Постанова № 70896626, 07.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа№ 910/8278/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Іващенко О.В. - за дов.

від відповідача: Мазурок Я.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016

у справі №910/8278/16 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

про стягнення 172 204,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі, позивач або ПАТ «Київенерго») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 13.07.2016) до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (далі, відповідач або КП «Київжитлоспецексплуатація») про стягнення 172 204,01 грн., в тому числі 78 293,25 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 26 230,53 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 33 689,90 грн. заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 30 330,11 грн. інфляційних втрат, 3 660,22 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору №477 від 27.03.1992 на використання електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, за наявності якої позивачем нараховані проценти річних та втрати від інфляції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8278/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 78 293,25 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 26 230,53 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 33 689,90 грн. заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 30 330,11 грн. інфляційних втрат, 3 660,22 грн. 3 % річних, 2 583,06 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у встановленому судом розмірі належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8278/16 та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача борг за активну електричну енергію в сумі 39 980,52 грн., борг за реактивну електричну енергію в сумі 4 162,23 грн., борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії в сумі 13 304,29 грн., а в решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позовні вимоги в частині стягнення нарахувань за втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки продажу електроенергії до місця встановлення розрахункових засобів обліку, в частині всіх нарахувань за спірний період, є безпідставними, оскільки втрати електричної енергії на такій ділянці відповідно до пункту 4.1.5. Додатку 2 до Договору №477 «Порядок розрахунків» від 31.08.2010 відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка.

Також, скаржник наголошує на порушенні судом першої інстанції статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, які полягають у тому, що суд неправомірно стягнув з відповідача інфляційну складову боргу та 3% річних у заявленій позивачем сумі за період з травня 2013 року по лютий 2015 року, оскільки матеріалами справи підтверджується настання строків оплати у відповідності до пункту 2.2. Додатку 2 до Договору №477 «Порядок розрахунків» 17.08.2015.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» у справі №910/8278/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Федорчук Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 15.09.2016.

У зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В., розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 №09-52/4718/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» у справі №910/8278/16 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи вирішено здійснювати у судовому засіданні, призначеному на 15.09.2016.

У судовому засіданні 15.09.2016 судом було оголошено перерву до 04.10.2016.

04.10.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8278/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 04.10.2016, не з'явилися та подали через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду спільне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання додаткових пояснень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 розгляд справи відкладено на 20.10.2016.

20.10.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8278/16 та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача борг за активну електричну енергію в сумі 39 980,52 грн., борг за реактивну електричну енергію в сумі 4 162,23 грн., борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії в сумі 13 304,29 грн., а в решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні, призначеному на 20.10.2016, судом було оголошено перерву до 03.11.2016.

02.11.2016 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про призначення у справі комплексної судово-економічної та електротехнічної експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи відповідач просив поставити питання, зазначені у клопотанні.

03.11.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду перелік питань, які він пропонує поставити на вирішення експерта.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 призначено у справі №910/8278/16 комплексну судово-економічну та електротехнічну експертизу, проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення комплексної судово-економічної та електротехнічної експертизи поставлено наступні питання:

1) Де знаходилась точка продажу електричної енергії Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» по об'єкту: м. Київ, вул. Лебедева, 14 в період з травня 2013 року по лютий 2015 року?

2) Чи відповідають виставлені позивачем для сплати відповідачем втрати електричної енергії, які зазначено в платіжних документах (рахунках, рахунках-розшифровках, актах приймання-передавання товарної продукції) за період з травня 2013 року по лютий 2015 року, чинним умовам Договору №477 від 27.03.1992 (о/р 3510477) станом на 28.02.2015 та діючим Правилам користування електричною енергією, які затверджено Постановою НКРЄ від 31.07.1996 №28? Якщо не відповідають, то яка фактична вартість втрат електричної енергії, які зобов'язаний сплатити відповідач за період з травня 2013 року по лютий 2015 року згідно чинних умов договору №477 від 27.03.1992 (о/р 3510477) та діючих Правил користування електричною енергією, які затверджено Постановою НКРЄ від 31.07.1996 №28?2). Який обсяг електричної активної та реактивної електричної енергії було спожито Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» за період з травня 2013 року по лютий 2015 року?

4) Яка заборгованість Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» за спожиту активну та реактивну електричну енергію (окремо) за період з травня 2013 року по лютий 2015 року за Договором на постачання електричної енергії №477 від 27.03.1992?

5) Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Київенерго» розмір заборгованості за поставлену Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» електричну енергію за договором №477 від 27.03.1992 (о/р 3510477) за період з травня 2013 року по лютий 2015 року?

6) Чи підтверджується наявними в матеріалах справи документами нарахування за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за період з 01.05.2013 по 01.11.2015 у розмірі 33 689,90 грн.?

Витрати по проведенню експертизи покладено на Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

22.09.2017 на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов висновок комплексної судово-економічної та електротехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 22.08.2017 №18052/16-45/22564/16-46 та матеріали справи №910/8278/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 поновлено апеляційне провадження у справі №910/8278/16, розгляд справи призначено на 02.11.2017.

02.11.2017 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

02.11.2017 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення, у яких погодився з Висновками експертизи.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. у відпустці, судове засідання, призначене на 02.11.2017, не відбулося.

З огляду на вихід головуючого судді Михальської Ю.Б. з відпустки та необхідність розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 розгляд справи призначено на 07.12.2017.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд змінити оскаржене рішення з урахуванням висновку комплексної судово-економічної та електротехнічної експертизи.

Представник відповідача просив суд апеляційну скаргу задовольнити та прийняти рішення із урахуванням висновку комплексної судово-економічної та електротехнічної експертизи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, враховуючи висновки проведеної у справі комплексної судово-економічної та електротехнічної експертизи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, а позовні вимоги частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Підприємством спеціалізованих робіт Шевченківської районної ради народних депутатів, правонаступником якого є відповідач, 27.03.1992 було укладено Договір № 477 про користування електричною енергією.

31.08.2010 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до договору, якою Договір від 27.03.1992 №477 про постачання електричної енергії викладено в новій редакції згідно з додатком 1 до цієї угоди (далі, Договір №477) та додаткову угоду №1 від 31.08.2010 до договору, яким позивач та відповідач дійшли згоди про віднесення до існуючого особового рахунка №3510477 територіально відокремлених площадок, що розташовані за адресами, зазначеними в додатку 4а «Перелік об'єктів» до договору від 27.03.1992 №477, укладеними сторонами 30.08.2010.

За умовами Договору №477 позивач зобов'язався продати відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язався оплатити вартість спожитої електричної енергії своєчасно та в повному обсязі.

Пунктом 2 Додатку 2 до договору №477 передбачено, що відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, за формою попередньої оплати.

Згідно пункту 2.1. Додатку 2 «Порядок розрахунків» до договору №477 відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка здійснюється до 20 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю в розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії, згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам».

Згідно пункту 4.2.2. додатку 1 до вказаного договору у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

У додатку 5 б до вказаного договору визначено порядок розрахунків та строки оплат за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002.

Пункт 17 зазначеного додатку зобов'язує відповідача перерахувати позивачу кошти за перетікання реактивної електричної енергії до 1 числа наступного календарного місяця.

Відповідно до пункту 6 додатку 2 до договору, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка «Акту про використану електричну енергію». Протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати, зазначеної у платіжному повідомленні, і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором енергопостачання.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно пункту 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (із відповідними змінами та доповненнями) (далі, ПКЕЕ), договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач наголошує, що взяті на себе за Договором №477 зобов'язання виконав, проте відповідач порушує договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.05.2013 по 01.03.2015 у нього виникла заборгованість, яка станом на дату звернення до суду з позовом (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) за використану активну електричну енергію становить 78 293,25 грн., за реактивну електричну енергію становить 26 230,53 грн., заборгованість за перевищення договірних величин споживання становить 33 689,90 грн., що, як зазначає позивач, підтверджується рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.

Відповідач під час розгляду справи у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі заперечує, зокрема, проти розміру заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу, надаючи їх власний контррозрахунок.

За розрахунками відповідача до стягнення з нього підлягають:

- борг за активну електричну енергію в сумі 39 980,52 грн.;

- борг за реактивну електричну енергію в сумі 4 162,23 грн.;

- борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами в сумі 13 304,29 грн.

Відповідач наголошує, що позовні вимоги в частині стягнення нарахувань за втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки продажу електроенергії до місця встановлення розрахункових засобів обліку, в частині всіх нарахувань за спірний період, є безпідставними, оскільки втрати електричної енергії на такій ділянці відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає зазначені доводи скаржника обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.4. ПКЕЕ точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.

Згідно пункту 4.1.5. Додатку 2 до Договору №477 «Порядок розрахунків» у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показаннями такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці електромережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобів обліку відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

Відповідно до додаткової угоди №2 до Договору №477 у відповідності до пункту 1.4. ПКЕЕ за усіма приєднаннями точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок.

Зміни у розрахунках за електричну енергію, що можуть бути пов'язані із зміною точки продажу, проводяться тільки після внесення відповідних змін та підписання сторонами додатків до договору.

З метою встановлення точки продажу електричної енергії Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» по об'єкту: м. Київ, вул. Лебедева, 14 в період з травня 2013 року по лютий 2015 року та визначення фактичного розміру заборгованості Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» за спожиту активну та реактивну електричну енергію (окремо) за період з травня 2013 року по лютий 2015 року, а також розміру нарахувань за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі №910/8278/16 було призначено комплексну судово-економічну та електротехнічну експертизу, оскільки вирішення вказаних питань потребувало спеціальних знань.

За результатами проведеної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано Висновок від 22.08.2017 №18052/16-45/22564/16-46 (далі, Висновок).

Колегія суддів, дослідивши висновок експертів КНДІСЕ та надавши йому оцінку, вважає його повним, обґрунтованим та таким, що є належним доказом у даній справі, узгоджується з матеріалами справи та їм не суперечить.

Так, надаючи відповідь на перше питання, поставлене на вирішення експерта: «Де знаходилась точка продажу електричної енергії Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» по об'єкту: м. Київ, вул. Лебедева, 14 в період з травня 2013 року по лютий 2015 року?» результатами експертного дослідження встановлено наступне.

Трансформаторна підстанція КТП-6802 та кабелі 0,4 кВ від неї до ГРЩ №№ 1, 2, 5, 6, 7, 1710 належать КП «Житлоінвестбуд-УКБ», а ГРЩ №№ 1, 2, 5, 6, 7, 1710 належать КП «Київжитлоспецексплуатація» (фото 1-12, додані до Висновку).

Враховуючи, що відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж (додаток 6А М.С; том 2, а.с. 45-50), трансформаторна підстанція КТП-6802 та силові кабелі від неї до ЕРЩ №№ 1, 2, 5, 6, 7, 1710 належать КП «Житлоінвестбуд-УКБ», тому ПАТ «Київенерго» відповідно до додаткової угоди №5 уклало договір на оперативно-технічне обслуговування від 01.09.2007 №822/16 електрообладнання, яке знаходиться на балансі КП «Житлоінвестбуд-УКБ», а саме: трансформаторної підстанції КТП-6802 та силових кабелів 0,4 кВ в сторону будівлі по вул. Лебедева, 14а.

Отже, відповідно до Договору №477 від 27.03.1992 та ПКЕЕ точка продажу електричної енергії споживачу установлена на межі балансової належності його електроустановок, а саме ГРЩ №№ 1, 2, 5, 6, 7, J710.

Змін у розрахунках за електричну енергію, що пов'язані із зміною точки продажу, не проводилося, підписання сторонами додатків до договору не встановлено.

Відтак, відповідно до пункту 1.4. ПКЕЕ електропередавальна організація ПАТ «Київенерго» повинна покривати всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу, а саме до розподільних щитів ГРЩ №№ 1, 2, 5, 6, 7, J710.

Втім, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що виставлені позивачем ПАТ «Київенерго» для сплати відповідачем КП «Київжитлоспецексплуатація» втрати електричної енергії, а саме втрати активної та реактивної електричної енергії в трансформаторах та кабельних лініях, не відносяться до втрат електричної енергії споживачем КП «Київжитлоспецексплуатація», які зазначені в платіжних документах за період з травня 2013 року по лютий 2015 року, а тому не відповідають чинним умовам Договору №477 від 27.03.1992 станом на 28.02.2015 та діючим Правилам користування електричною енергією, які затверджено Постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28. Суд першої інстанції вказану обставину не дослідив.

Як встановлено експертами у Висновку за результатами експертного електротехнічного та економічного дослідження, протягом 2013 року відповідачем було спожито активної електроенергії (без втрат в трансформаторах та кабельних лініях) за травень - 1926 кВт.год; за червень - 2057 кВт. год; за липень - 1627 кВт.год; за серпень - 2007 кВт.год; за вересень - 768 кВт.год; за жовтень - 1520 кВт.год; за листопад - 972 кВт.год; за грудень - 1560 кВт.год. Всього використано електричної енергії з травня по грудень 2013 року - 12 437 кВт.год.

Протягом 2014 року споживачем КП «Київжитлоспецексплуатація» було спожито активну електроенергію за 12 місяців всього: 1349, 1878, 1745, 1831, 1110, 368, 743, 828, 1077, 1007, 1018, 1496, що в підсумку складає 14 450 кВт.год.

Протягом 2015 року було спожито активну електроенергію за січень - 1545 кВт.год; за лютий - 1768 кВт. год. Всього використано активної електричної енергії за 2015 рік - 3 313 кВт.год.

За період з травня 2013 року по лютий 2015 року обсяг споживання активної електричної енергії КП «Київжитлоспецексплуатація» склав 30 200 кВт.год.

Колегія суддів зазначає, що вищезазначені дані згруповано та детально наведено (у розрізі кожного з наданих на дослідження рахунків-розшифровок) у Додатку № 2 до Висновку.

Отже, фактичний розмір спожитої активної електроенергії (без втрат), розрахунок якого виконано з використанням рахунків-розшифровок ПАТ «Київенерго», за період з травня 2013 року по лютий 2015 року, становить 30 200 кВт.год.

При розрахунку вартості спожитої електричної енергії застосовувалися тарифи, встановлені Національною комісією регулювання електроенергетики України у відповідний період.

Таким чином, дослідивши додані представниками сторін до матеріалів справи документи та Висновок експертів, колегія суддів дійшла висновку, що у КП «Київжитлоспецексплуатація» є зобов'язання по сплаті ПАТ «Київенерго» за 30 200 кВт.год. спожитої протягом травня 2013 року - лютого 2015 року активної електроенергії (із застосуванням відповідних тарифів) в загальній сумі 39 980,52 грн., у тому числі:

- за період травень-грудень 2013 року - 15 271,97 грн.;

- за 2014 рік - 19 456,39 грн.;

- за період січень-лютий 2015 року - 5 252,16 грн.

Арифметично вірними є суми нарахувань за фактично спожиту активну електричну енергію (без втрат), зазначені у контррозрахунку відповідача (том 2, а.с. 78), які відповідають розрахункам, здійсненим експертами під час проведення судової експертизи.

Відповідачем у справі - КП «Київжитлоспецексплуатація» не оспорюється той факт, що у період травень 2013 року - лютий 2015 року підприємством не проводилась оплата за спожиту електроенергію на користь позивача - ПАТ «Київенерго», що підтверджено, зокрема, наданими для долучення до матеріалів справи згідно заяви від 18.07.2016 контррозрахунками заборгованості.

Відтак, позовні вимоги ПАТ «Київенерго» у частині стягнення з відповідача основної суми боргу за спожиту протягом травня 2013 року - лютого 2015 року активну електроенергію підтверджуються частково та підлягають задоволенню у сумі 39 980,52 грн. В іншій частині стягнення за спожиту активну електроенергію у позові слід відмовити.

Із приводу заявлених позивачем вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електроенергії у розмірі 26 230,53 грн. за період з 01.05.2013 по 01.03.2015 колегія суддів зазначає наступне.

У додатку 5 б до договору №477 визначено порядок розрахунків та строки оплат за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002.

Пункт 17 зазначеного додатку зобов'язує відповідача перерахувати позивачу кошти за перетікання реактивної електричної енергії до 1 числа наступного календарного місяця.

Водночас, відповідно до пункту 3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації здійснюється з усіма споживачами, які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт.год. і більше, тому споживач, який спожив протягом року менше 5000 кВт.год. активної електричної енергії не повинен розраховуватися за перетікання реактивної електроенергії.

Середньомісячне споживання визначається, як правило, за даними року, що передує розрахунку ЕЕРП (економічний еквівалент реактивної потужності).

Виходячи із вищенаведених розрахунків за спожиту активну електроенергію, споживач КП «Київжитлоспецексплуатація» протягом спірного періоду не перевищував граничну величину середньомісячного споживання активної електричної енергії, яка згідно Методики становить 5000 кВт.год. Вказане підтверджується, зокрема, і Висновком експертів.

З огляду на це, відповідно до пункту 3.1. Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, споживач КП «Київжитлоспецексплуатація» не повинен проводити розрахунки з електропередавальною організацією ПАТ «Київенерго» за перетікання реактивної електроенергії у спірному періоді, а позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивач у позові (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) також просить стягнути з відповідача 33 689,90 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Позовні вимоги ПАТ «Київенерго» у цій частині підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За змістом пункту 4.2.2. Договору №477 сторонами погоджено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

За результатами проведеної у справі судової експертизи у Висновку, який є належним та допустимим доказом у даній справі, експерти, беручи за основу для нарахувань за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, дані наявних у матеріалах справи додатків до договору №447 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу», а саме: за 2013 рік (том 1, а. с. 299); за 2014 рік (том 1, а. с. 76); за 2015 рік (том 1, а. с. 78), в яких відображені очікувані обсяги постачання електроенергії в розрізі місяців та поквартально, встановили, що наявними в матеріалах справи документами підтверджується нарахування за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за період з 01.05.2013 по 01.03.2015 у розмірі 13 304,29 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії підтверджується частково та підлягає задоволенню у сумі 13 304,29 грн.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, основна заборгованість Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» перед Публічним акціонерним товариством «Київенерго» документально підтверджується в сумі 53 284,81 грн., у тому числі: 39 980,52 грн. заборгованість за спожиту активну електроенергію та 13 304,29 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності. Доказів сплати відповідачем на користь позивача зазначеної суми боргу матеріали справи не містять, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача вищевказаних грошових сум підлягають задоволенню.

У позовній заяві (із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) позивач також просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 30 330,11 грн., з яких 23 695,69 грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму боргу за активну електричну енергію у розмірі 78 293,25 грн. за період з травня 2013 року по лютий 2015 року та 6 634,42 грн. - інфляційні втрати, нараховані на суму боргу за реактивну електричну енергію у розмірі 26 230,53 грн. за період з травня 2013 року по лютий 2015 року, а також 3 % річних у розмірі 3 660,22 грн., з яких 2 820,39 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення сплати заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 78 293,25 грн. за період з травня 2013 року по лютий 2015 року та 839,83 грн. - 3% річних, нарахованих за прострочення сплати заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 26 230,53 грн. за період з травня 2013 року по лютий 2015 року.

Колегія суддів дійшла висновку щодо частково задоволення позовних вимог ПАТ «Київенерго» у частині стягнення з відповідача зазначених сум інфляційних втрат та 3 % річних з огляду на наступне.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 Додатку 2 до договору №477 передбачено, що відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, за формою попередньої оплати.

Згідно пункту 2.1. Додатку 2 «Порядок розрахунків» до договору №477 відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка здійснюється до 20 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю в розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії, згідно з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам».

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження здійснення відповідачем у спірному періоді попередніх оплат в розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії за кожний розрахунковий період, а також будь-яких інших оплат за спожиту електроенергію.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з травня 2013 року по лютий 2015 року (за вирахуванням втрат електричної енергії) становить 39 980,52 грн.

Розмір заборгованості за спожиту активну електроенергію по кожному розрахунковому періоду відповідає розміру нарахувань, зазначеному у контррозрахунку відповідача (том 2, а.с. 78), який відповідає розрахункам, здійсненим експертами під час проведення судової експертизи.

Водночас, періоди прострочення зі сплати активної електроенергії, за які відповідачу нараховані інфляційні втрати та 3% річних вірно визначені у розрахунку позивача, доданому до заяви про зменшення розміру позовних вимог (том 2, а.с. 75).

Колегія суддів, здійснивши арифметично вірний перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, заявлених позивачем до стягнення з відповідача за прострочення сплати відповідачем за спожиту активну електроенергію за період з 01.05.2013 по 01.03.2015, враховуючи помісячний розмір нарахувань за фактично спожиту активну електроенергію (без втрат), який відповідає контррозрахунку, наведеному відповідачем, встановила, що загальна сума інфляційних втрат за прострочення сплати коштів за спожиту активну електроенергію, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період травень 2013 року - лютий 2015 року становить 9 554,79 грн., а загальна сума 3% річних за прострочення сплати коштів за спожиту активну електроенергію, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період 01.05.2013 - 01.03.2015 становить 1 161,62 грн. В іншій частині нарахування є безпідставними.

Водночас, оскільки судом встановлено відсутність у позивача підстав для стягнення з відповідача заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії та відмовлено у задоволенні позовних вимог у цій частині, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за перетікання реактивної електричної енергії, задоволенню не підлягають.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, які полягають у тому, що суд неправомірно стягнув з відповідача інфляційну складову боргу та 3% річних у заявленій позивачем сумі за період з травня 2013 року по лютий 2015 року, оскільки матеріалами справи підтверджується настання строків оплати у відповідності до пункту 2.2. Додатку 2 до Договору №477 «Порядок розрахунків» 17.08.2015 (через 5 днів після отримання рахунку-фактури на оплату), не приймаються судом до уваги, оскільки зазначеним пунктом 2.2. встановлено порядок ОСТАТОЧНИХ розрахунків за електричну енергію, який здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку протягом 5 днів, у той час як пунктом 2 Додатку 2 до Договору №477 «Порядок розрахунків» передбачено, що повна поточна оплата здійснюється за формою попередньої оплати, яка, як зазначалося вище, відповідачем у спірному періоді жодного разу не здійснювалась.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Київенерго» у даній справі та стягнення з відповідача 39 980,52 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 9 554,79 грн. інфляційних втрат та 1 161,62 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за спожиту активну електричну енергію за травень 2013 року - лютий 2015 року, та 13 304,29 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в даній справі підлягає зміні з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» підлягає задоволенню частково, оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а позовні вимоги частковому задоволенню.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оплата за проведення у справі судової економічної експертизи та електротехнічної експертизи здійснена позивачем у повному обсязі на суму 13 240,00 грн. та 13 240,00 грн. відповідно, що підтверджується, зокрема, актами здачі-приймання висновків №18052/16-45 та №22564/16-46.

У відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8278/16 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 у справі №910/8278/16 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 39 980 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 52 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 13 304 (тринадцять тисяч триста чотири) грн. 29 коп. заборгованості за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 9 554 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 1 161 (одну тисячу сто шістдесят одну) грн. 62 коп. 3% річних та суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 955 (дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 73 коп.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 1 790 (одну тисячу сімсот дев'яносто) грн. 06 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 16 682 (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 40 коп. витрат за проведення у справі судової експертизи.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/8278/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх