсутність направлення на огляд водія для виявлення стану сп'яніння, оскільки ці порушення не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів дати та часу його складання є також безпідставними, оскільки вказаний акт складений відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2015 р. № 1452/735 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858).

Твердження апелянта з приводу не проходження обстеження ОСОБА_2 у КУ «ЗОНД» 22 травня 2017 року є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Для перевірки вищезазначених доводів судом апеляційної інстанції була витребувана інформація щодо проходження ОСОБА_2 огляду на стан сп'яніння в закладі КУ «ОКНД».

Так, за наданими відеозаписом камери спостереження в приміщенні КУ «ОКНД» та копією журналу реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння ОСОБА_2 22 травня 2017 року о 19.15 год. проходив огляд на стан сп'яніння в КУ «ОКНД», розташованого по вул. Сєдова, 31 в м.Запоріжжі.

Таким чином, суд дослідив всі наявні в матеріалах адміністративної справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а тому призначив ОСОБА_2 адміністративне стягнення, у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, з чим повністю погоджується і апеляційний суд.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Тернового О.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 липня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області М.С. Тютюник