Ухвала суду № 70894876, 05.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 р.Справа № 818/778/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Пишного Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2017р. по справі № 818/778/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000781300, № 0000801300, № 0000791300, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2017 № ф-00007611300/0 та рішення від 25.04.2017 № 0000800130/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставами для прийняття оскаржуваних рішень і вимоги стали висновки акту перевірки, яким встановлено порушення п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині правильності визначення складу витрат, їх документального підтвердження, а саме: завищення витрат всього на суму 136700,12 грн. Позивач зазначає, що для визначення загальної суми документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю для перевірки було надано банківські виписки, фіскальні чеки, податкові, видаткові накладні, акти приймання-здачі робіт, розрахунково-платіжні відомості та інші первинні документи. Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, а сама господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Позивач стверджує, що надані до перевірки первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, у зв'язку з чим саме на їх підставі необхідно встановлювати загальну суму документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю. Однак, під час перевірки, податковим органом, з метою визначення загальної суми витрат фізичної особи - підприємця, пов'язаних з господарською діяльністю було застосовано непрямі методи, застосування яких в таких випадках нормами Податкового кодексу України не передбачено. Враховуючи вищевикладене, на думку, позивача, висновок про завищення витрат всього на суму 136700,12 грн. не ґрунтується на нормах податкового законодавства України та є незаконним.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 липня 20217 року адміністартивний позов ФО-П ОСОБА_3 - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 21.02.2017 № 0000781300.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 21.02.2017 № 0000801300.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 21.02.2017 № 0000791300.

Скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 25.04.2017 № ф-00007611300/0.

Скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 25.04.2017 № 0000800130/0.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 липня 20217 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексву України, пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 7, п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та не враховано зміст пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, ст. 83 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з підстав викладених в апеляційній скарзі. Вказує, що основу асортименту товару, який реалізовував ФОП ОСОБА_3 у перевіреному періоді, складали мінеральні води, отримані від постачальника - TOB „Корпорація „Українські мінеральні води" (код ЄДРПОУ: 22950707) та інші товари, зокрема - мінеральні та фруктові води ТМ „Себек", напої „Пепсі-кола", „Фанта" та „Спрайт", соки ТМ „Росинка" та ТМ „Садочок". Оскільки понесені витрати визначаються у відношенні до отриманого доходу, під час перевірки досліджувалась кількість реалізованих одиниць та вартість одиниці реалізованого товару. Надані позивачем на перевірку первинні документи, а саме: фіскальні чеки на реалізацію товару за готівку, податкові накладні, накладні на відпуск товарів містили лише позначку "ТОВАРИ В АСОРТИМЕНТІ" замість повного переліку відпущеного товару з зазначенням найменування, кількості та ціни продажу. Позивачем було надано на перевірку первинні документи, що містили повний перелік найменувань придбаних товарів, проте не підтверджували реалізацію цих товарно-матеріальних цінностей. Надані позивачем на перевірку акти інвентаризації містять повний перелік товарів на залишках з урахуванням їх кількісного і вартісного виміру, однак реалізація товару по найменуваннях підприємцем не ведеться. Акти інвентаризації містять ціну продажу продукції, яка співпадає з вартістю реалізованих товарів, яка міститься в податкових накладних. Загальна сума доходу від реалізації товарів, задекларована ФОП ОСОБА_3 у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 р. (кол.4 розділу 1 „Доходи від провадження підприємницької діяльності" додатку Ф4 до декларації) та підтверджена перевіркою згідно наданих первинних документів (податкових накладних, банківських виписок про рух коштів на розрахункових рахунках, КОРО, актів списання ТМЦ) складає 4 103 453,28 грн. (без ПДВ). Валовий дохід від здійснення торгово-посередницької діяльності складає 4 103 453,36 грн.: 75% від реалізації товарів TOB "Корпорації "УМВ"" та 25% інші товари постачальників. На підставі наданих позивачем на перевірку первинних документів та даних про залишки ТМЦ станом на 31.12.2015 року встановлено, що за 2015 рік обсяг реалізованої продукції TOB "Корпорації "УМВ"" складає 502 851 шт. Зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови не було враховано того, що за даними позивача, відображеними у Декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, контролюючим органом була вирахувана націнка на реалізований ним у 2015 році товар складає: 4 103 453,36 грн. (валовий дохід за 2015 рік) / 3 411 870,97 грн. (валові витрати за даними платника за 2015 рік)) - 1) * 100% = 20,27% або 4 103 453,36 грн. (валовий дохід за 2015 рік) - 3 411 870,97 грн. (валові витрати за даними платника за 2015 рік)) /3 411 870,97 грн.) * 100% = 20,27%. Середня ціна придбання продукції TOB "Корпорації "УМВ"" складає: 5,86 грн./од. Середня ціна реалізації продукції TOB "Корпорації "УМВ"" складає: 5,86 * 1,2027 = 7,05 грн./од. Дохід, отриманий від реалізації продукції TOB "Корпорації "УМВ"" складає: 7,05 * 502 851 = 3 545 099,55 грн. Дохід від реалізації продукції інших постачальників визначається за методом виключення з валового доходу суми коштів, отриманих від реалізації продукції TOB "Корпорації "УМВ"": 4 103 453,36 - 3 545 099,55 = 558 353,81 грн. - дохід платника, отриманий від реалізації товарів інших постачальників. Судом першої інстанції при прийнятті постанови не було враховано того, що аналіз реалізаційних цін та визначення структури доходу за товаром контрагента не мав впливу на податкові зобов'язання платника податків. Дохід від здійснення ФОП ОСОБА_3 торгово-посередницької діяльності у ході проведення поточної перевірки було підтверджено у повному обсязі. Для визначення обсягу витрат ФОП ОСОБА_3 за 2015 рік контролюючим органом було перевірено первинні документи, надані позивачем на перевірку: податкові накладні на придбання товару, накладні на реалізований товар, враховано рух грошових коштів по рахунку, виторги РРО та проаналізовано залишки ТМЦ на початок та кінець перевіреного періоду. Враховуючи той факт, що найбільший обсяг реалізованої продукції (75% загального доходу) отримано від постачальника мінеральних вод TOB "Корпорації УМВ" в ході проведення перевірки було визначено її кількість наступним чином: Залишок мінеральних вод TOB "Корпорації УМВ" станом на 01.01.2015 року складає 87 712 шт. (дані встановлено на підставі акта попередньої перевірки та повідомлення підприємця). Підприємцем придбано за 2015 рік мінеральних вод у кількості 483 504 шт. (дані підтверджено накладними на придбання товару, які зареєстровані належним чином в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2015 рік). Згідно з обліковими даними складських запасів ФОП ОСОБА_3 залишок мінеральних вод, придбаних у TOB "Корпорації УМВ" станом на 31.12.2015 року складає 68 365 шт. Таким чином, обсяг реалізованої продукції TOB "Корпорації УМВ" склав: 87 712 + 483 504 - 68 365 = 502 851 одиниць товару. Оскільки податкові накладні, контрольні стрічки на продаж товару не містять опису реалізованої номенклатури товару під час перевірки було досліджено оборот товарних запасів позивача та встановлено період придбання мінеральних вод, визначено ціну їх придбання (з урахуванням її коливання на кожну придбану партію та період постачання) та встановлено період їх реалізації. Вартість реалізованої продукції було визначено по кожному номенклатурному ряду товару з прив'язкою до першої партії придбання, придбаної ФОП у 2015 рік (та з урахуванням складських запасів станом на 01.01.2015 року). Так, ФОП ОСОБА_3 у Декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік задекларована вартість придбаних та реалізованих товарно-матеріальних цінностей у сумі 3 411 870,97 грн. без ПДВ (кол.5 розділу 1 „Доходи від провадження підприємницької діяльності" додатку Ф4 до декларації). Згідно з наданими на перевірку документами було підтверджено витрати по реалізованих товарах, що придбані у Корпорації "УМВ" за цінами придбання, у сумі 2 812 055 грн. (без ПДВ) Витрати по решті реалізованих товарів (мінеральні та фруктові води ТМ „Себек", напої „Пепсі-кола", „Фанта" та „Спрайт", соки ТМ „Росинка" та ТМ „Садочок", приправи (лавровий лист, перець чорний мелений, перець духмяний), бакалійні товари (родзинки, крохмаль, сода) торгової марки „Нектар", чипси ТМ „Лейз") за наявними у позивача первинними документами підтверджено в сумі 463 115,77 грн., - відповідно до цін фактичного придбання. Враховуючи, що ФОП ОСОБА_3 в Декларації про майновий стан і доходи задекларована вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані, у сумі 3 411 870,97 грн., а документально підтверджуються витрати лише на суму 3 275 170,77 грн. (2812055 грн. по товарах, закуплених у Корпорації "УМВ" + 463115,77 грн. по інших товарах), вбачається завищення вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані на суму 136700,2 грн. Завищення позивачем витрат на суму 136700,2 грн. вплинуло на нарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску, - у зв'язку із необхідністю збільшення бази оподаткування.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що у період з 25.11.2016 по 08.12.2016 посадовими особами відповідача проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання норм законодавства щодо наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військового збору, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 22.12.2016 № 286/18-11-17-01-23/НОМЕР_4 (а.с. 16-60).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності за перевіряємий період всього в сумі 20505, 03 грн., яке сталося внаслідок завищення складу витрат, всього на суму 136700,12 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000781300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 30757,55 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 20505, 03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10252,52 грн. (а.с. 8);

- податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000791300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у сумі 2563, 12 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 2050, 50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 512,62 грн. (а.с. 9);

- податкове повідомлення-рішення від 21.02.2017 № 0000801300, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у сумі 510,00 грн. (а.с. 10);

- вимогу від 25.04.2017 № ф-00007611300/0 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 47434,99 грн. (а.с. 71);

- рішення від 25.04.2017 № 0000800130/0 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 9 487,00 грн. (а.с. 72).

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) спірного рішення з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що підставою прийняття оскаржуваних рішень є висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму 136700,2 грн. Обґрунтовуючи зазначені доводи податковий орган посилається на відсутність в податкових накладних та у контрольних стрічках на продаж товарів опису реалізованого товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 177 Податкового кодексу України визначено оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування

Згідно п.177.1 ст. 177 Податкового кодексу України (тут і далі чинної на час виникнення спірних правовідносин), доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, визначено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

За змістом п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Як вбачається з акту перевірки, позивач в період 2015 року придбав у ТОВ "Корпорації "Українські мінеральні води"" мінеральні води- "Поляна квасова", "Лужанська", "Свалява", "Куяльник", "Куяльник 1", "Тонус- Кислород", "Куяльник сімейна" (а.с. 32).

Відповідно до акту попередньої документальної планової перевірки позивача № 64/18-15-17-01-10/2155910210-280 від 02.09.2015 (перевірений період 01.01.2014-31.12.2014) встановлено, що станом на 01.01.2015 залишки нереалізованої продукції, придбаної у ТОВ "Корпорації "Українські мінеральні води"" обліковуються у кількості 87 712 шт. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, протягом 2015 року ФОП ОСОБА_3 придбано товарів у вказаного підприємства у кількості 483 504 шт. Залишки товарів (придбаних у ТОВ "Корпорації "Українські мінеральні води" станом на 31.12.2015, надані позивачем до перевірки, складають 68 365 шт. Таким чином, протягом 2015 року платником реалізовано основну групу товарів, придбаних у ТОВ "Корпорації "Українські мінеральні води" у кількості 502851 шт (залишки товарів на початок перевірки 87712 шт. + придбано ТМЦ у кількості 483504 шт (залишки товарів на кінець перевірки 68365 шт.) Для визначення ціни реалізації мінеральної води, інших товарів в розрізі асортименту позивачем надано до перевірки податкові накладні на реалізацію ТМЦ та книги обліку розрахункових операцій (контрольні стрічки) Однак, вказані документи не прийнято контролюючим органом для визначення ціни реалізації на асортимент реалізованих товарів, оскільки вони не містять опису товарів у розрізі номенклатури.

Для обрахунку фактичної вартості проданих товарів основної групи перевіркою визначено середню націнку на товари, яка складає 20,27 % (відсоткове співвідношення доходу від продажу товарів та документальної вартості понесених витрат на придбання ТМЦ, задекларованих платником у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 р. 4103453,36 грн./3411870,97грн.) Таким чином, на підставі наявних первинних документів, перевіркою встановлено, що вартість одиниці товару, придбаного у TOB „Корпорація ,,УМВ*', складає 5,86 грн. (без ПДВ). З урахуванням середньої націнки, вартість одиниці товару, придбаного у TOB „Корпорація „УМВ", складає 7,05 грн. (без ПДВ). Отже, перевіркою обраховано дохід від реалізації товару, придбаного у TOB „Корпорація „УМВ": 502851 шт. (кількість реалізованих одиниць)*7,05 грн.(вартість одиниці товару урахуванням націнки)=3545099,55 грн. (без ПДВ). Зважаючи на значний асортимент товарів, обсяг продажу інших товарів перевіркою визначено як різниця між фактично задекларованими доходами від продажу ТМЦ згідно декларації та обрахованим доходом від реалізації товару, придбаного у TOB „Корпорація „УМВ" 4101786,70 грн.-3545099,55 грн. = 556687,15 грн. Оскільки, до складу документальних витрат включаються лише ті витрати, які безпосередньо пов'язані з отриманням доходів, то сума документальних витрат платника на придбання ТМЦ має становити 3275170,77 грн. (=2831324,1 грн.(вартість товарів, придбаних у ТОВ „Корпорація „УМВ") + 443846,67 грн.(вартість інших придбаних товарів). Таким чином, проведеною перевіркою встановлено порушення платником податків п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині правильності визначення складу витрат, їх документального підтвердження, а саме завищення витрат на придбання ТМЦ всього в сумі 136700,12 гри.,

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 № 607/23139 (надалі по тексту -Порядок).

Так, п1.4 Порядку встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 1.7 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що визначаючи позивачу завищення валових витрат на суму 136700,2 грн. податковий орган в акті не відобразив посилання на первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, зазначений висновок зроблено виключно на підставі декларації про дохід за 2015 рік та залишків ТМЦ станом на 01.01.2015 та 31.12.2015 року.

Також, відповідачем в акті перевірки не зазначено з посиланням на первинні документи в який період було придбано зазначені ТМЦ, по якій ціні та відповідно в якому періоді та по якій ціні було реалізовано.

Крім того, визначаючи середню націнку на товари у розмірі 20,27 % податковий орган керувався Інструкцією "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу та Інструкції про його застосування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, яка розповсюджується виключно на підприємства та організації та не розповсюджується на фізичних осіб підприємців, а тому доводи податкового органу щодо визначення середньої націнки на товари у розмірі 20,27 % на підставі зазначеного наказу є помилковими.

Окрім цього, представником позивача надано до суду наказ від 03.01.2015 №15/1 про зміну відпускної ціни при продажі товару зі складу, відповідного до якого продаж товару зі складу здійснювати з націнкою не більше ніж 10 відсотків від ціни виробника (а.с. 202), що спростовує висновки відповідача про визначення середньої націнки на товари у розмірі 20,27 %.

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено можливості обрахування понесених підприємцем витрат для здійснення господарської діяльності у визначений відповідачем в акті перевірки спосіб.

Згідно ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем під час судового розгляду справи не доведено факту завищення позивачем валових витрат на суму 136700, 20 грн., а тому прийняті на підставі цього висновку рішення не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2017р. по справі № 818/778/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2017 р.