Ухвала суду № 70894845, 11.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2017р. по справі № 816/1567/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

07 листопада 2017 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити дії.

14 листопада 2017 року на зазначену постанову суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу, яка не була оплачена судовим збором. В апеляційній скарзі також заявлено клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, заявник вказує, що при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами у відповідності до ст.ст. 87, 88 КАС України, Закону України "Про судовий збір", а також нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору з розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду з другого боку.

За таких обставин, просить суд врахувати вимоги ч.1 ст.88 КАС України, відповідно до яких суд може відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).

Положеннями ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч.1 та ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи клопотання щодо відсутності відповідного фінансування, необхідного для сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору чи відстрочення від сплати. Доказів, на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника позбавляло його можливості сплатити судовий збір у встановленому розмірі на час подання апеляційної скарги та таке становище зміниться протягом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір скаржником також не надано.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалі Верховного Суду України від 25 вересня 2015 року по справі № 21-5401а15.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 88, 160, 167, 187, 196, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року по справі № 816/1567/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2017 р.