Рішення № 70901853, 07.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1585/17

Провадження № 2/522/5625/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Бойчука А. Ю.

при секретарі - Іскрич В. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста ОСОБА_1», третя особа: ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача та згодом подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_1» 65110, м. Одеса, вул. Банківська, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34674102, на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника - заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_3, в загальному розмірі 112861,24 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 24 копійки); стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_1» 65110, м. Одеса, вул. Банківська, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34674102, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника - заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_3, в загальному розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень); стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_1» 65110, м. Одеса, вул. Банківська, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34674102, на користь ОСОБА_2В сплачений судовий збір у розмірі 1228.61 грн. (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 61 копійка).

При цьому позивач посилається на те, що він рухався по вул. Буніна на т/з та зіткнувся з поздовжнім металевим огородженням дорожніх робіт, так як на них не було встановлено попереджувальних знаків та відповідного освітлення. При цьому представниками поліції було встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги на момент ДТП було покладено на КП Теплопостачання міста ОСОБА_1.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та його представник просили позов задовольнити.

Представник відповідача КП Теплопостачання міста ОСОБА_1 ОСОБА_5 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та у письмових запереченнях на позовну заяву вказав, що не вбачає вини працівників підприємства у спричиненому ДПТ за участю т/з Ямаха д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що заперечує щодо задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_2 є власником мотоцикла НОМЕР_2 2011 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію автотранспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 456002 від 22.07.2016 р. порушення правил безпечного експлуатаційного стану дороги ОСОБА_3 стало причиною ДТП за участю т/з Ямаха д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Зазначений транспортний засіб отримав механічні пошкодження, що підтверджується висновком експерта № ЕD-2511-2-135.16 від 22.08.2016 р. № 1002-06-16, виконаним ОСОБА_6 Згідно з висновком вартість матеріальних збитків, завданих ОСОБА_2, складає 62253,34 гривень. Крім того, ОСОБА_2В зазнав моральну шкоду, яка виразилась у душевних та психічних переживаннях внаслідок ДТП, вимушеному зверненні до суду. Суму моральної шкоди оцінює у розмірі 10 000,00 грн.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2016 року по справі № 522/13803/16-п ОСОБА_3, заступника начальника ЦРТС КП Теплопостачання м. Одеси, було визнано виним у порушенні правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт, що спричинило створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна відповідно до ч. 4 ст. 140 КУпАП (копія постанови наявна в матеріалах справи).

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, статей 11, 15, 16, 22, 23 ЦК України потерпіла особа, якій завдано збитків або завдано моральної шкоди внаслідок порушення її прав, має право на звернення до суду за їх захистом.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов'язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Спір між сторонами виник з приводу відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна позивача, та за відсутності договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.

Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина другастатті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду) лише в разі, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ятастатті 1187 ЦК, пункт 1 частини другоїстатті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди з вини відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ст. ст.22,1166 ЦК України, завдані збитки та інша майнова шкода завдані фізичній особі відшкодовуються у повному обсязі особою, яка їх завдала. Згідно з ст.23,1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положеннястатті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справиабо виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» коли відшкодування шкоди в натурі не можливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіяної шкоди.

Відповідно до п.9.1. Розділу IX Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіон від 14.02.2012 № 54 під час проведення робіт з ремонту та утримання вулиць та доріг повинні бути заплановані та узгоджені з ДАІ заходи з організації і забезпечення безпеки руху автотранспорту і пішоходів на підставі вимог діючих правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», особи, винними діями яких заподіяна шкода джерелу підвищеної небезпеки і які самі не є потерпілими внаслідок шкоди, заподіяної цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідають за заподіяну шкоду на підставі ст.440 ЦК України.

Аналізуючи матеріали справи у сукупності, суд вбачає причинний зв'язок між порушенням відповідачем КП Теплопостачання міста ОСОБА_1 Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіон від 14.02.2012 № 54, та спричиненням позивачу матеріальних збитків у вигляді пошкодження належного йому транспортного засобу, заподіяння шкоди здоровю, що потягло за собою моральну шкоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, обґрунтовуючи розмір заявленої до відшкодування шкоди, ОСОБА_2 посилається на акт виконаних робіт від 07.08.2017 р., в якому вказано, що він за ремонт т/з оплатив 110 721.24 грн. За експертне дослідження ОСОБА_2 сплатив 2020 грн. (копія квитанції наявна в матеріалах справи); за проведення доплеросонографії 120 грн. (копія квитанції у матеріалах справи) ОСОБА_2 сплатив судовий збір в розмірі 743.93 грн. та 484,68 грн (квитанції від 25.01.2017 р. та від 21.11.2017 р., наявні в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1, 3ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать й витрати на правову допомогу та витрати пов'язані із залученням спеціалістів та проведенням судових експертиз.

Щодо заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди суд дійшов висновку, що така вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї, її близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибин фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язання з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Постановою передбачено, що оскільки відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, то необхідно з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

На підтвердження того, що з вини відповідача ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, останній в судовому засіданні надав пояснення, у якості свідка де пояснив, що моральна шкода виразилася в душевних стражданнях, оскільки позивач отримав велике потрясіння від ДТП, в результаті чого у нього погіршився сон, зявилось почуття тривожності та небезпеки, що в свою чергу позначилось на відносинах з оточуючими. Він вимушений був звернутись до лікаря, з метою визначення стану здоровя та в подальшому приймав препарати для відновлення нервової системи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли свого часткового підтвердження під час судового засідання, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7,8,10,11,15,209.212-215,294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_1» 65110, м. Одеса, вул. Банківська, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34674102, на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника - заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_3, в загальному розмірі 112861,24 грн. (сто дванадцять тисяч вісімсот шістдесят одна гривня 24 копійки).

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_1» 65110, м. Одеса, вул. Банківська, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34674102, на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану неправомірними діями його працівника - заступника начальника з ремонту тепломереж ОСОБА_3, в загальному розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень).

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ОСОБА_1» 65110, м. Одеса, вул. Банківська, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 34674102, на користь ОСОБА_2В сплачений судовий збір у розмірі 1228.61 грн. (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 61 копійка).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії.

Суддя А.Ю. Бойчук