Ухвала суду № 70897629, 27.10.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3620/11 Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І.Г., Матохнюка Д.Б. < Довідник >

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_3, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 - Агро" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2011 року ТОВ "ОСОБА_3 - Агро" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці № №0000173500, №0000183500 від 17 червня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" 3, 40 гривень сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом І інстанції норм матеріального та процесуального справа та невірним встановленням обставин справи. Зокрема, відповідач вважає, що судом не встановлено всіх необхідних обставин. Невраховані доводи про недоведення перевіркою, а також позивачем одержання доходу від укладеного контракту, що свідчить про те, що правочини позивачем з ТОВ "Форма Тех" здійснені без мети настання реальних наслідків. На думку відповідача, суд І інстанції не встановив реальність укладених угод та отримання прибутку. На підтвердження своїх доводів відповідач посилається на акт перевірки від 29.09.2010 року № 7771/23-200/36433876, складений ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, відповідно до якого ТОВ "Форма Тех" не придбавало товари, який нібито був проданий позивачу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги як безпідставної.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що відповідає матеріалам справи, обставини справи полягають у наступному.

Відповідно до довідки серії АА №023627 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.126, 2-ий том справи), ТОВ "Віойл-Агро" зареєстроване як юридична особа з 21 березня 2001 року. Основними видами діяльності Товариства є оптова торгівля зерном, насінням, виробництво рафінованої олії та жирів, інші види оптової торгівлі.

Протягом 05.05. 26.05.2011 року податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області була проведена позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Тех" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, по податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року. В ході проведення перевірки були виявлені порушення Товариством п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого відбулось заниження податку на додану вартість на суму 695509 грн. та встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 22328 грн. За наслідками перевірки було складено акт № 63/35-30/31414911 від 02.06.2011 року.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000173500 від 17.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 869386 грн. та №0000183500 від 17.06.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 22328 грн.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено, що між ТОВ "Віойл-Агро" та ТОВ "Форма Тех" були укладені договори поставки, які, на думку податкового органу, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак, дані господарські операції носять ознаки нікчемних правочинів.

Між ТОВ "Віойл-Агро" (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ "Форма Тех" (Постачальник), з іншої, укладено договори поставки від 05.03.2010 року, 09.04. 2010 року, 28.04.2010 року, 07.05.2010 року, 11.06.2010 року, 15.06.2010 року, 18.06.2010 року, 30.06.2010 року, 08.07.2010 року, 23.07.2010 року та 08.09.2010 року. Предметом даних договорів визначено, що Постачальник передає, а Покупець приймає й оплачує соняшник в порядку та на умовах, визначеними даними договорами. При цьому, однією з умов поставки передбачено здійснення поставки соняшника на умовах EXW франко-склад ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат".

Задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено реальність та фактичність здійснюваної господарської операції та відсутність в діях позивача порушення правил оподаткування даних господарських операцій. Так, фактичне відвантаження соняшника підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи та знаходяться на аркушах 56 82 тому №1 адміністративної справи. Доказом того, що на виконання зазначених вище договорів здійснювалася поставка соняшнику слугують накладні, що також містяться в матеріалах справи (а.с.193 - 250 тому №1 адміністративної справи, а.с.1 - 11 тому №2 адміністративної справи). На підтвердження факту перерахування грошових коштів за поставлений товар суду надано платіжні документи, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.110-174 тому №1 адміністративної справи). Таким чином реальність та фактичність здійснюваних позивачем господарських операцій знайшла своє підтвердження, а тому висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, а прийняті ним рішення підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

Доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності реальності та фактичності господарських операцій спростовуються матеріалами справи.

Так про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операцій відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного виду податку та/або отримання із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; результати, відображені у даних податкового обліку будь-якого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції.

При цьому на факт здійснення господарської операції вказують : рух активів у процесі здійснення господарської операції; наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; наявність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Так, рух активів по здійснюваних позивачем господарських операціях з ТОВ "Форма Тех", зокрема щодо поставки та відвантаження насіння соняшника підтверджується наявними в матеріалах справи накладними та видатковими накладними (том 1 а.с. 56 82, 193 - 250, том 2 а.с.1 - 11). У свою чергу понесення позивачем витрат на оплату придбаного товару та послуг підтверджується рухом грошових коштів, що відображений у платіжних дорученнях ( том 1 а.с.110-174). При цьому товари та послуги були придбані позивачем з метою використання їх в господарській діяльності, яка відповідно до довідки АА № 023627 з ЄДРПОУ від 26.04.2010 року, полягає у виробництві рафінованих олій та жирів, оптовій торгівлі цими товарами, а також оптовій торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин.

Також в подальшому, позивачем були укладені договора з ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат", з приводу переробки давальницької сировини (соняшнику) від 30 червня 2009 року (а.с.131-133 тому №2 справи), додатки до даного Договору від 30 червня 2010 року та від 20 серпня 2010 року (а.с.134, 135 тому №2 справи), а також договір від 01 жовтня 2010 року (а.с.136 тому №2 справи). Виконання даних угод підтверджено квитанціями на прийом до переробки давальницького олієнасіння і на видачу належної олієпродукції ( том 2 а.с.12-81). При цьому, у цих квитанціях зазначено транспортні засоби, що здійснювали перевезення, їх номерні знаки, а також номери документів постачальника. Тобто, реквізити, зазначені у даних квитанціях узгоджуються із інформацією, що міститься у наданих товарно-транспортних документах та накладних, що також є доказом здійснення поставки від ТОВ "Форма Тех" до ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" на користь ТОВ "Віойл-Агро". Вказане підтверджується також витягами із журналів якості насіння соняшнику ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" ( том 2 а.с.207-247, том 3 а.с. 1-24). Інформація, що наявна у даних журналах, підтверджує факт надходження соняшнику від ТОВ "Віойл-Агро" до ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат", оскільки вказані витяги містять відомості про дату надходження соняшнику, номер накладної постачальника, а також найменування від кого надійшов зазначений товар.

Як підтверджується матеріалами справи, так і відповідачем в акті перевірки встановлено наявність у сторін господарської операції спеціального статусу, тобто статусу платників податку на додану вартість. Так, у ТОВ "Форма Тех" на час здійснення господарських операцій з позивачем було наявне свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100220674від 06.04.2009 року.

Таким чином ТОВ "Форма Тех", на виконання з позивачем договорів, мало право видавати податкові накладні: податкові накладні від 13 березня 2010 року №43, від 09 квітня 2010 року №94, від 29 квітня 2010 року №131, від30 квітня 2010 року №133, від 01 травня 2010 року №134, від 03 травня 2010 року №135, від 05 травня 2010 року №138, від 07 травня 2010 року №146, від 11 червня 2010 року №226, від 14 червня 2010 року №228, від 15 червня 2010 року №234, від 16 червня 2010 року №235, від 17 червня 2010 року №237, від 18 червня 2010 року №240, від 20 червня 2010 року №241, від 21 червня 2010 року №242, від 22 червня 2010 року №244, від 23 червня 2010 року №246, від 24 червня 2010 року №248, від 01 липня 2010 року №256, від 04 липня 2010 року №260, від 08 липня 2010 року №266, від 09 липня 2010 року №269, від 14 липня 2010 року №280, від 15 липня 2010 року №285, від 23 липня 2010 року №309, від 09 вересня 2010 року №459 (а.с.83-109 тому №1 адміністративної справи).

Таким чином досліджені обставини підтверджують реальність здіснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Форма Тех", які підтверджуються достовірними первинними документами що складені в результаті фактичного здійснення господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ТОВ "Форма Тех", що підтверджується актом перевірки № 7771/23-200/36433876 від 29.09.2010 року, складеного ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, за висновками якої ТОВ "Форма Тех" не придбавало товар, який є предметом правочинів з позивачем. Так зазначений доказ не стосується предмету доказування в даній справі, оскільки порушення контрагентом податкового законодавства при придбанні товару, який в подальшому був реалізований позивачу, за умови необізнаності останнього про такі порушення, не можуть бути підставою для визнання нікчемними угод укладених з позивачем. Зазначені обставини не можуть бути підставою для застосування певних правових наслідків до позивача у вигляді збільшення сум грошового зобов'язання та зменшення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися мають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І інстанції стосовно невідповідності акту перевірки вимогам Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, зокрема: не конкретизовано які саме правочини відповідач вважає нікчемними, зважаючи на те, що позивачем з ТОВ "Форма Тех" укладено 11 договорів поставки соняшника; відсутність посилання на первинні документи, відсутність необхідних розрахунків, які б підтверджували висновки відповідача про їх господарську доцільність та наявність прибутку тощо.

Водночас, в матеріалах справи наявні всі первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік - обовязковий вид обліку (стаття 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність). Податкова звітність ґрунтується саме на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи, в даному випадку, надано на підтвердження всіх господарських операцій, кожна з яких свідчить про фактичну поставку насіння соняшника та про використання придбаного соняшника у господарській діяльності товариства.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного період, серед іншого, у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 вищевказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки

відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наявні в матеріалах докази, що підтверджують реальність та фактичність укладених позивачем та ТОВ "Форма Тех" угод, у позивача були наявні правові підстави для формування на їх підставі витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Окрім того, на реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Форма Тех" свідчать також рішення господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011 року у справі №8/14-10 (а.с.92-96 тому №2 справи) та господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2011 року у справі №5016/735/2011 (7/36) (а.с.97-100 тому №2 справи), із яких вбачається наявність правовідносин між ТОВ "Форма Тех" та ТОВ "Віойл-Агро" щодо виконання окремих договорів поставки соняшнику. Адже обставини, встановлені даними судовими органами, свідчать про реальне укладання відповідних договорів поставки соняшника та здійснення фактичної поставки товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.09.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 01 листопада 2011 року .

Головуючий < Список > ОСОБА_1

Судді< Список > ОСОБА_4

< Список > ОСОБА_5

< Список >

< Список >