Постанова № 70906457, 30.11.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.11.2017

Справа № 320/3352/17-а

Провадження № 2-а/320/137/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1,

при секретарі – Луценко П.В.,

за участю:

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішень та спонукання до вчинення дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить: визнати протиправним рішення № 1433 від 23.03.2017 року Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_3; зобовязати Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити пенсію за віком ОСОБА_3, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням стажу відповідно записів в трудовій книжці та наданих довідок про заробітну плату для обчислення пенсії з 01.03.2017 року.

В судове засідання позивачка не зявилася, надавши суду заяву про слухання справи за її відсутності, на задоволені позову наполягає.

В судовому засіданні відповідач проти позову заперечив, та пояснив, що позивачці було правомірно відмовлено в призначенні пенсії, так як вона повинна звертатись за місцем свого проживання (реєстрації), крім того, вона предявила не паспорт громадянина України, а паспорт для виїзду за кордон, що не є належним документом, який засвідчує громадянство, а також нею не підтверджено зміну прізвищ після укладення та розірвання шлюбу.

Також відповідачем надано письмові заперечення, в яких зазначено, що позивачка виїхала на постійне проживання до Ізраїлю та на день подання заяви (через представника) про призначення пенсії за віком знаходиться на території іншої держави, а отже не виконуються умови по.1.1 та 1.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, а саме представник звернувся із заявою про призначення пенсії позивачці до органу не за місцем проживання (реєстрації). Відповідно до підпункту 7 п.4 Положення «Про пенсійний фонд України» від 06.04.2011 №384/2011, затвердженого Указом Президента України, передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань вживає відповідно до законодавства та міжнародних договорів України заходів до переказування пенсій громадянам, які вихали на постійне проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно проживають в Україні. Зазначає, що на теперішній час відсутня угода щодо пенсійного забезпечення громадян між Урядами України та Ізраїлю, у звязку з чим просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, враховуючи доводи позивача, що викладені в позовній заяві та відповідача, що викладені в запереченні на позов, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних повноважень управлінської функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До 1997 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримувала строкову пенсію по інвалідності ІІ групи, призначену з 05.08.1996 року по 01.09.1998 року, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.

01.03.2017 року представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 особисто звернулася до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення ОСОБА_3 пенсії за віком. До заяви додано документи в оригіналах та їх копіях необхідні та достатні для призначення пенсій за віком./а.с.4-5/

Рішенням Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 1433 від 23.03.2017 року в призначенні пенсії відмовлено./а.с.6-7/ В обґрунтування відмови зазначено, що ОСОБА_3 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю та на теперішній час відсутня угода щодо пенсійного забезпечення між Урядами Ізраїлю та України.

Рішення Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 1433 від 23.03.2017 року про відмову в призначені пенсії за віком є протиправним, оскільки позивачкою відповідно вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, надані всі необхідні документи, які підтверджують її право на отримання пенсії за віком.

Так, ст. 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів за догляду за непрацездатними.

Згідно ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи з наведених законодавчих норм позивачі, які проживають в Ізраїлі, як громадяни України, мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, так як Конституція Україні та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

Відповідно ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Тобто, кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №25-рп/2009 від 07.10.09 р. положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та згідно з його п.2 втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно рішення Конституційного Суду України право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в У країні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

З додержанням вимог вищезазначеної норми, через представника ОСОБА_4І, яка діє на підставі виданої їй нотаріально посвідченої довіреності, була подана 01.03.2017 року до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заява про призначення позивачці пенсії за віком та додані необхідні документи.

У зв'язку з тим, що позивачка в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії звернулася за призначенням пенсії, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права буде зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком, згідно поданої заяви від 01.03.2017 року.

Оцінюючи письмові заперечення відповідача проти позову, суд вважає їх необґрунтованими і такими, що суперечать діючому законодавству України.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

Щодо пояснень представника відповідача про не підтвердження позивачкою записів у трудовій книжці про зміну її прізвища, суд вважає ці заперечення безпідставними, оскільки дослідивши оригінал трудової книжки, яку надав представник відповідача, суд вбачає належним чином оформлені записи про зміну прізвища позивачки протягом трудової діяльності, засвідчені відповідними підписами та печаткою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159,163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними рішень та спонукання до вчинення дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним рішення № 1433 від 23.03.2017 року Мелітопольського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_3.

Зобов’язати Мелітопольське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити пенсію за віком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням стажу відповідно записів в трудовій книжці та наданих довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, згідно поданої заяви від 01.03.2017 року.

Стягнути з Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Код ЄДРПОУ 37927773) 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, буд. 2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова