Постанова № 70904643, 11.12.2017, Новогродівський міський суд Донецької області

239/509/17

2-а/239/51/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Пригода О.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов’язання повторно розглянути заяву,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов’язання повторно розглянути заяву, вказуючи на те, що більшу частину життя, а саме з 1982 року вона зі своїм чоловіком ОСОБА_2 проживали однією сім’єю, мали спільні інтереси, спільний побут, вели спільне господарство, мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прожили разом більше 34 років.. Чоловік все життя працював на шахті на підземних роботах, його заробітна плата була для неї основним джерелом існування, пізніше чоловік отримував пенсію, вона знаходилась на його утримання. 20.08.2016 року ОСОБА_2 помер, вона поховала його. Вона відноситься до категорії непрацездатних осіб, яка досягла пенсійного віку і знаходиться на обліку у ПФУ, їй була нарахована пенсії в невеликому розмірі, в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 14.06.2017 року встановлений факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу її та ОСОБА_2, та встановлено факт її перебування на утриманні ОСОБА_2 по день його смерті. Посилається на ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вона звернулась до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в зв’язку з втратою годувальника надавши всі необхідні документи, в чому рішенням ПФУ №540 від 19.08.2017 року їй було відмовлено з підстав ненадання нею свідоцтва про шлюб, який згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії №22-1 від 25.11.2005 року для призначення пенсії в зв’язку з втратою годувальника є необхідним, так як засвідчує родинні стосунки з померлим. Рішення суду було проігноровано та зазначено, що воно не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя. Посилається на ст.3 СК України, яка визначає поняття членів сім’ї. Вважає, що відповідно до рішення суду вона є непрацездатним членом сім’ї померлого годувальника так як була на його утримані як член сім’ї. Вважає, що з врахуванням сумісного мешкання з ОСОБА_2 більше ніж 34 роки вона має право на пенсію по втраті годувальника. Просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.08.2017 року про відмову в переході на пенсію в зв’язку з втратою годувальника, зобов’язати відповідача повторне розглянути її заяву від 10 серпня 2017 року №540 про перехід на пенсію в зв’язку з втратою годувальника.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в ній доказів. Згідно наданого відповідачем письмового заперечення на позов, позов не визнають, просять відмовити, вказуючи на те, що ОСОБА_1 звернулась до ПФУ із заявою №540 від 10.08.2007 року про перевід з пенсії за віком на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Рішенням №540 від 19.08.2017 року їй було відмовлено в переводі на пенсію у зв’язку з втратою годувальника через ненадання свідоцтва про шлюб. Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія в зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, визначений перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший. Відповідно до пункту 2.3. Порядку до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2,3 пункту 2.1., та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником. До категорії непрацездатних членів сім’ї віднесено батька, матір, дружину, чоловіка, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». В Законі не передбачено надання права на призначення пенсії в зв’язку із втратою годувальника особам, які проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі. Відповідно до ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Встановлення рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 14.06.2017 року факт проживання однією сім’є ОСОБА_1 з ОСОБА_2 без шлюбу з 1982 року по день його смерті не є підставою для виникнення в них прав та обов’язків подружжя. Просять в позові відмовити.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного УПФ України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов’язання повторно розглянути заяву не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, позивач звернулась до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв’язку з втратою годувальника від 10.08.2017 року №540 відповідно ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача від 19.08.2017 року №540 позивачу в переводі з пенсії за віком на пенсію в зв’язку з втратою годувальника відмовлено, з посиланням на те, що ОСОБА_1 не надала свідоцтво про шлюб, яке є необхідним документом для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, так як засвідчує родині стосунки з померлим ОСОБА_2 Законом не передбачене надання права на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника особам, які проживали однієї сім’єю, але не передували у шлюбі.

Суд вважає що вказане рішення відповідача є правомірними та таким, що відповідає ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 14.06.2017 року встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 по день його смерті 20.08.2016 року та встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_4), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;

б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";

в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює;

г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов’язані їх утримувати.

Відповідно до стаття 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім’ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім’ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім’ї, яким може бути призначена пенсія у зв’язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім’ї, як-от спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов’язків.

Ужиті в Законі поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За частиною першою статті 21 СК України подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу – добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 36 СК України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.

Відповідно до ч.2 ст.21 СК України проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.

У розумінні п.1 ч.2 ст.36 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка та чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали однією сім’єю без шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, і після смерті того з них, хто за життя утримував другого, той, хто залишився жити, не набуває права на призначення йому пенсійних виплат у зв’язку із втратою годувальника.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім’ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові ВС України від 10.03.2015 року справа №21-615а14.

На підставі зазначеного, рішення Селидовського об’єднаного УПФУ №540 від 19 серпня 2017 року про відмову ОСОБА_1 в переводі з пенсії за віком на пенсію у зв’язку з втратою годувальника прийняте на підставі закону, в межах повноважень ПФУ та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст.19,46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788, ст.ст.21,36 СК України, ст.ст.2, 9, 11, 86, 94, 159, 160, 162, 163, 186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов’язання повторно розглянути заяву - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Новогродовский міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: