Постанова № 70906959, 06.12.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5759/17

Категорія 3

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Лялюка Є.Д.

з участю: секретаря судового засідання Станкевича Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_1 міського голови, Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_2 «Балтом Україна» звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 міської ради, ОСОБА_1 міського голови, Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_1 міського голови та ОСОБА_1 міської ради. Зобов’язати ОСОБА_1 міського голову винести на розгляд чергового пленарного засідання ОСОБА_1 міської ради питання виділення коштів Управлінню капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради в сумі 32546511,76 грн. Зобов’язати ОСОБА_1 міську раду виділити з бюджету міста Львова на 2017 рік кошти в сумі 32546511,76 грн..

В обґрунтування внесеного позову покликається на те, що в 2010 році між Управлінням капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради (в подальшому УКБ ЛМР) та ОСОБА_2 “Балтом Україна” було укладено договір на реконструкцію вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста), і відповідно до умов договору від 10.09.2010 року № 20 ОСОБА_2 “Балтом Україна” було виконано взяті на себе договірні зобов’язання. Відповідно до ухвал ОСОБА_1 міської ради від 14.05.2010 року № 3543, та від 30.09.2010 року № 3925 в бюджеті міста Львова були передбачені кошти в сумі 29 339 600,00 грн. щодо фінансування об’єкту “Реконструкція вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста) в т.ч. проектні роботи”, і розпорядником коштів було визначено УКБ ЛМР. Однак, не дивлячись на те, що кошти на оплату робіт щодо реконструкції вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста) були передбачені в бюджеті міста Львова на 2010 рік, оплату за виконані роботи, відповідно до умов договору від 10.09.2010 року № 20, ОСОБА_2 “Балтом Україна” не отримали. Відповідно до наказу Господарського суду Львівської області від 09.01.2014 року по справі № 914/3479/13, виданого на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2013 року, яке вступило в законну силу 23.12.2013 року, стягнуто з Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради на користь ОСОБА_2 “Балтом Україна” кошти в сумі: 38614063,44 грн. основного боргу; 2002641,69 грн. трьох відсотків; 68820,00 грн. судового збору. Вказаний наказ було скеровано ОСОБА_2 “Балтом Україна” для примусового виконання у відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Львівській області, і протягом 2014-2017 років з УКБ ЛМР на користь ОСОБА_2 “Балтом Україна” було стягнуто частину коштів, однак в даний час не сплаченою залишається сума в розмірі 32546511,76 грн.

До судового засідання представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, подала клопотання про відкладення такого у зв’язку із зайнятістю в іншому процесі, однак суд не приймає до уваги вказане клопотання з врахуванням того, що адміністративний позов поступив до суду 18 серпня 2017 року, а відтак, з метою дотримання розумних строків розгляду справи суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про відкладення. Крім цього,суд також враховує те, що на відповідачів, як на суб’єктів владних повноважень, покладено обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що в 2010 році між УКБ ЛМР та ОСОБА_2 “Балтом Україна” було укладено договір на реконструкцію вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста), і відповідно до умов договору від 10.09.2010 року № 20 ОСОБА_2 “Балтом Україна” було виконано взяті на себе договірні зобов’язання.

Відповідно до ухвал ОСОБА_1 міської ради від 14.05.2010 року № 3543, та від 30.09.2010 року № 3925 в бюджеті міста Львова були передбачені кошти в сумі 29 339 600,00 грн. щодо фінансування об’єкту “Реконструкція вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста) в т.ч. проектні роботи”, і розпорядником коштів було визначено УКБ ЛМР.

Однак, не дивлячись на те, що кошти на оплату робіт щодо реконструкції вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста) були передбачені в бюджеті міста Львова на 2010 рік, оплату за виконані роботи, відповідно до умов договору від 10.09.2010 року № 20, позивач - ОСОБА_2 “Балтом Україна” не отримав.

Відповідно до ухвали ОСОБА_1 міської ради № 505 від 26.05.2016 року “Про затвердження структури виконавчих органів ОСОБА_1 міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів” управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради є виконавчим органом ОСОБА_1 міської ради. Згідно “Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами ОСОБА_1 міської ради”, затвердженого ухвалою ЛМР № 777 від 14.07.2016 року, УКБ ЛМР наділено повноваженнями як виконавчий орган ЛМР, який підпорядковується першому заступнику міського голови.

Таким чином, встановлено, що УКБ ЛМР укладає угоди не як самостійний суб’єкт господарювання, а як структурний підрозділ ЛМР, і лише в межах бюджетних призначень на відповідний фінансовий рік, а неоплачені боргові зобов’язання повинні переходити як заборгованість, перед іншими господарюючими суб’єктами та відображатись в бюджеті наступного періоду.

Суд приймає до уваги, як належні та допустимі, покликання сторони позивача на те, що відповідач УКБ ЛМР, не сплачуючи кошти за виконані роботи протягом тривалого періоду часу, ставить під загрозу усю господарську діяльність ОСОБА_2 “Балтом Україна”, оскільки несплачена сума коштів для підприємства з іноземними інвестиціями є досить значною, і фінансові збитки є непоправними (відповідно до курсу (відповідно до курсу НБУ сума основного боргу складала станом на 10.09.2010 року (курс 10,05 грн.) – 3842195,36 Євро, а станом на 07.07.2017. (курс 29,45 грн.) -1211173,63 Євро).

Також встановлено, що всупереч вимогам Бюджетного Кодексу України, постанови КМУ від 09.01.2000р. № 17 “Про порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій” кошти щодо погашення боргу, який утворився в УКБ ЛМР перед ОСОБА_2 “Балтом Україна” в бюджеті міста Львова протягом 2011 – 2017 років не передбачались.

09.01.2014 року Господарським судом Львівської області винесено наказ по справі №914/3479/13 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.11.2013 року, яке вступило в законну силу 23.12.2013 року, та таким стягнуто з Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради на користь ОСОБА_2 “Балтом Україна” кошти в сумі: 38 614 063,44 грн. основного боргу; 2 002 641,69 грн. трьох відсотків; 6 8820,00 грн. судового збору.

В подальшому вищевказаний наказ Господарського суду Львівської області від 09.01.2014 року по справі № 914/3479/13 було скеровано ОСОБА_2 “Балтом Україна” для примусового виконання у відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Львівській області, і протягом 2014-2017 років з УКБ ЛМР на користь ОСОБА_2 “Балтом Україна” було стягнуто частину коштів, однак в даний час не сплаченою залишається сума в розмірі 32 546 511,76 грн.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що позивач неодноразово звертався як до міського голови Львова, так і до депутатів ЛМР з метою врегулювання даного спору, однак безрезультатно.

В 2017 році ОСОБА_2 “Балтом Україна” звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду від 06.11.2013 року у справі № 914/3479/13.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2017р. було відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна” про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 06.11.2013 року у справі № 914/3479/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна”, смт. Щирець Львівська область, до Управління капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 міської ради про стягнення 41327627,08 грн.

Відповідно до витягу з протоколу № 12 постійної комісії фінансів та планування бюджету від 24.02.2016 року, за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Балтом Україна” було прийнято рішення скерувати звернення ОСОБА_1 міському голові п. А.Садовому для розгляду та прийняття рішення питання щодо можливості розтермінування виплати боргу УКБ ЛМР та повернути у 2016 році кошти заборговані ОСОБА_2 “Балтом Україна”.

Однак, в судовому засіданні встановлено та не спростовано стороною відповідача, що жодного рішення з даного приводу прийнято не було.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи відповіді ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_3 від 13.02.2015 р. № 05-46 на лист Надзвичайного та Повноважного посла ОСОБА_4 в Україні, таким було повідомлено, що виділення коштів для оплати боргу буде проводитись із спеціального фонду міського бюджету на 2015 рік. Однак, в судовому засіданні встановлено та не спростовано відповідачем, що взяті на себе зобов’язання міським головою так і не було виконано.

Враховуючи, що ОСОБА_2 “Балтом Україна” є підприємством з іноземними інвестиціями, і іноземні інвестори несуть значні збитки, що не сприяє позитивному іміджу України на міжнародному рівні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.16 вищевказаного Закону, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно ч.ч.6,7 ст.16 вказаного Закону, місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно п.23 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Відповідно до п.13 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою та несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою.

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У відповідності до ч.ч.1,2,4 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, судом встановлено за допомогою належних та допустимих доказів, перевірених в судовому засіданні, що бездіяльність ОСОБА_1 міського голови та ОСОБА_1 міської ради щодо не виділення коштів на фінансування об’єкту “Реконструкція вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста) є неправомірною та слід зобов’язати ОСОБА_1 міського голову винести на розгляд чергового пленарного засідання ОСОБА_1 міської ради питання виділення коштів Управлінню капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради в сумі 32 546 511,76 грн.

Разом з тим, враховуючи, що законодавством передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, то позовна вимога про зобов’язання ОСОБА_1 міської ради виділити з бюджету міста Львова на 2017 рік кошти в сумі 32546511,76 грн. не підлягає до задоволення, оскільки така належить до виключної компетенції міської ради.

Відповідно до п.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, у справах з приводу оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень, обов’язок по доведенню правомірності такої, покладається саме на зазначених осіб.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, відповідачами в підтвердження правомірності дій та бездіяльності, суду не надано, а тому позов слід задоволити частково.

Керуючись ст. 19 ч.2, ст.55 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 8, 11, 18, 70, 71, 86, 94, 99, 138, 154, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, ст.ст. 16, 25, 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд

п о с т а н о в и в :

позов задоволити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_1 міського голови та ОСОБА_1 міської ради.

Зобов’язати ОСОБА_1 міського голову винести на розгляд чергового пленарного засідання ОСОБА_1 міської ради питання виділення коштів Управлінню капітального будівництва ОСОБА_1 міської ради в сумі 32 546 511,76 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На постанову суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лялюк Є.Д.