Постанова № 70896606, 06.12.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р. Справа№ 910/9830/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників:

від позивача: Морозова А.О. - за дов. № 34/81-02 від 07.02.2017

від відповідача (апелянта): Коренчук О.М. - за дов. №б/н від 03.12.2016

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017

у справі №910/9830/17 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу"

до Міністерства інфраструктури України,

третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про спонукання до укладання договору утримання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 позовні вимоги задоволені частково.

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду Міністерство інфраструктури України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі № 910/9830/17.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені частково, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2017 апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Станіка С.Р., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 прийнято апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/9830/17. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.11.2017.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.11.2017 у зв'язку з перебування судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Гончарова С.А., Тищенко А.І.

22.11.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 прийнято справу № 910/9830/17 за апеляційною скаргою Міністерства інфраструктури України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №910/9830/17 до свого провадження у визначеному складі суддів. Розгляд апеляційної скарги у справі № 910/9830/17 призначено на 06.12.2017.

В судовому засіданні 06.12.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №910/9830/17 скасувати.

В судовому засіданні 06.12.2017 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №910/9830/17 залишити без змін.

В судове засідання 06.12.2017 третя особа свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Міністерством інфраструктури України (орендар) 29.08.2005 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2097 (далі - договір оренди), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору оренди) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), площею 4865,65 м2 (перелік приміщень, які увійшли до складу майна, наведений у акті приймання-передачі), розміщене за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 14, та перебуває на балансі Державного підприємства "Укрсєрвіс Мінтрансу" (далі - балансоутримувач). Вартість Майна становить за експертною оцінкою станом на 30.04.2005 51 704 732,41 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи.

Як встановлено п. 5.8. договору оренди, орендар зобов'язується укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна надання комунальних послуг орендарю.

В позовній заяві, позивач вказує на ту обставину, що у період з 2014 по 2016 роки договори, які мали бути укладені згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов договору оренди та повинні забезпечити повне відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, не були укладені.

Поясненнями позивача, відповідача, листом № 34/247-04 від 13.04.2017 року, підтверджується факт звернення позивача до відповідача з проханням укласти договір про відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача пов'язаних з утриманням орендованого нерухомого майна та направлення позивачем відповідачу проекту вказаного договору.

Як встановлено ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

В разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, який відповідно до п. 5.8. договору оренди № 2097 від 29.08.2005 зобов'язаний укласти спірний договір, не підписав отриманий проект договору, за наявності заперечень щодо окремих умов договору не склав протокол розбіжностей, та у двадцятиденний строк не надіслав його другій стороні разом з підписаним договором, як це передбачено ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач зобов'язаний укласти з позивачем договір про відшкодування експлуатаційних витрат в редакції, запропонованій позивачем.

Разом з тим, місцевий господарський суд вірно звернув увагу на те, що згідно запропонованої позивачем редакції договору, п. 6.2. спірного договору, суперечить вимогам чинного законодавства.

А саме, позивач пропонує викласти п. 6.2. спірного договору в наступній редакції: " 6.2. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2017 року".

Однак, згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, вищезазначений п. 6.2. спірного договору підлягає виключенню з договору, який запропоновано позивачем до укладення з відповідачем.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати п. 5.8 договору оренди від 29.08.2005 № 2097, а саме - укласти з балансоутримувачем договір про відшкодування експлуатаційних витрат в редакції, запропонованій позивачем є обґрунтованими, проте, підлягає задоволенню частково, з виключенням п. 6.2. з спірного договору.

Посилання апелянта на зазначення позивачем у проекті договору помилкової площі орендованого приміщення та відповідно - помилково визначено загальну вартість послуг за місяць є необґрунтованими, оскільки у запропонованому позивачем проекті договору вказана площа орендованого приміщення, що зазначена у договорі оренди № 2097 від 29.08.2005, з урахуванням внесених до нього змін, а також правильно розраховано розмір загальної вартості послуг за місяць відповідно до вимог чинного законодавства та повністю обґрунтована в розрахунку витрат на послуги по утриманню приміщень та території.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Міністерства інфраструктури України, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №910/9830/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №910/9830/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №910/9830/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/9830/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді С.А. Гончаров

А.І. Тищенко