Ухвала суду № 70902456, 12.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8608/17

Номер справи місцевого суду: 522/9353/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря Сідлецької Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

23.05.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

До суду апеляційної інстанції 07.12.2017 року від ОСОБА_4 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на майнові права у вигляді квартири 21 секція В, по вул. Педагогічній в м. Одесі.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Як передбачено ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Передбачено п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 пред’явлено позов майнового характеру про стягнення коштів.

Відповідно до п. п. 4, 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Виходячи з таких вимог закону, в забезпеченні позову слід відмовити.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_2 просив накласти арешт на майно у вигляді квартири 21 секція В, по вул. Педагогічній в м. Одесі, додавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, зобов’язаний пересвідчитися в належності майна відповідачу.

З довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта видно, що у власності ОСОБА_3 перебувають майнові права на незакінчену будівництвом квартиру, розрахунковою площею 85, 69 кв.м., що розташована на 8 поверсі, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, секція В, квартира 31 з 11.01.2007 року перебуває в іпотеці (іпотекодержатель Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»).

Таким чином, при накладенні арешту на квартиру, що перебуває під обтяженням банка, будуть порушені права іпотекодержателя, який за Законом має першочергове право задовольнити свої вимоги стосовно майна, обтяженого іпотекою (ст. 3 Закону України “Про іпотеку”), що унеможливлює застосування саме таких заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

ухвалила:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у вигляді майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру, розрахунковою площею 85, 69 кв.м., що розташована на 8 поверсі, адреса: Одеська область, м. Одеса, вул. Педагогічна, 21, секція В, квартира 31.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: