Ухвала суду № 70896664, 11.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року

У справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Європейське туристичне страхування» про стягнення страхової виплати, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 105-109/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що проведена операція була екстреною, а не плановою, про що значиться у висновку лікаря, нотаріальний переклад якого було надано в суді першої інстанції. Також вказував на те, що відсутні докази пропозиції ОСОБА_5 від страхової компанії повернутись до України. Вказував на те, що пославшись на ст. 26 ЗУ "Про страхування", суд першої інстанції взагалі вийшов за межі позовних вимог, взявши до уваги трактування сторони відповідача в частині перекладу, пославшись також на записи телефонних розмов, що не були досліджені судом першої інстанції. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Представники сторін були присутні в судових засіданнях, однак після перерви в судове засідання не з'явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд справи за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 13.10.2015 року між позивачем у справі ОСОБА_5 та відповідачем ПрАТ «Європейське туристичне страхування» укладено договір комплексного страхування подорожуючих за межами України № 5592527 /а.с. 6-21/.

Відповідно до п.2.1 договору предметом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України, пов'язанні з необхідністю відшкодування витрат та/або з приводу організації надання і оплати медичної допомоги, медичної або посмертної репатріації застрахованої особи в Україну, або поховання за кордоном в обсязі та порядку, передбаченими цими умовами, якщо ці події відбулися в період та у місці дії договору та медичні, медично-транспортні витрати були своєчасно погоджені із страховиком та/або компанією страховика за кордоном, визнанні ними доцільними та виправданими.

18 квітня 2016 року з ОСОБА_5 стався страховий випадок - перебуваючи за кордоном у м. Аланія (Туреччина), він відчув різку біль в нозі, у зв'язку чим самостійно звернувся у клініку, де його було оглянуто та в подальшому проведено операцію.

Також встановлено, що ОСОБА_5 повідомив ПрАТ «Європейське туристичне страхування» про настання страхового випадку, в зв'язку з чим відповідач пропонував позивачу повернутися до України, з оплатою зворотного проїзду та лікування в країні.

05 липня 2016 року ОСОБА_5 звернувся до відповідача з заявою про отримання страхової виплати, відповідно до якої, позивач, перебуваючи у м. Аланія (Туреччина), піднімаючись по сходах, відчув гострий біль у нозі, а наступного дня звернувся до лікарні, зробив обстеження, а ще наступного дня йому було проведено операцію, витрати за проведення якої він просив відшкодувати.

Листом від 25.07.2016 року вих. №245 ПрАТ «Європейське туристичне страхування» відмовило у виплаті страхового відшкодування позивачу, посилаючись на те, що проведена операція була плановою, а не невідкладною, оскільки була проведена на третій день після звернення до лікаря /а.с. 22/.

Відповідно до Медичного висновку лікаря у матеріалах справи, операція позивачу була запланована на 20.04.2016 р. (тобто на третій день після події).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 35 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я» якою передбачено, що медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію, при цьому екстрена медична допомога - медична допомога, яка полягає у здійсненні медичними працівниками відповідно до закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я; п. 2.7 ч. 2 Договору страхування (Умови страхування) про те, що Страховик не оплачує і не відшкодовує вартість лікування та послуг, пов'язаних із такими захворюваннями і подіями: надання послуг, що не є обґрунтовано необхідними або невідкладними з медичної точки зору, (п. 2.7.15), послуги та лікування, що можна відкласти до повернення з подорожі, в тому числі проведення хірургічних операцій, які до закінчення подорожі можливо замінити курсом консервативного лікування (п. 2.7.16); ст. 991 ЦК України про те, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, а договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Встановивши, що проведена операція була плановою, а не невідкладною, оскільки була проведена на третій день після звернення до лікаря, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, про те, що проведена операція була екстреною, а не плановою, про що значиться у висновку лікаря, колегією суддів не приймаються до уваги, як такі, що спростовуються тією обставиною, що операція була проведена на третій день після події. Висновок спеціаліста, долучений на обґрунтування апеляційної скарги лише свідчить про виправданість дій лікарів, проте, ніяким чином не підтверджує те, що виконана операція була невідкладною, а саме, виконаною протягом дуже короткого часу після госпіталізації хворого і після постановки попереднього діагнозу з метою врятування життя пацієнта.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного врахування судом першої інстанції ст. 26 ЗУ "Про страхування"в частині відмови у здійснення страхової виплати, оскільки записи телефонних розмов, не були досліджені судом першої інстанції та не були предметом розгляду як і обставини пропозиції медичної евакуації до місця проживання, колегією суддів також не приймаються до уваги, на підставі наступного.

Звертаючись з позовом до суду, позивач вказував лише на обставини звернення до страхової компанії після події, з документальним підтвердженням виконаного хірургічного втручання, та відмову у виплаті у зв'язку з плановістю проведеного втручання.

Разом з тим, п. 2.7.14 договору страхування, укладеного між сторонами, передбачено, що страховик відмовляє у страхові виплаті медичних витрат в разі подальшого лікування застрахованої особи, в разі відмови від медичної евакуації до місця постійного проживання.

Вказаним договором передбачено порядок дій застрахованого в разі настання страхового випадку, а в разі стаціонарного лікування, застрахована особа повинна узгодити витрати з асистуючою компанією страхувальника в межах 48 годин з моменту госпіталізації / а.с.6 зворот/.

Таким чином, незважаючи на те, що переговори з приводу оперативного лікування між страховиком та застрахованою особою не були предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки суд розглядає вимоги лише в межах заявлених позивачем, суд не міг не врахувати в мотивувальній частині положення договору страхування, що передбачають певний порядок звернення в разі настання страхового випадку.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції по суті позову відмовлено саме у зв'язку з тим, що проведена операція була плановою, а не невідкладною, довід щодо виходу суду за межі позовних вимог не впливає на по суті вірні висновки суду першої інстанції і не може слугувати підставою для скасування рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: