Постанова № 70894929, 06.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника відповідача - Ляхової Т.Б.

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/921/17

за позовом ОСОБА_4

до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області

третя особа ОСОБА_3

про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просив суд:

- визнати незаконними рішення та дії державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Ляхової Т.Б., а саме дії щодо підготовки та передачі пакету документів виконавчого провадження при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_4 боргу на користь юридичних осіб та подальшого направлення його для проведення публічних електронних торгів до ДП "СЕТАМ", через порушення норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";

- скасувати акт державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, Ляхової Т.Б. від 01.08.2016 року про проведені електронні прилюдні торги по примусовій реалізації нерухомого арештованого майна, а саме: 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_4 що належала на праві приватної власності ОСОБА_4

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року закрито провадження у справі № 820/921/17 в частині позовних вимог про скасування акту державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Ляхової Т.Б. від 01.08.2016 року про проведені електронні прилюдні торги по примусовій реалізації нерухомого арештованого майна, а саме: 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1, що належала на праві приватної власності ОСОБА_4

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р.. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б. щодо передачі документів зведеного виконавчого провадження ВП № 33688260 для проведення публічних електронних торгів до ДП "СЕТАМ".

Скасовано постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 25.01.2016 року та постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 23.02.2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволення позову, ОСОБА_3 та Київським відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області подано апеляційні скарги, в яких вони просять скасувати оскаржувану постанову. Доводи апеляційних скарг обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача подав заперечення на апеляційні скарги, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану постанову без змін та розглянути справу за відсутності позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ЗАТ "ПроКредит Банк" направлено до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заяву для примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським районним судом м.Харкова по справі №2-544/09/02, про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитом в сумі 41746,18 грн. та про накладення арешту на майно боржника.

Постановою Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 04.03.2010 року відкрито провадження №18209595 та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення 41746,00 грн.

В провадженні Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова на виконанні знаходилося зведене виконавче провадження ВП № 33688260 по примусовому виконанню виконавчих листів про стягнення боргу з ОСОБА_4:

- ВП № 18209595 на підставі виконавчого лист №2-544, виданого 07.12.2009 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ЗАТ "ПроКредитБанк" заборгованності в розмірі 41746,18 грн.;

- ВП № 18210031 на підставі виконавчого листа №2-544, виданого 07.12.2009 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ЗАТ "ПроКредитБанк" судового збору в розмірі 223,73 грн.

- ВП № 25125578 на підставі виконавчого листа №2а-11270/10/2070, виданого 20.01.2011 року Харківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь держави боргу в розмірі 377,46 грн.;

- ВП № 18210031 на підставі виконавчого листа 640/14940/13-ц, виданого 06.02.2014 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ПАТ КБ "Надра" суми заборгованості за кредитним договором №6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006 року у розмірі 1636274,26 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 3441,00 грн.

Державним виконавцем під час проведення виконавчих дій встановлено, що за ОСОБА_5 зареєстровано нерухоме майно: квартира АДРЕСА_2 та 05.11.2014 року проведено опис майна, що належить боржнику, про що складено відповідний акт опису й арешту майна.

25.01.2016 року та 23.02.2016 року державним виконавцем винесено постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

12.05.2016 року державним виконавцем надано висновок, що арештоване майно підлягає передачі на реалізацію.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 183070, торги відбувались з 11.07.2016 року 09 год. 00 хв. по 13.07.2016 року 22 год. 00 хв.

01.08.2016 року було складено акт державного виконавця про проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_2.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що, не повідомивши боржника належним чином про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2010 року, державний виконавець позбавив останнього законної можливості самостійно виконати рішення суду та в такому випадку заявити клопотання про закриття виконавчого провадження у зв'язку з його повним виконанням, що свідчить про неправомірність дій державного виконавця щодо примусового виконання рішень судів у рамках зведеного виконавчого провадження № 33688260, які були вчинені після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2010 року за провадженням №18209595.

З цих підстав суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ляхової Т.Б. щодо передачі документів зведеного виконавчого провадження ВП № 33688260 для проведення публічних електронних торгів до ДП "СЕТАМ" і скасував постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 25.01.2016 року та від 23.02.2016 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається із заяви позивача про уточнення позовних вимог, позивач просив суд задовольнити його позов через порушення відповідачем норм Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Однак, суд першої інстанції не з вказаних позивачем підстав, а з інших підстав, на які не посилався позивач в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог, вийшовши за межі позовних вимог, самостійно визначив та задовольнив позовні вимоги, які не були заявлені позивачем в адміністративному позові.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції посилався на частину 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Окрім того, суд вважав, що відповідачем порушено порядок надіслання виконавчих документів, передбачений статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження,надсилаютьсяадресатамізсупровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Суд зазначив, що порушення відповідачем порядку надіслання виконавчих документів, передбаченого ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», призвело до порушення прав позивача як сторони виконавчого провадження, оскільки із супровідного листа не вбачається вмісту поштового відправлення, а саме копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2010 за провадженням №18209595 та належних доказів того, що вказана постанова була отримана позивачем.

З цих підстав суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність дій державного виконавця щодо примусового виконання рішень судів у рамках зведеного виконавчого провадження № 33688260, які були вчинені після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2010 року за провадженням №18209595, що стало єдиною підставою для прийняття спірної постанови.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим з наступних підстав.

Як підтверджено матеріалами справи, ЗАТ "ПроКредит Банк" направлено до Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції заяву для примусового виконання виконавчого листа № 2-544 від 11.03.2009 року, виданого Київським районним судом м.Харкова по справі №2-544/09/02, про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитом в сумі 41746,18 грн. та про накладення арешту на все майно боржника.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 04.03.2010 року відкрито виконавче провадження №18209595 та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 у межах суми звернення стягнення 41746,00 грн.

Згідно супровідного листа Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 04.03.2010 року №670/153410-3413, на адресу позивача та інших учасників виконавчого провадження направлено копії постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-544, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ЗАТ "ПроКредит Банк" боргу у розмірі 41746,18 грн., для відома та виконання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтями 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного станом на 04.03.2010 року, тобто на час виникнення спірних відносин) передбачалося порядок та умови прийняття державним виконавцем відповідних постанов та направлення їх копій учасникам виконавчого провадження.

Так, відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення спірних відносин), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення спірних відносин) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.

Як підтверджено матеріалами справи, державний виконавець виконав вимоги статей 24, 27 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного станом на час виникнення спірних відносин), оскільки із супровідним листом від 04.03.2010 року №670/153410-3413 простою кореспонденцією на адресу позивача та інших учасників виконавчого провадження направив копію постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-544, виданого Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ЗАТ "ПроКредит Банк" боргу у розмірі 41746,18 грн., для відома та виконання.

Отже, посилання суду першої інстанції на те, що згідно ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження відповідно до статті 47 цього Закону, надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення, є безпідставним та помилковим.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені в постанові суду першої інстанції відповідні статті Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на час виникнення спірних відносин) передбачали: ст.25 - строки здійснення виконавчого провадження; ст.31 - час провадження виконавчих дій; ст.47 - винагорода державному виконавцеві.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про неправомірність дій державного виконавця щодо примусового виконання рішень судів у рамках зведеного виконавчого провадження № 33688260, які були вчинені після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2010 року за провадженням №18209595, є помилковим та безпідставним, а тому зазначені обставини не є підставою для задоволення самостійно визначених судом позовних вимог.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2010 року є чинною, оскільки у встановленому Законом порядку не оскаржена.

Щодо посилання позивача в позові та в заяві про уточнення позовних вимог на Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" як на підставу для задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", 1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Отже, відповідно до вимог цього Закону не може бути примусово відчужене без згоди власника нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 04.03.2010 року відкрито виконавче провадження №18209595 та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 на виконання виконавчого листа № 2-544 від 11.03.2009 року, виданого Київським районним судом м. Харкова по справі №2-544/09/02, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ЗАТ "ПроКредитБанк" заборгованості в розмірі 41746,18 грн.

Окрім того, в провадженні Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова на виконанні знаходилося зведене виконавче провадження ВП № 33688260 по примусовому виконанню виконавчих листів про стягнення боргу з ОСОБА_4:

- ВП № 18209595 на підставі виконавчого лист №2-544, виданого 07.12.2009 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ЗАТ "ПроКредитБанк" заборгованності в розмірі 41746,18 грн.;

- ВП № 18210031 на підставі виконавчого листа №2-544, виданого 07.12.2009 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ЗАТ "ПроКредитБанк" судового збору в розмірі 223,73 грн.

- ВП № 25125578 на підставі виконавчого листа №2а-11270/10/2070, виданого 20.01.2011 року Харківським окружним адміністративним судом про стягнення на користь держави боргу в розмірі 377,46 грн.;

- ВП № 18210031 на підставі виконавчого листа 640/14940/13-ц, виданого 06.02.2014 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення на користь ПАТ КБ "Надра" суми заборгованості за кредитним договором №6/4/2006/840-К/656 від 24.05.2006 року у розмірі 1636274,26 грн. та суми сплаченого судового збору у розмірі 3441,00 грн.

Отже, в даному випадку нерухоме житлове майно було примусово відчужене без згоди власника на виконання рішень судів не лише про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, а і на виконання інших рішень судів, а тому таке майно щодо виконання інших рішень судів не може вважатися предметом застави або предметом іпотеки.

Згідно довідки Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 12.05.2016 року про черговість звернення стягнення на майно боржника та відсутність у боржника майна попередньої черги, належна позивачу квартира передається для проведення торгів, а стягувач ПАТ КБ "Надра" зазначений останнім серед інших стягувачів.

Таким чином, звернення стягнення на квартиру позивача було здійснено в першу чергу на виконання інших рішень судів, а тому відповідно до цих рішень судів житлове майно не може вважатися предметом застави або предметом іпотеки.

Окрім того, згідно акту державного виконавця від 05.11.2014 року позивач, зі слів мешканців квартири АДРЕСА_3, в даній квартирі не проживає більше двох років.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що, виконуючи рішення судів про стягнення з позивача коштів, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, що призвело до помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/921/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області третя особа ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 11.12.2017 року.