Постанова № 7090250, 19.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"19" листопада 2009 р.                                                                       № 2а- 24816/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Свіргун О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський ливарний завод"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківськійобласті

пропро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "Куп'янський ливарний завод" звернувся до суду з позовом до Куп’янської ОДПІ у Харківській області в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000272310/0 25.03.2007р, в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 2129583,25 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1521674,90 гривень ; № 0000282310/0 від 25.03.2007 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1703667 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 852522 гривень та стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав, що в період з 31.1.2008р. по 05.03.2008р. співробітниками Куп'янської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Куп'янський ливарний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р.

За наслідками вказаної вище перевірки Куп'янською ОДПІ було складено Акт перевірки № 435/23-00235967 від 13.03.2008р., який було вручено позивачу 18 березня 2008 року.

Зокрема, як вказав позивач у висновках Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 п. 5.1 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток у розмірі 2 168 966,00 грн., у т.ч. по періодах:

- 4 квартал 2006 рік - 11 329,00 грн.;

- 9 місяців 2007 року - 2 157 637,00 грн.

Також в Акті зазначено, що внаслідок порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Позивач включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 1 705 044 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000272310/0 від 25.03.2008р. яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2168966 гривень та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1521674,90 гривень, усього - 3690640,90 гривень, та податкове повідомлення-рішення № 0000282310/0 від 25.03.2008р., яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1705044 гривні та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 852522 гривень, усього - 2557566 гривень.

Як вказав позивач він не згоден з №0000272310/0 від 25.03.2008р , в частині до нарахування податку на прибуток в розмірі 2129583,25 гривень та з рішенням № 0000282310/0 від 25.03.2008р в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 1703667,00 гривень, а так само і з рішеннями за результатами розгляду скарги, вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та порушують його права і охоронювані законом інтереси

Представник позивача в судове засідання з’явився та позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі вказавши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено ним у відповідності до вимог чинного законодавства України та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що працівниками Куп’янської ОДПІ у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Куп'янський ливарний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р.

За наслідками вказаної вище перевірки Куп'янською ОДПІ було складено акт перевірки № 435/23-00235967 від 13.03.2008р. яким встановлено порушення позивача, а саме:

- «В порушення п.5.1 ст. 5 та абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями підприємство включило до складу валових витрат вартість отриманих від ТОВ «Діонат»в вересні 2007р. згідно договору №03/09-07 від 03.09.07р. та акту № ДТ-000712 здачі-приймання послуг вивчення інвестиційної привабливості ВАТ «КЛЗ»на загальну суму 3518333 грн. (без ПДВ) та згідно договору №9/інв. від 01.09.07р. та акта № ДТ-000711 здачі -приймання інжинірингових послуг на загальну суму 5000000 грн. (без ПДВ).

На підставі вище зазначено акту перевірки керівником Куп’янської ОДПІ у Харківській області були винесені податкові повідомлення рішення №0000272310/0 від 25.03.2008р , та рішенням № 0000282310/0 від 25.03.2008р.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як було встановлено судом 01.09.2007р. між ТОВ «Діонат»(у подальшому «Виконавець»), з однієї сторони та ВАТ «Куп'янський ливарний завод»( в подальшому «Замовник»), з іншої сторони укладено договір №9/інв. про наступне:

П.1.1. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе проведення інжинірингових послуг, в тому числі: - провести складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних досліджень, розробка технічної документації, консультації економічного та фінансового характеру.

03.09.07р. між ТОВ «Діонат»(у подальшому «Виконавець»), з однієї сторони та ВАТ «Куп'янський ливарний завод»( в подальшому «Замовник»), з іншої сторони укладено договір №03/09-07 про наступне:

П.1.1. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе проведення аналітичного огляду інвестиційної привабливості Замовника, в тому числі: визначення здібностей Замовника до впровадження принципово нових видів техніки й технології, прогресивних структурних зрушень, розробці нових ресурсосберегающих технологій. Установити цінність діяльності для інвесторів. Підготувати пакет пропозицій для можливих інвесторів. Зробити огляд можливих інвесторів.

Умовами вищезазначених договорів передбачене наступне:

п.2.1 Виконавець зобов'язується провести аналітичні розрахунки та надати аналітичний огляд інвестиційної привабливості Замовника, а також забезпечити визначення остаточних результатів на перспективу. Висновки повинні бути згідно Договору підкріпити документально.

П.4. По завершенню послуг Виконавець надає Замовнику акт прийому-передачі результатів послуг. Замовник в свою чергу зобов'язаний розглянути та у разі відсутності заперечень, підписати та направити Виконавцю підписаний акт прийому-передачі послуг чи мотивовану відмову від приймання робіт.

П.3.2 Платежі за виконані послуги Замовник проводить у термін 90 днів після з моменту підписання Акту прийому-передачі послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Факт виконання угоди та розрахунку за неї підтверджується податковою накладною№725 від 25.09.07р. та акт № ДТ-000711 здачі - приймання інжинірингових послуг, №03/09-07 від 03.09.07р., податкова накладна №726 від 27.09.07р. та акт № ДТ-000712 здачі-приймання послуг, а також документами, що підтверджують складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних досліджень, розробка технічної документації та консультації економічного та фінансового характеру відсутні.

Згідно до пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд звертає увагу, що правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.99 p. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 р. N 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• назву документа (форми);

• дату і місце складання;

• назву підприємства, від імені якого складено документ;

• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Отже, первинні документи (податкові накладні, вантажно-митні декларації, товарно-транспортні накладні тощо), оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних від проведених господарських операцій до податкового обліку платника податку.

Суд зазначає, що загальні вимоги, щодо виконання обов'язків за договором послуг, зазначені у Главі 63 "Послуги" Цивільного Кодексу України

Отже, відповідно до норм цивільного законодавства договір про надання послуг являє собою документально оформлені наміри сторін про надання та оплату послуг, які складають предмет такого договору.

Підтвердженням виконання сторонами договірних відносин є первинні документи, що свідчать про наявність результатів у вигляді наданих послуг та передачу права власності на такі послуги від однієї сторони договору про надання послуг до іншої, (лист державної податкової адміністрації України лист від 30.06.2006 р. № 12304/7/15-0517).

Документом, що підтверджує факт виконання робіт або надання послуг, є акт виконаних робіт, наданих послуг. На підставі акта інформація про роботи, послуги відображається в обліку виконавця і замовника.

Закон України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) та інші законодавчі та нормативні акти з оподаткування не містять яких-небудь загальних вимог щодо форми та реквізитів актів приймання виконаних робіт (послуг). Типова форма такого акта нормативними документами не встановлена, тому він складається в довільній формі, але при цьому повинен відповідати вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.99 p. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 р. № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Суд зазначає, що посилання відповідача в акті перевірки на той факт , що акти виконаних робіт (послуг) „не мають статусу первинних документів" , а саме: в актах виконаних робіт не вказано місце їх складання, замовником будь-яких видів робіт, є безпідставним, оскільки у відповідності до вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999р. № 996-XIV та п.2.4 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 р. № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/7041 не зазначено, що реквізит первинного документу „місце складання" передбачає зазначення лише однієї адреси, де замовником та виконавцем було складено акт приймання виконаних послуг.

Відповідно умовам договорів №9/інв. від 01.09.07р. та № 03/09-07 від 03.09.2007р. р.4 п.4.2 замовник зобов'язується в продовж 15 днів з дня отримання акту здачі-приймання послуг розглянути, при відсутності заперечень, підписати та направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання послуг або мотивовану відмову від приймання робіт. Таким чином, на підставі умов договору, акт складається та підписується кожною стороною за місцем свого знаходження. Надані суду акти здачі-приймання робіт містять розділ «Адреса»де зазначено назва населеного пункту в якому знаходиться кожний з контрагентів та де відповідний акт складено та підписано замовником та виконавцем послуг.

Виходячи з вищевикладеного, акти здачі-приймання виконаних робіт, у яких як місце складання документа зазначений адреси (населений пункт), виходячи з норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності»від 16.07.1999р. № 996-XIV є документом первинного бухгалтерського обліку.

Щодо посилання відповідача, що актах не зазначено обсягів та конкретних видів робіт наданих у кожному місяці окремо то суд зазначає, що в акті перевірки взагалі не вказано, що розуміли перевіряючи під поняттям «зміст господарської операції»та чому «стандартні фрази щодо переліку виконаних робіт», наведений у актах виконаних робіт, не є змістом господарської операції.

Суд зазначає, що посилання на відсутність конкретних видів робіт наданих у кожному місяці окремо в актах виконаних робіт, не є доказом того, що в акті виконаних робіт не зазначено зміст господарської операції. Крім того, акти здачі-приймання виконаних робіт складені в тому ж саме місяці, що й договори укладені між ВАТ «КЛЗ»та ТОВ «Діонат»- в вересні 2007 року та, що не надає можливості вказувати «конкретні види робіт наданих у кожному місяці окремо», як це зазначено в акті перевірки Куп'янської ОДПІ.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки, що до перевірки не були надані додаткові документи, які б підтверджували виконання, то з вказаним посиланням суд погодитись не може, оскільки згідно з п.4.1 цих договорів на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг, відповідно до умов цього Договору, складається акт здачі-приймання результатів послуг. В р.6 цих Договорів інформація, що надається Замовнику у відповідності до цього Договору, є конфіденційною та призначена виключно для нього та не може передаватись ні частково, ні цілком третім особам або використовуватись яким-небудь іншим способом з участю третіх осіб без згоди Виконавця.

Стаття 11 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) «Правила ведення податкового обліку»не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Тобто документи, що підтверджують складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних досліджень, розробка технічної документації та консультації економічного та фінансового характеру, посилання на відсутність при перевірки яких є в акті Куп'янської ОДПІ, не є тими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Ці документи також не є документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05. 1995 p. N 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704.

У всіх актах зазначено, що послуги надані виконавцями відповідно до умов укладених договорів.

Тобто суд зазначає, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг)»№ 25/09 від 25.09.07р. та №27/09 від 27.09.07р., виходячи з вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р та «Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 є первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують витрати ВАТ «КЛЗ» по договорам на надання послуг та є документальним підтвердженням надання послуг ВАТ «КЛЗ»Товариством з обмеженою відповідальністю «Діонат»за договорами №9/інв. Від 01.09.2007р. та №03/09-07 від 03.09.2007р.

Щодо порушення позивачем положень п.5.1 ст. 5, абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями підприємство до складу валових витрат віднесло витрати, використання яких у власній господарській діяльності не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та наявність яких передбачена укладеними договорами між ВАТ «КЛЗ»і ТОВ «Діонат», а саме: аналітичні розрахунки і аналітичний огляд інвестиційної привабливості ВАТ «КЛЗ»на загальну суму 3518333 грн. та інжинірингові послуги на загальну суму 5000000 грн. то суд з вказаними посиланням відповідача погодитись не може оскільки нормами відповідно п.5.1 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з нормами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Тобто Законом, для включення до складу валових витрат по отриманим послугам при наявності актів здачі-приймання виконаних робіт, передбачено лише мета подальшого використання придбаних послуг (товарів), а не безпосередньо факт їх використання.

Також нормами Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.. Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує пункт 5.11 ст. 5 вищезазначеного Закону України яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. У разі, коли у пунктах 5.3 - 5.7 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. В пунктах 5.3 - 5.7 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості інжинірингових послуг та послуг з аналітичного огляду інвестиційної привабливості, отриманих платником податку від їх виконавців у відповідності до умов укладених ними договорів.

Виходячи з норм Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) обґрунтовано включення до складу валових витрат платником податку витрат на проведення інжинірингових послуг та послуг з аналітичного огляду інвестиційної привабливості в тому податковому періоді, у якому вони їм понесені, як витрат пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, за умови, що ці послуги проводяться щодо товарів, послуг, які продаються підприємством у цьому ж або інших податкових періодах.

Основною умовою для включення витрат платника податку на інжинірингових послуг та послуг з аналітичного огляду інвестиційної привабливості виходячи з норм п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР) із змінами та доповненнями, є їхній зв'язок з господарською діяльністю такого платника податків.

Відповідно до наданого для дослідження листа ВАТ «КЛЗ»за №06-369 від 28.02.2008 року «на відповідь запиту ОДПІ м. Куп'янськ щодо надання пояснень та документального підтвердження по фактам здійснення ВАТ «КЛЗ» окремих господарських операцій... відносно необхідності отримання ВАТ «КЛЗ»послуг, які були надані ТОВ «Діонат»повідомляємо, що укладення відповідних договорів, отримання та використання результатів цих послуг є єдиною передумовою для повноцінного відновлення виробничого процесу на заводі, впровадження нової техніки та нових технологій, пошуку, формування та визначення обсягів ринків збуту продукції підприємства тощо. Крім іншого, результати послуг, що були надані ТОВ «Діонат», надають можливість ВАТ «КЛЗ»обґрунтовано вести переговори із потенційними інвесторами підприємства».

Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд зазначає, що висновки акту документальної перевірки №435/23-00235967 від 13.03.2008р. щодо порушення ВАТ „КЛЗ" п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.94 N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями в частині використання результатів отриманих від ТОВ «Діонат»згідно договору №03/09-07 від 03.09.07р. та згідно договору №9/інв. від 01.09.07р. у власній господарській діяльності є не обґрунтованими, а прийняти на підставі вище зазначених висновків акту перевірки податкові повідомлення – рішення № 0000272310/0 25.03.2007р, в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 2129583,25 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1521674,90 гривень, та № 0000282310/0 від 25.03.2007 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1703667 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 852522 гривень є такими що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню у відповідності до положень ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський ливарний завод" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківськійобласті про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень –задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000272310/0 25.03.2007р, в частині донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 2129583,25 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1521674,90 гривень.

Скасувати рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000282310/0 від 25.03.2007 року про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 1703667 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 852522 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Куп'янський ливарний завод" суму сплачених судових витрат в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 24.11.2009 року.

Суддя                                                                                           Спірідонов М.О.