Ухвала суду № 70895012, 06.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 р.Справа № 820/2513/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Курило Л.В., Русанової В.Б.

при секретарі Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/2513/17

за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.05.2017 р. Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області в частині нарахованого штрафу в сумі 13821,09 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/2513/17 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/2513/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зареєстровано виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області як юридична особа, перебуває на обліку в Ізюмській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області з 25.06.2003 р. як платник податків, є платником податку на додану вартість. Згідно зі Статутом Ізюмське КПТМ є комунальним унітарним підприємством, яке здійснює діяльність в сфері задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні тепловою енергією, гарячою водою (а.с. 9-44).

Також судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка позивача з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував акт від 25.04.2017 р. № 3150/20-40-12-01-22/32284148 (а.с. 48-50), у висновках якого визначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до порушення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

У звязку з цим, податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 19.05.2017 р., до підприємства позивача застосовані наступні штрафні (фінансові) санкції: 1) за затримку реєстрації ПН на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ в розмірі 1285,26 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 % у сумі 128,52 грн.; 2) за затримку реєстрації ПН від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ в розмірі 58333,33 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 % в сумі 11666,67 грн.; 3) за затримку реєстрації ПН від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ в розмірі 5457,59 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30 % у сумі 1637,28 грн.; 4) за затримку реєстрації ПН від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ в розмірі 971,54 грн., нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40 % в сумі 388,62 грн. (а.с. 51)

Не погодившись з прийнятим контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що діяльність комунального підприємства в сфері теплоенергетики підлягає державному регулюванню, державою передбачено спеціальний (особливий) порядок розподілу грошових коштів, що надходять на рахунки Ізюмського КПТМ, тому підприємство не може самостійно визначати розмір грошових коштів, що залишаються у його розпорядженні, отже має можливість поповнювати електронний рахунок з ПДВ лише у межах наявного залишеного йому ліміту, який заздалегідь, до його затвердження, не відомий підприємству, а тому висновок відповідача про порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства є помилковим.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що у періоді з 15.06.2016 р. по 28.10.2016 р. Ізюмським КПТМ виписано податкові накладні на суму ПДВ в розмірі 66047,72 грн., які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних 15.11.2016 р., що підтверджується квитанціями про їх реєстрацію.

В свою чергу, згідно висновків акту камеральної перевірки, податковим органом встановлено порушення терміну реєстрації ПН на строк від 3 до 138 календарних днів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 16.1.1-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Згідно зі ст. 200-1.1. ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до ст. 200-1.2. ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З 01.02.2015 р. реєстрації в ЄРПН підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування (п. 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (абз. 11 п. 201.1 ст. 201 Кодексу).

Судовим розглядом встановлено, що оплата за послуги Ізюмського КПТМ частково здійснюється за рахунок бюджетних коштів місцевого, державного бюджету (субсидії, пільги) та за кошти бюджетних організацій. Вказана обставина відповідачем по справі не заперечувалася.

В період з червня по листопад 2016 р. на позивача, як постачальника тепла розповсюджувалася дія положень Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633, Указу Президента України від 10.09.2014 р. № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також Постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки».

Відповідно до п. 187.7 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобовязань у разі постачання товарів/послуг з оплатою на рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобовязаннями перед бюджетом.

Згідно розрахунку санкцій до акту перевірки, а також податкових накладних, щодо яких встановлено порушення граничного терміну їх реєстрації позивачем, були виписані податкові накладні бюджетним установам і організаціям за датою обліку фактичного надання тепла, а зареєстровано в ЄРПН за датою отримання коштів з бюджету, а саме: Відділу освіти Ізюмської міської ради (код 2146245), Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству (код 24673063), Національному технічному університету «ХПІ» (код 2071180).

На виконання вказаної вище Постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. № 217 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2015 р. № 1086, між Ізюмським КПТМ та КТПП АТ «Ощадбанк», укладено договір банківського рахунку від 29.07.2014 р. № 135483.3 із змінами, внесеними додатковим договорами. Згідно пп. 11 вказаного договору визначено, що за цим Договором, відповідно до законодавства України, в т.ч. Закону України «Про теплопостачання», Постанови, нормативно-правових актів Національного банку України, Банк відкриває Клієнту-Ізюмському КПТМ поточні рахунки із спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 «Розподільчі рахунки субєктів господарювання».

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено та відповідачем по справі не заперечувалося, що відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 р. № 217, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП на кожен місяць з червня по листопад 2016 року затверджені реєстри нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання теплопостачальних і теплоенергуючих організацій як плата за теплову енергію та/або надані послуги з централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену тепло генеруючими організаціями теплову енергію (а.с. 61-72), а саме: 1) постановою НКРЕКП № 868 від 31.05.2016 р. затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на червень 2016 року (бюджетні установи-21,81%, інші споживачі-21,53%); 2) постановою НКРЕКП №1195 від 30.06.2016 р. затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на липень 2016 (бюджетні установи-21,72%, інші споживачі-21,69%); 3) постановою НКРЕКП № 1337 від 29.07.2016 р. затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на серпень 2016 р. (бюджетні установи-21,72%, інші споживачі-22,18%); 4) постановою НКРЕКП №1488 від 30.08.2016 р. р. затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на вересень 2016 р. (бюджетні установи-21,72%, інші споживачі-22,21%); 5) постановою НКРЕКП № 1763 від 29.09.2016 р. затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на жовтень 2016 р. (бюджетні установи-20,73%, інші споживачі-20,62%); 6) постановою НКРЕКП № 1892 від 27.10.2016 р. затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання на листопад 2016 (бюджетні установи-20,73%, інші споживачі-20,86%).

У звязку з цим, суд першої інстанції зазначив, що податкові зобовязання з ПДВ по операціям з комунальних послуг, що постачалися споживачам та узгоджені в податкових деклараціях, перераховувалися на електронний рахунок для розрахунку реєстраційного ліміту з урахуванням механізму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, визначеного Постановою КМУ від 18.06.2014 р. № 217, а не самостійно платником податку.

При цьому, застосування вищезазначеного механізму розподілу грошових коштів, які надходять на рахунки із спецрежимом використання не відповідає порядку поповнення з поточного рахунку Позивача-платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку для розрахунку реєстраційного ліміту для своєчасного реєстрування ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за формулою, визначеною статтею 203-1.3 Податкового Кодексу.

Згідно зі ст. 200-1.3. ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Не враховуються в обрахунку показника ?ПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:

а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);

б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;

в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.

У разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобовязань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобовязань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України № 2633 від 02.06.2005 р. «Про теплопостачання» оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється.

Згідно Указу Президента України від 10.09.2014 р. № 715 «Про державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним ОСОБА_1 України.

Основними завданнями НКРЕКП є: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів.

Відповідно до п. 6 Положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 р. № 715, НКРЕКП бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових операцій у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринку природного газу відповідно до законодавства;

Відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про теплопостачання» Кабінет Міністрів України Постановою від 18.06.2014 р. № 217 затвердив Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки. Визначено уповноважений банк, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що відкриті відповідно до цієї постанови, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Порядок, затверджений Постановою КМУ № 217, визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обовязками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів «населення», «релігійні організації», «бюджетні установи», «інші споживачі» (далі - спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними організаціями).

Положеннями п. 9 цього Порядку встановлено, що уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією(НКРЕКП).

Таким чином, Ізюмське КПТМ на час виникнення спірних відносин, у відповідності до чинного законодавства, зобовязане водночас виконувати вимоги, встановлені Законом України «Про теплопостачання», Указом Президента України № 715 та Постановою Кабінету Міністрів України № 217, що підтверджується укладеним з ПАТ «Державний ощадний банк України» договором банківського рахунку №135483.3 від 29.07.2014 р. із змінами, внесеними додатковим договором № 5 від 16.02.2016 р. про відкриття рахунків із спеціальним режимом використання та перелічених вище Постанов НКРЕКП про затвердження реєстру нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У звязку з цим, суд першої інстанції правомірно зазначив, що Податковим кодексом України не передбачено механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки, а тому дії Ізюмського КПТМ щодо перерахування грошових коштів з поточного рахунку для поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та розрахунку ліміту для реєстрації податкових накладних у встановлений термін є правомірними, хоча мають інший порядок, ніж той що визначено положеннями Податкового кодексу України.

Таким чином, під час камеральної перевірки платника податку з питання порушення термінів реєстрації податкових накладних контролюючим органом не надано оцінку механізму розподілу грошових коштів Ізюмського КПТМ, як теплопостачальної організації, відповідно вимог чинного законодавства України, оскільки діяльність комунального підприємства в сфері теплоенергетики підлягає державному регулюванню, державою передбачено тимчасовий спеціальний (особливий) порядок розподілу грошових коштів, що надходять на рахунки Ізюмського КПТМ, при цьому підприємство не може самостійно визначати розмір грошових коштів, що залишаються у його розпорядженні.

Положеннями пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, внаслідок чого рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Податковим кодексом України не передбачено особливостей порядку розрахунку ліміту для реєстрації податкових накладних як у звязку з застосуванням касового методу, так і з урахуванням механізму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обовязки, а тому, під час камеральної перевірки платника податку з питання порушення термінів реєстрації податкових накладних контролюючим органом не надано оцінку механізму розподілу грошових коштів Ізюмського КПТМ, як теплопостачальної організації, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що діяльність комунального підприємства в сфері теплоенергетики підлягає державному регулюванню, державою передбачено спеціальний (особливий) порядок розподілу грошових коштів, що надходять на рахунки Ізюмського КПТМ, тому підприємство не може самостійно визначати розмір грошових коштів, що залишаються у його розпорядженні, отже має можливість поповнювати електронний рахунок з ПДВ лише у межах наявного залишеного йому ліміту, який заздалегідь, до його затвердження, не відомий підприємству.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/2513/17 прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/2513/17 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/2513/17 за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Головного управління ДФС у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.12.2017 року.