Постанова № 70903121, 07.12.2014, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/13022/17

Провадження №2-а/592/697/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2014 року м.Суми

Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Громадського об’єднання «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулась Громадська організація «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» із адміністративним позовом до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_2 та просять визнати дії щодо ненадання публічної інформації за запитом № 23 від 07.08.2017 року неправомірними та зобов’язати вчинити дії, а саме: повторно розглянути запит Громадської організації «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» № 23 від 07.08.2017 року та надати відповідь, з зазначенням переліків договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, які укладені департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. та договорів оренди нежитлових приміщень, які продовжені з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., та стягнути витрати на правову допомогу та сплачений за подання позову судовий збір. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивач, 07.08.2017 року за № 23 звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Запитувалися переліки договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, які укладені департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. та договорів оренди нежитлових приміщень, які продовжені з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р.

14.08.2017 року листом за № 06/01-14/78 директор департаменту ОСОБА_2 відмовив позивачу у наданні інформації, безпідставно мотивуючи неможливість надання вказаної інформації фактом не створення такої.

Позивач вважає таку відповідь як відмову у задоволенні запиту, яка порушує право позивача на доступ до публічної інформації; на одержання у порядку, визначеному законом, публічної інформації, а тому звернувся до суду із адміністративним позовом.

Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради надав заперечення, де зазначив, що адміністративний позов позивача є безпідставним, а відмова Департаменту є обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Тобто, в даній статті йдеться про те, що така інформація вже створена та зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень і вона не передбачає необхідності у відповідь на запит створювати певну інформацію. Публічна інформація має надаватись у тій формі, у якій вона існує у розпорядника.

Не є інформаційним запитом зверненням, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти.

В п. 9.1 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016р. "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"" вказано, що збереженість на матеріальних носіях як головна властивість інформації (частина перша статті 1 Закону № 2939-VI) означає, що вона повинна бути викладена у письмовій, аудіовізуальній, електронній, чи іншій матеріальній формі та зафіксована відповідно на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві (абзац четвертий статті 1 Закону України від 9 квітня 1999 року № 595-X1V «Про обов'язковий примірник документів», абзац перший частини першої стаття 25 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-ХП «Про охорону навколишнього природного середовища»). Із цієї властивості випливає, що на момент виникнення правовідносин щодо неї публічна інформація повинна бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1)розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3)особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4)не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Таким чином, відмова у наданні інформації пов'язана з тим, що Департамент не створював та не отримував від будь-кого переліки договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, які були укладені, або їх термін продовжений протягом липня 2017 року та що були б відображені та задокументовані будь-якими засобами та на будь-яких носіях.. Вважає, що позивачу було обґрунтовано відмовлено у наданні вищевказаної інформації на запит.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1)суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2)юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3)особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, -стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Дана стаття не визначає безпосередньо посадових осіб, як розпорядників інформації, отже позивачем в даному випадку визначено неналежного відповідача в особі директора департаменту ОСОБА_2

У разі подання позову до неналежних відповідачів (якщо не відбудеться їх заміна належними відповідачами) суд має залишити такий позов без задоволення.

На підставі викладеного відповідач вважає адміністративний позов безпідставним, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Громадська організація «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» звернулась з запитом від 07.08.2017 року за № 23 до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_2 про надання публічної інформації.

Запитувалися переліки договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, які укладені департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. та договорів оренди нежитлових приміщень, які продовжені з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р.

14.08.2017 року листом за № 06/01-14/78 директор департаменту ОСОБА_2 відмовив позивачу у наданні інформації, безпідставно мотивуючи неможливість надання вказаної інформації фактом не створення такої.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, публічна інформація може бути двох видів: 1) створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ст.13 ч.1 п.1 закону України "«Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються : суб"єкти владних повноважень-органи державної влади , інші державні органи , органи місцевого самоврядування , органи влади Автономної республіки Крим, інші суб"єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов2язковими для виконання.

відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені випадки , у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту , а саме: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов"язаний відповідно до його компетенції , передбаченої законодавством, володіти інформацією , щодо якої зробленио запит ; 2) інформація , що запитується , належить до категорії з обмеженим доступом відповідно до ч.2 ст. 6 цього Закону ; 3) особа . яка подала запит на інформацію , не оплатила передбачені ст. 21 цього закону фактичні витрати , пов"язані з копіюванням або друком ; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію , передбачених ч.5 ст. 19 цього Закону. Тобто, перелік випадків , у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Розпорядник інформації , який не володіє запитуваною інформацією , але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо , хто нею володіє, зобов"язаний направити цей запит належному3 розпоряднику зодночасним повідомленням про це запитувача.

