Ухвала суду № 70899192, 12.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Міхасішина І.В., Якименко М.М.

за участі секретаря Кирилюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2017 року про повернення матеріалів позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Корделівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Л.В., про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_5, яка за життя склала заповіт на двох братів та сестру позивача. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1. Спадщину в порядку спадкування за заповітом прийняв лише відповідач ОСОБА_2, тому інші 2/3 частини спадкового майна, як вважає позивач, успадковуються в порядку спадкування за законом, і він, будучи спадкоємцем першої черги після смерті матері, який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із нею, звернувся з усним зверненням до державного нотаріуса Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиної Л.В. За результатом розгляду цього звернення ОСОБА_2 було надано письмове роз'яснення про те, що він немає права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки із заявою про прийняття спадщини після смерті матері у передбачений законом строк не звертався, за адресою місця проживання померлої зареєстрований не був, не є особою, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, крім того, є заповіт, складений на інших осіб, одна з яких спадщину за ним прийняла.

Пославшись на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у п. 2 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», позивач просив суд встановити факт його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після її смерті та зауважив, що звертається із такою заявою в порядку позовного провадження, оскільки встановлення факту проживання із спадкодавцем може вплинути на спадкові права й обов'язки відповідача, як іншого спадкоємця.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2017 року позовну заяву було залишено без руху, з посиланням на те, що така категорія справ підлягає розгляду за правилами окремого провадження, а не позовного, та надано термін на виконання вимог ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали позивач подав до суду заяву в якій, пославшись на вказані вище роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, зауважив, що звернувся саме з позовом про встановлення вказаного факту, а не з заявою в порядку окремого провадженню, оскільки між ним та відповідачем фактично існує спір про право.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2017 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням ним вимог ухвали від 17 жовтня 2017 року.

Не погодившись із постановленою ухвалою про повернення позовної заяви, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить її скасувати та передати матеріали позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 312 ЦПК України, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а матеріали вказаної позовної заяви передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, з таких підстав.

Положеннями ст. 122 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У п. 7 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що якщо заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір суддя відповідно до вимог ст. 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Суд першої інстанції, не визначившись із видом провадження, за правилами якого повинен бути здійснений розгляд позовної заяви ОСОБА_2, залишив її без руху, а вподальшому й повернув, із тих підстав, що справи про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем мають розглядатись за правилами окремого провадження відповідно до Глави І Розділу IV ЦПК України, а не позовного.

Цих висновків суд дійшов з порушенням норм процесуального права, оскільки, враховуючи, що факт, який просить встановити позивач, може вплинути на права та обов'язки інших спадкоємців, тому ОСОБА_2 реалізував своє право на звернення до суду із цієї заявою саме в порядку позовного провадження.

З огляду на наведені норми процесуального права, законодавець визначає виключні випадки, коли позовну заяву може бути залишено без руху, зокрема, це її невідповідність за формою та змістом вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а також, якщо за її подання не сплачено судовий збір. Однак таких недоліків позову судом встановлено не було, натомість позовну заяву залишено без руху з непередбачених цивільним процесуальним законодавством підстав, що унеможливило виконання позивачем вимог ухвали від 17 жовтня 2017 року та призвело до повернення йому матеріалів позовної заяви.

Враховуючи, що порушення судом норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, тому дане судове рішення залишатись у законній силі не може та підлягає скасуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, з направленням матеріалів вказаної позовної заяви на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 03 листопада 2017 року - скасувати, матеріали вказаної позовної заяви передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : І.В. Міхасішин

М.М. Якименко