Ухвала суду № 70894794, 05.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - Решодька І.М.

представника відповідача - Полухіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2017р. по справі № 820/4274/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро"

до Державної екологічної інспекції у Харківській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд за результатами перегляду за нововиявленими обставинами скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 по справі № 820/4274/16 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що Лозівською місцевою прокуратурою під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017221380000038 ідентифіковано земельні ділянки, зазначені в акті перевірки, встановлено форму власності земельних ділянок, землекористувача земельної ділянки (ТОВ "Ботік"), встановлено відсутність повноважень Державної екологічної інспекції для проведення перевірки та порушення допущені під час перевірки. За результатами досудового розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадження від 15.05.2017. Заявник вважає це обставиною, що не була відома під час розгляду справи у суді та має істотне значення для вирішення справи по суті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2017, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, здійснено заміну позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро", на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 по справі № 820/4274/16 - залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, апелянт просить ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року скасувати та прийняти постанову про задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, якою скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року по справі № 820/4276/16 та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що при розгляді справи судами не досліджувалось питання щодо власників земельних ділянок, які на думку інспекторів, оброблялись ТОВ "Супіна Агро самовільно за відсутності правовстановлюючих документів. Не досліджувались питання щодо землекористувачів, які на момент перевірки обробляли земельні ділянки в межах контурів полів, виділених в додатку до акту перевірки. Фактично суди оцінюючи докази, взяли до уваги схему земельних ділянок з контурами полів обведених інспектором маркера, як доказ самовільного зайняття земельних ділянок TOB "Супіна Агро", при цьому не взявши до уваги надані правовстановлюючі документи, які посвідчують право користування TOB "Супіна Агро" даними земельними ділянками. Зі свого боку TOB "Супіна Агро" не мало об'єктивних можливостей надати докази правомірного використання конкретних земельних ділянок, а також доказів їх невикористання (якщо такі земельні ділянки не використовувались чи використовувались іншими особами) оскільки в акті перевірки наведено лише незрозумілі контури земельних ділянок обведені маркером без будь-якої ідентифікації. Тому встановити, про які саме ділянки йшла мова в акті перевірки не мало жодної можливості. На чому не раз наголошувалось при розгляді судами даної справи. Разом з тим, після вирішення справи по суті, Державною екологічною інспекцією Харківської області було передано до Лозівської місцевої прокуратури інформацію та документи щодо, нібито, самовільного зайняття посадовими особами TOB "Супіна Агро" земельних ділянок на території Садівської сільської ради. У зв'язку з цим, прокурором Лозівської місцевої прокуратури Іванчаком А.О. 04.04.2017, було внесено інформацію до ЄДРДР за ознаками злочину передбаченого ч. 1. ст. 197 КК України. В ході досудового розслідування було ідентифіковано земельні ділянки, що зазначені в акті перевірки як такі, що ніби то самовільно обробляє ТОВ "Супіна Агро". При цьому, було встановлено обставини, які не досліджувались судами, та які мають значення для правильного рішення суду. Зокрема, під час досудового розслідування було встановлено, що земельні ділянки в межах полів, наведених у Додатку на викопіюванні та у акті перевірки, які ніби то обробляє TOB "Супіна Агро" є землями приватної власності та вони не перенесені до публічної кадастрової карти. Taкож встановлено, що вказані земельні ділянки передані в суборенду ТОВ "Компанія Ботік", яка використовувала в 2016 році дані земельні ділянки. TOB "Супіна Агро" обробіток земельних ділянок в межах полів, вказаних на викопіюванні до акту перевірки не здійснювало. За результатами досудового розслідування було винесено постанову про закриття кримінального провадження від 15 травня 2017 року. В даній постанові також вказано про виявлення ряду порушень, допущених інспекторами при проведенні перевірки, зокрема, у акті перевірки двічі вказано один і той самий контур на одну і ту саму площу (п.4. па п. 12). Крім цього, працівниками Держекоінспекції у Харківській області не було надано жодних підтверджуючих документів щодо факту посіву вказаних земельних ділянок у 2016 році, в тому числі актів обстеження, фотоматеріалів, які мають бути складені при обстеженні. Такі матеріали обстеження також відсутні в матеріалах судової справи, щодо перегляду якої подасться дана заява. Крім того, при проведенні досудового розслідування встановлено факт відсутності повноважень у Держекоінспекції на проведення даної перевірки. Так ,в постанові зазначено, що враховуючи те, що земельні ділянки, які вказані в акті перевірки та додатку до акту являються землями приватної форми власності, то відповідно лише працівники Держгеокадастру мають право проводити перевірки законності використання вказаних земельних ділянок та розраховувати розмір шкоди внаслідок їх самовільного зайняття та лише на платній основі. З урахуванням всіх вищевказаних обставин кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Вищезазначені обставини, які наведені у вказаній постанові, під час судового розгляду справи не були та не могли бути відомі ТОВ "Супіна Агро".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 10 серпня 2016 року позивач (на той час - ТОВ "Супіна Агро") звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати припис № 02-25/84 від 03 червня 2016 року щодо усунення порушення в частині здійснення реєстрації прав на земельні ділянки, що розташовані на території Садівської сільської ради (за межами населених пунктів) Лозівського району Харківської області, які зафіксовані актом від 20 травня 2016 року - 02 червня 2016 року № 283/01-04/02-09.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, позов залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі № 820/4274/16 .

Приймаючи рішення про залишення без задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані істотними обставинами в розумінні ст. 245 КАС України, а отже відсутні нововиявлені обставини, що є підставою для перегляду судового рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Згідно ст. 246 КАС України право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, мають особи, які брали участь у справі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 245 цього Кодексу встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Стаття 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі; 3) обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

У відповідності до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 09 червня 2011 року (справа «Желтяков Проти України» заява №4994/04) наголосив на тому, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (пункт 42).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

В рішенні у справі «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини зазначив, що:

п. 33. «… право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів( справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

п. 34. « Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX)».

Таким чином, виходячи з вищенаведеної практики Європейського суду з прав людини, скасування рішення суду, що набрало законної сили, в провадженні за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права, буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто пункту 1 статті 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також статті 1 протоколу першого цієї Конвенції, оскільки у позивача після задоволення його позову були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

В обґрунтування заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами заявник посилається на постанову прокурора Лозівської місцевої прокуратури Іванчака А.О. від 15.05.2017 про закриття кримінального провадження № 42017221380000038 від 04.04.2017 року за заявою щодо самовільного зайняття земельних ділянок посадовими особами ТОВ «Супіна Агро» на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, в якій зазначено, що відповідно до договорів суборенди №1 та №2 від 01.03.2016 земельні ділянки на території Садівської сільської ради передано в суборенду ТОВ Компанії "Ботік", яка їх використовувала в 2016 році. ТОВ"Супіна Агро" надало копії договорів оренди землі, земельних часток(паїв), які зареєстровані в органах Юстиції, Держкомзему, Садівській сільській раді. Було допитано директора та працівників ТОВ "Супіна агро", які пояснили, що ТОВ "Супіна Агро" з початку 2016 року не використовує жодного гектару на території Садівської сільської ради. Спеціаліст 2 категорії Садівської сільської ради Куштим Т.М. пояснила, що вказані у акті земельні ділянки є землями приватної форми власності(паї) і просто не перенесені до Публічної кадастрової карти України. Також у постанові зазначено, що у акті двічі внесено один і той самий контур на одну і ту саму площу, що Держекоінспекцією не надано документів щодо факту посіву вказаних земельних ділянок у 2016 році, що земельні ділянки, які вказані в акті № 283/01-04/02-09 та додатку до акту, являються землями приватної форми власності, а тому лише працівники Держгеокадастру мають право проводити перевірки законності використання вказаних земельних ділянок та розраховувати розмір шкоди внаслідок самовільного зайняття вказаних земельних ділянок та лише на платній основі, отже вказаний розрахунок шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок на суму 1002466,94 грн. не може бути використаний як доказ. Враховуючи те, що земельні ділянки прощею 155,1926 га, не відносяться до земель державної чи комунальної власності, а являються землями приватної форми власності, то відповідно і Державі не завдано жодної матеріальної шкоди.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято посилання заявника на те, що Лозівською місцевою прокуратурою під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017221380000038 встановлено відсутність повноважень Державної екологічної інспекції для проведення перевірки та порушення допущені під час перевірки, оскільки при зверненні до суду з адміністративним позовом та при поданні апеляційної скарги позивач посилався на відсутність повноважень Державної екологічної інспекції для проведення перевірки, що досліджено судом та надано відповідну оцінку, а отже даний факт не може вважатися нововиявленою обставиною.

З приводу посилання заявника на те, що Лозівською місцевою прокуратурою під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017221380000038 ідентифіковано земельні ділянки, зазначені в акті перевірки та встановлено форму власності земельних ділянок, землекористувача земельної ділянки (ТОВ "Ботік"), суд першої інстанції вірно зазначив, що дана обставина не може вважатися обставиною, що існувала, однак, не була і не могла бути відомою ТОВ "Супіна Агро", на час розгляду справи.

При цьому, як свідчать матеріали справи, доводи про неможливість встановити розташування земельних ділянок на території Садівської сільської ради з карти, що є додатком до Акту перевірки від 09.06.2016 № 180, та неможливість ідентифікувати земельні ділянки на підставі виділених та пронумерованих на карті контурів, а також відсутність в акті перевірки кадастрових номерів земельних ділянок, були викладені в апеляційній скарзі на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016, яку заявник просить переглянути.

Водночас, колегія суддів зазначає, що ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Харабадзе К.Ш. від 14.07.2017 по справі № 629/2372/17 задоволено скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області на постанову прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області про закриття кримінального провадження; постанову прокурора Лозівської місцевої прокуратури Іванчака А.О. від 15 травня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42017221380000038 від 04.04.2017 року скасовано. Підставою для скасування зазначеної постанови слугувало те, що висновок про відсутність складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України зроблено прокурором на підставі неповно досліджених обставинах справи.

Вказана ухвала в силу приписів ч. 3 ст. 307, ч. 5 ст. 532 КПК України набрала законної сили набрала законної сили 14 липня 2017 року.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, викладені заявником та встановлені Лозівською місцевою прокуратурою під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017221380000038, за результатами якого прийнято постанову від 15 травня 2017 року про закриття кримінального провадження, не можуть бути передбаченою законом підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 161, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2017р. по справі № 820/4274/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2017 р.