У відповідін щодо надання інформації на запит позивача , відповідач зазначив , запитувані перелекі договорів оренди або суборенди нажетлових приміщень , які укладені департаментом забезпечення русурсних платежів Сумської міської ради з 01.01.2017 по 31.07.2017 та договорів оренди нежитлових приміщень , які продовжені з 01.072017 по 31.07.29017 , департаментом не створювалися та не є обов"язковими для створення.

На думку суду , при наданні відповаіді відповідачем не враховане наступі обставини.

Відповідно до нової редакції Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 2019-МР від 26.04.2017 р. (далі Положення), департамент здійснює управління майном комунальної власності територіальної громади міста Суми (далі майно комунальної власності) та забезпечує реалізацію державної політики у сфері регулювання земельних відносин у межах, визначених Сумською міською радою та цим Положенням, і є її уповноваженим органом з питань управління майном комунальної власності та земельними ресурсами, забезпечує на території міста Суми реалізацію державної політики в сфері забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та сприяє реалізації громадянами конституційного права на житло.

Згідно з пп. 3.2.15, 3.2.16, 3.2.33 п. 3.2 Положення, департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює наступні функції: укладає договори оренди майна комунальної власності (крім цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів сфери централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення), вносить до них зміни та доповнення, у т.ч. продовжує строк дії договорів у встановленому Сумською міською радою порядку. Здійснює реєстрацію договорів оренди майна комунальної власності. Має права та несе зобов’язання по договорах оренди та користування майном комунальної власності, які були укладені попередніми виконавчими органами міської ради, уповноваженими управляти комунальним майном, контролює їх виконання.

Відповідно до пп. 4.1.4. п. 4.1 Положення, Департамент має право укладати в установленому чинним законодавством порядку договори, набувати майнових і немайнових прав, бути позивачем, відповідачем, третьою особою в місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судах та у Верховному Суді України.

Таким чином, до функцій та прав Департаменту, зокрема, належить укладення договорів, продовження строку їх дії та реєстрація договорів оренди майна комунальної власності.

В свою чергу, в запиті на отримання публічної інформації і була запитана інформація щодо укладених Департаментом договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., та інформації щодо договорів оренди нежитлових приміщень, продовжених з 01.07.2017 р. по 31.06.2017 р. В той же час, відмовляючи у наданні публічної інформації, відповідач по справі послався виключно на неможливість надання вказаної інформації фактом не створення такої.

Відповідно до пп. 3.2.53 п. 3.2 Положення, департамент відповідно до покладених на нього завдань розглядає звернення громадян, підприємств, установ, організацій, у тому числі об’єднань громадян, фізичних осіб-підприємців, депутатські звернення та запити в порядку, передбаченому чинним законодавством, забезпечує виконання вимог законодавства України про доступ до публічної інформації.

Суд зазначає, що у рішенні у справі «Співдружність матерів ОСОБА_3 Чехії проти Чеської Республіки», заява № 19101/03 від 10.07.2006 р.) організація-заявник звернулась із запитом про ознайомлення з адміністративними документами, які були в розпорядженні органів влади і доступ до яких можна було отримати за умов, передбачених національним законодавством. За цих обставин Європейський суд визнав, що відмова у відповіді на зазначений запит є втручанням у право заявника на отримання інформації, яке гарантується ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», для визнання запиту таким, що відповідає цій нормі, достатньо зазначити у запиті загальний опис інформації або її вид, що було зроблено позивачем по справі.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» (далі по тексту - Закон № 2657-XII) інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2657-XII ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Враховуючи ту обставину, що на відповідача по справі покладені функції з приводу укладення договорів оренди майна комунальної власності, продовження строку дії договорів та їх реєстрації, а в запиті про надання публічної інформації запитувалася саме інформація про щодо укладених Департаментом договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., та інформації щодо договорів оренди нежитлових приміщень, продовжених з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., у відповідача не було підстав відмовляти у запиті про надання публічної інформації шляхом зазначення про її нестворення, оскільки у випадку укладення договорів оренди та продовження строків їх дії відповідач повинен був зареєструвати такі договори та відповідно надати інформацію про укладені (пролонговані) договори запитувачу, а у випадку неукладення чи не пролонгування жодних договорів, відповідач повинен був надати відповідь про відсутність укладених (пролонгованих) договорів за запитуваний період.

