Ухвала суду № 70894458, 11.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Затолочний В.С.

судді Матковська З.М.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників сторін:

від позивача Покотило М.Б.

від відповідача Шестернін В.Д., Новарчук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької міської ради на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.06.2017 року у справі №161/6060/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Продюсерський центр «Гастролі в Україні» до Луцької міської ради про скасування рішення Луцької міської ради від 01 грудня 2016 року № 15/29 «Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин» -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Продюсерський центр «Гастролі в Україні» (позивач) звернувся з позовом до Луцької міської ради (відповідач) про скасування рішення Луцької міської ради від 01 грудня 2016 року № 15/29 «Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин».

В обгрунтування своїх вимог у заявленому адміністративному позові позивач посилається на наступне. ПП «Продюсерський центр «Гастролі в Україні» здійснює свою підприємницьку діяльність з 2004 року. Основним предметом його діяльності є організація театральної та концертної діяльності. Велика частина послуг, що надається позивачем, безпосередньо пов'язана із забезпеченням проведення виступів пересувних та мобільних цирків на території України. 01.12.2016 року Луцькою міською радою було прийнято рішення № 15/29 «Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин». Позивач зазначає, що дане рішення порушує його права, та прийняте з порушенням норм матеріального права.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.06.2017 року у справі № 161/6060/17 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Луцької міської ради від 01 грудня 2016 року № 15/29 «Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції Луцька міська рада подала апеляційну скаргу. Зокрема апелянт посилається на те, що рішення Луцької міської ради винесено з дотриманням вимог чинного законодавства, в межах наданих відповідачу повноважень. Як на правову підставу прийняття оскаржуваного рішення посилаються на ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та ст.ст. 44, 45 Закону України «Про місцеве самоврядування». Крім того, як зазначено в апеляційній скарзі, рішення Луцької міської ради не містить заборони на театральну та концертну діяльність товариств та діяльність із підтримання театральних і концертних заходів. Оскаржуваним рішенням не порушуються права та інтереси позивача. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти поданої апеляційної скарги заперечує, просить в задоволені такої відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача підтримують вимоги апеляційної скарги. В судовому засіданні надали додаткові пояснення по суті заявлено скарги. Просять постанову суду першої інстанц3ії скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що в задоволені апеляційної скарги слід відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження органів місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено перелік повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту.

Відповідно до підпункту 1, 7 пункту «а» статті 31 Закону № 280/97-ВРдо власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: управління закладами культури, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел.

Згідно з підпунктом 4 пункту «б» статті 31 Закону до делегованих повноважень зазначених рад належить забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

З врахуванням наведеного слідує, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить виключно управління належними їм закладами культури та створення умов для розвитку культури.

01.12.2016 року Луцькою міською радою прийнято рішення № 15/29 «Про заборону пересувних цирків, які використовують у своїй діяльності тварин».

Як доведено матеріалами справи, передумовами та причинами прийняття оскаржуваного рішення стали: петиція до Луцької міської ради від жителів міста «Заборонити діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, а також цирків з використанням диких тварин»; акти обстеження Державної екологічної інспекції у Волинській області, які встановили порушення утримання тварин у пересувних цирках, журналістське розслідування ТРК «Аверс», з відеодоказами, про неналежне утримання тварин та жорстоке ставлення до них; круглий стіл щодо використання та утримання тварин у пересувних цирках (якому були представлені докази негуманного ставлення до тварин у пересувних цирках та неможливість забезпечити належні умови при постійному транспортуванні тварин); документальне відео світових організацій захисту тварин з відлову тварин дикої природи до етапу потрапляння їх на циркову арену.

Отже, правовими підставами для прийняття такого рішення Луцькою міською радою є положення Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», та п.п. 19, 20 ч. 4 ст. 42, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Однак, дослідивши матеріали справи суд вважає, що авторами петиції фактично ототожнюються поняття «звіринець» та «цирк», що йде у розріз з чинним законодавством України. Так, ст. 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» забороняється діяльність саме пересувних зоопарків (звіринців), а не цирків, як про це зазначено у супровідному листі до петиції. Актами обстеження дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП «Гастролі в Україні» цирків шапіто «Престиж», «Вогні Києва», «Олімп», «Рів'єра» порушення вимог законодавства не встановлено. Діюче законодавства України встановлює чіткі правила утримання та використання тварин, неухильно дотримуючись яких, суб'єкт господарювання перебуває в правовому режимі, врегульованому нормативно-правовими актами, а відтак законодавство не передбачає можливості забороняти або обмежувати діяльність такого суб'єкта.

Статтею 28 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено те, що повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері захисту тварин від жорстокого поводження визначаються цим Законом та іншими законами України.

Однак, вказаний Закон не визначає повноважень органу місцевого самоврядування у сфері захисту тварин від жорстокого поводження в процесі діяльності пересувних цирків.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що при прийнятті спірного рішення Луцькою міською радою не встановлено законодавчої підстави для прийняття такого рішення, а тому рішення прийнято безпідставно.

Відтак, з врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідач, не був наділений повноваженнями щодо прийняття спірного рішення, не мав для прийняття такого рішення законних підстав, та діяв не у спосіб, що передбачений Законами України.

За наведених обставин, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дослідив всі обставини спору та прийняв законне та обгрунтоване рішення.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з наступного.

Відповідно до Статуту приватного підприємства «Продюсерський центр «Гастролі в Україні» (т.1 а.с. 28) визначено що предметом діяльності підприємства за кодами КВЕД є театральна та концертна діяльність, яка включає діяльність груп, цирків або труп, оркестрів та ансамблів і проведення вказаної діяльності позивачем підтверджується договорами та відповідними дозволами.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення Луцької міської ради від 01 грудня 2016 року № 15/29 порушує права позивача на проведення діяльності, пов'язаної з функціонуванням пересувних цирків, які підлягають захисту в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької міської ради залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.06.2017 року у справі № 161/6060/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.