Постанова № 7090427, 10.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.09 місто Севастополь Справа №2а-2504/09/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

з участю:

позивача ОСОБА_1, паспорт серії АР НОМЕР_1, виданий 27.05.2004,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження частково втратившим силу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного судуміста Севастополя з адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання розпорядження № 2651р від 30.12.1999 втратившим силу в частині передачі йому у власність земельних ділянок АДРЕСА_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не скористувався правом приватизації земельної ділянки, державний акт на землю не отримав, у травні 2006 року вийшов зі складу Садівничого товариства «Клери-3» та не бажає вести індивідуальне садівництво.

Ухвалою суду від 24.11.2009 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 24.11.2009 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 10.12.2009.

В ході судового розгляду справи позивач на позовних вимогах наполягав.

Відповідач в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, надав клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з відсутністю можливості направлення представника.

Суд вирішив розглянути справу за відсутністю представника відповідача, оскільки доказів поважності причин неможливості прибуття в судове засідання представника суду не надано.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на підставі такого.

Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя № 2651р від 30.12.1999 земельні ділянки НОМЕР_2 загальною площею 0,0800 га були передані у приватну власність ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування Садівничого товариства “Клери-3”.

Пунктами 2.1, 2.2 вказаного розпорядження позивач був зобов'язаний в місячний строк надати в Гагарінську районну державну адміністрацію паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність; протягом шести місяців виконати через відповідну землевпорядкувальну організацію встановлення та уточнення меж в натурі (на місцевості), а також інші узгодження для отримання державного акту на право приватної власності на землю.

Вказані умови розпорядження ОСОБА_1 не виконав, державний акт на право власності зазначених земельних ділянок не отримав.

Рішенням загальних зборів Садівничого товариства “Клери-3” від 14.05.2006 ОСОБА_1 виключений зі складу членів Садівничого товариства «Клери-3».

Судом встановлено, що розпорядження № 2651р від 30.12.1999 винесено Гагарінською районною державною адміністрацією міста Севастополя законно, в межах її повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

Але враховуючи те, що ОСОБА_1 не набув права власності на земельні ділянки НОМЕР_2 загальною площею 0,0800 га Садівничого товариства “Клери-3” та не бажає його набувати, в цій частині вказане розпорядження підлягає визнанню таким, що втратило чинність.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя № 2651р від 30 грудня 1999 року втратившим силу в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельних ділянок НОМЕР_2 загальною площею 0,0800 га Садівничого товариства “Клери-3”.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (99038, АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15 грудня 2009 року о 10 год. 00 хв.