Отже, запитувана інформація могла бути надана позивачу відповідачем шляхом направлення на адресу переліку договорів, що були зареєстровані за період з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., а у випадку неукладення чи не пролонгування жодних договорів, відповідач повинен був надати відповідь про відсутність укладених (пролонгованих) договорів за запитуваний період, а не відмовляти у наданні публічної інформації.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправним ненадання відповідачем публічної інформації за запитом Громадської організації «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» № 23 від 07.08.2017 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобов’язання відповідача надати інформацію,зазначивши перелік договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень , які укладені департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 01.07.2017 по 31.07.2017 та договорів оренди нежитлових приміщень , які продовжені з 01.07.2017 по 31.07.2017, то судовому захисту підлягає не лише порушене право, а й порушений інтерес. В свою чергу, інтересом фізичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти не будь-який інтерес, а правовий, тобто такий, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб фізичних осіб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р., поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки функції з приводу укладення договорів оренди майна комунальної власності, продовження строку дії договорів та їх реєстрації належать до компетенції відповідача по справі, і останнім фактично не надано інформації на запит позивача по справі, а суду відсутні відомості щодо наявності чи відсутності укладених договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р., та інформації щодо договорів оренди нежитлових приміщень, продовжених з 01.05.2017 р. по 31.07.2017 р., суд дійшов до висновку, що належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов’язання відповідача повторно розглянути запит Професійної асоціації фахівців фармації Сумської області № 23 від 07.08.2017 р. та надати відповідь.

Таким чином, нормами чинного законодавства, прямо передбачено право громадських організацій на запит та на отримання копій документів-носіїв публічної інформації.

Відтак, положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено чіткий обов’язок розпорядників інформації надавати відповідь на запитувану інформацію. А в силу ч.2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в її наданні.

Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації передбачено ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Частинами 2 та 3 цієї статті визначено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; несвоєчасне надання інформації. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. А в силу ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у задоволенні запиту про інформацію, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо питання про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2720,00грн., суд виходить з наступного.

Відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 1 ст. 87 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно до п.1 ч.3 цієї статті належать витрати на правову допомогу.

Матеріалами справи підтверджується, що 10.10.2016 позивач уклав з фахівцем у галузі права ФОП ОСОБА_4 договір про надання правової допомоги, предметом якого є надання правової допомоги з питань, що виникають під час діяльності. Квитанцією №8 від 13.11.2017 підтверджується оплата позивачем на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 коштів в сумі 2720,00 грн.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.10.2002 у справі №30/63 витрати на правову допомогу при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В силу ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

За приписами ч. 1, 3 ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так, статтею 1 Закону України від 20.12.2011 №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить з 01.01.2017 року становить 1600 грн.

Отже, компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи з часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді та не може перевищувати 640,00грн. за годину участі представника у таких діях.

Згідно аналізу ч.2 ст.5 КАС України вбачається, що вчинення окремих процесуальних дій є складовою частиною розгляду і вирішення адміністративної справи. Частинами 2-3 ст.122 КАС України встановлено, що судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні, яке проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Так, позивач просить відшкодувати витрати, понесені ним у зв'язку із юридичною консультацією, копіювання, збір та витребування нормативних актів та складанням адміністративного позову, що не підпадає під процесуальні дії, визначені вищенаведеними нормами КАС України.

З даного приводу суд зазначає, що відшкодування вищезазначених витрат не передбачено чинним законодавством, оскільки не є окремою процесуальною дію, не є роботою в судовому засіданні, ознайомленням з матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, відшкодування витрат на правовому допомогу стягненню з відповідача не підлягає. Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягаю стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним ненадання Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_2 публічної інформації за запитом Громадської організації «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» № 23 від 07.08.2017 р.

Зобов’язати Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_2 повторно розглянути запит Громадської організації «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» № 23 від 07.08.2017 р. та надати відповідь, з зазначенням переліків договорів оренди або суборенди нежитлових приміщень, які укладені департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р. та договорів оренди нежитлових приміщень, які продовжені з 01.07.2017 р. по 31.07.2017 р.

Стягнути з Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради в особі директора ОСОБА_2 на користь Громадської організації «Професійна асоціація фахівців фармації Сумської області» 1600 грн. судового збору сплаченого за подання позову.

В задоволені стягнення з відповідача витрат на правову допомогу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Л.М. Труханова