Ухвала суду № 70894327, 04.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7739/17 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003451402, 0003461402 від 02.06.2017.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003451402, 0003461402 від 02.06.2017 Головного управління ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28.03.2017 по 15.05.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Іноваційні банківські системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт № 188/26-15-14-02-01-14/36184511 від 22.05.2017, в якому встановлено порушення позивачем, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.6 П(С)БО № 16 «Витрати» Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 299436 грн в тому числі: за 2015 рік на суму 198989 грн, за 2016 рік на суму 100447 грн; п. 185.1 ст. 185, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 1329779 грн, в тому числі: за грудень 2015 року на суму 600201 грн, за серпень 2016 року 729578 грн; п.51.1 ст.51, пп.176.2 «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1ДФ) за період який перевірявся.

На підставі акту перевірки № 188/26-15-14-02-01-14/36184511 від 22.05.2017 Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2017 № 0003451402 (форма «Р»), згідно якого позивачу за порушення п. 185.1 ст. 185, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1994669 грн, у тому числі 1329779 грн за основним платежем та 664890 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0003461402 (форма «Р»), яким позивачу за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 349660 грн, у тому числі 299436 грн за основним платежем та 50224 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

У відповідності до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини ТОВ «І.Б.С.» з ТОВ «Фінансреал» були зумовлені договором поставки № ФР-2511 від 25.11.2015.

Відповідно до вимог п. 1.1. Договору № ФР-2511 Постачальник (ТОВ «Фінансреал») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ «І.Б.С.») запасні частини та комплектуючі до касового банківського обладнання, вказані в Рахунках-фактурах (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно оплатити його на умовах Договору.

У відповідно до вимог п. 1.2. Договору № ФР-2511 асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару зазначаються у Рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору № ФР-2511 Товар має бути поставлений і переданий ТОВ «І.Б.С.» протягом 14 календарних дні з моменту отримання заявки ТОВ «І.Б.С.».

Відповідно до вимог п. 3.2. Договору № ФР-2511 постачання товару здійснюється ТОВ «Фінансреал».

Пунктом 2.2. Договору № ФР-2511 передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно п. 2.3. Договору № ФР-2511 оплата Товару здійснюється на підставі виставленого рахунку-фактури, протягом 10 банківських днів з моменту його отримання.

Відповідно п. 4.3. Договору № ФР-2511 підтвердженням приймання-передачі Товару є підписи уповноважених представників Сторін на примірниках видаткових накладних.

Виконання умов Договору № ФР-2511 поставки товару на адресу ТОВ «І.Б.С.» підтверджується належним чином завіреними копіями видаткових накладних: № РН-63012 від 30.12.2015 на суму 703810,94 грн з ПДВ; № РН-53012 від 30.12.15 на суму 1 354 070,11 грн з ПДВ; № РН-23112 від 31.12.15 на суму 1 543 325,17 грн з ПДВ.

Всього ТОВ «Фінансреал» було поставлено ТОВ «І.Б.С.» запасні частини та комплектуючі до касового банківського обладнання на суму 3601206,22 грн з ПДВ.

ТОВ «І.Б.С.» на виконання умов Договору № ФР-2511 платіжним дорученням №6772 від 15.01.2016 було перераховано ТОВ «Фінансреал» 2247136,11 грн та платіжним дорученням № 6774 від 18.01.2016 було перераховано постачальнику 1354070,11 грн.

Податковий кредит сформовано позивачем на підставі податкових накладних, складених ТОВ «Фінансреал» № 53012 від 30.12.2015 (реєстраційний номер 9272253729), № 63012 від 30.12.2015 (реєстраційний номер (9272253720), № 23112 від 31.12.2015 (реєстраційний номер 9272957478).

Також, господарські відносини ТОВ «І.Б.С.» з ТОВ «Вертікс Альянс» були зумовлені договором поставки № ВА/04082016 від 04.08.2016, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник (ТОВ «Вертікс Альянс») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ «І.Б.С.») запасні частини та комплектуючі до касового банківського обладнання, що вказані в Рахунках-фактурах (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до вимог п. 1.2. Договору № ВА/04082016, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість Товару зазначаються у Рахунках-фактурах, що є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.2. Договору № ВА/04082016 передбачено, що постачання Товару здійснюється ТОВ «Вертікс Альянс».

Згідно з п. 3.1. Договору № ВА/04082016 товар має бути поставлений і переданий ТОВ «І.Б.С.» протягом 14 календарних днів з моменту отримання заявки ТОВ «І.Б.С.».

Відповідно до вимог п. 4.4. Договору № ВА/04082016 підтвердженням приймання-передачі Товару є підписи уповноважених представників Сторін на примірниках видаткових накладних.

Виконання умов Договору № ВА/04082016 підтверджується копіями наступних видаткових накладних: № 21508 від 15.08.16 на суму 287766,36 грн з ПДВ; № 31508 від 15.08.16 на суму 287886,90 грн з ПДВ; № 41508 від 15.08.16 на суму 292104,12 грн з ПДВ; № 11508 від 15.08.16 на суму 299904,30 грн з ПДВ; № 11608 від 16.08.16 на суму 292162,26 грн з ПДВ; № 21608 від 16.08.16 на суму 287649,24 грн з ПДВ; № 31608 від 16.08.16 на суму 298850,88 грн з ПДВ; № 11708 від 17.08.16 на суму 286611,72 грн з ПДВ; № 21708 від 17.08.16 на суму 280971,00 грн з ПДВ; № 11808 від 18.08.16 на суму 295103,46 грн з ПДВ; № 21808 від 18.08.16 на суму 285172,56 грн з ПДВ; № 11908 від 19.08.16 на суму 293311,62 грн з ПДВ; № 21908 від 19.08.16 на суму 296819,70 грн з ПДВ; № 31908 від 19.08.16 на суму 295010,64 грн з ПДВ; № 12208 від 22.08.16 на суму 298140,66 грн з ПДВ.

Всього ТОВ «Вертікс Альянс» було поставлено ТОВ «І.Б.С.» запасні частини та комплектуючі до касового банківського обладнання на суму 4377465,42 грн з ПДВ.

ТОВ «І.Б.С.» на виконання умов Договору № ВА/04082016 платіжним дорученням № 7143 від 08.09.2016 було перераховано ТОВ «Вертікс Альянс» 2332935,78 грн.; та платіжним дорученням № 7146 від 09.09.2016 було перераховано ТОВ «Вертікс Альянс» 2044529,64 грн.

Податковий кредит сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених ТОВ «Вертікс Альянс» податкових накладних: № 31608 від 16.08.2016 (реєстраційний номер 9155400804), № 31508 від 15.08.2016 (реєстраційний номер 9155400438), № 12208 від 22.08.2016 (реєстраційний номер 9155397934), № 11508 від 15.08.2016 (реєстраційний номер 9155393069), № 11808 від 18.08.2016 (реєстраційний номер 9155397067), № 11608 від 16.08.2016 (реєстраційний номер 9155395789), № 21508 від 15.08.2016 (реєстраційний номер 9155398125), № 11708 від 17.08.2016 (реєстраційний номер 9155396352), № 21808 від 18.08.02016 (реєстраційний номер 9155399471), № 21608 від 16.08.2016 (реєстраційний номер 9155398419), № 21708 від 17.08.2016 (реєстраційний номер 915399201), № 11908 від 19.08.2016 (реєстраційний номер 9155397534), № 41508 від 15.08.2016 (реєстраційний номер 9155401303), № 31908 від 19.08.2016 (реєстраційний номер 9155401043), № 21908 від 19.08.2016 (реєстраційний номер 9155399752), що відповідають вимогам встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Отримані ТОВ «І.Б.С.» за договорами поставки № ФР-2511 від 25.11.2016 та №ВА/04082016 від 04.08.2016 запасні частини та комплектуючи до касового банківського обладнання були використані позивачем при обслуговувані касового банківського обладнання (його ремонт та сервісне обслуговування) на виконання Договорів про сервісне обслуговування, укладених між ТОВ «І.Б.С» та замовниками: ВАТ «Держаний ощадний банк України» за договором №14/5-14/7, ПАТ «Укрсиббанк» за договором №1912 від 19.12.2012, АКБ «Індустріалбанк» за договором №01/09 від 01.01.2009, ЗАТ «Донгорбанк» за договором №0102/2009Д від 01.02.2009.

Безпосереднє використання позивачем товарів, що придбані у спірних контрагентів, під час виконання вказаних вище договорів з обслуговування касового банківського обладнання, підтверджується належним чином завіреною копією акту списання матеріальних цінностей №ПМ-0000077 від 31.12.2016.

Як вбачається з акта перевірки, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, ґрунтується на обставинах безтоварності господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ «Фінансреал», ТОВ «Вертікс Альянс».

Безтоварність господарських операцій, в свою чергу, обґрунтовується контролюючим органом з огляду на вирок Печерського районного суду міста Києва від 29.11.2016 по кримінальній справі №757/52832/16-к, яким директора ТОВ «Фінансреал» Симоненка І.Ю. визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.205 КК України, ч.1 ст.358 КК України; ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 01.12.2016 по кримінальній справі № 464/8696/16-к та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2016 по кримінальній справі № 757/5863/17-к, якими слідчим надано дозвіл на доступ до речей та документів ТОВ «Вертікс Альянс» та накладено арешт на печатки та кліше ТОВ «Вертікс Альянс». Крім того, контролюючий орган посилається на те, що позивачем до перевірки не надано доказів перевезення товару, зберігання, довіреностей на отримання товарів, сертифікатів якості.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання контролюючого органу на вирок Печерського районного суду міста Києва від 29.11.2016 по кримінальній справі №757/52832/16-к, яким директора ТОВ «Фінансреал» Симоненка І.Ю. визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.205 КК України, ч.1 ст.358 КК України, є необґрунтованими, адже відповідно до витягу ЄДРПОУ від 31.05.2017 №1002641468 Симоненко І.Ю. був директором ТОВ «Фінансреал» в період з 08.07.2015 по 10.11.2015, в той час як господарський договір №ФР-2511 від 25.11.2015 був підписаний зі сторони позивача керівником - Кутняк Р.О., якій згідно витягу ЄДРПОУ №1002595604 від 19.05.2017, був директором ТОВ «Фінансреал» станом на 25.11.2015.

При складанні даного вироку судом не досліджувалась реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фінансреал», тому він доводить лише винні дії засудженого директора ТОВ «Фінансреал» Симоненка І.Ю. у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.205 КК України, ч.1 ст.358 КК України.

Таким чином, це не може беззаперечно свідчити про відсутність реально здійснених господарських операцій за вказаним договором.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що посилання контролюючого органу на не надання позивачем до перевірки доказів перевезення товару, зберігання, довіреностей на отримання товарів, сертифікатів якості, є необґрунтованими, оскільки відповідно до умов договорів № ФР-2511 від 25.11.2016 та №ВА/04082016 від 04.08.2016 перевезення товарів здійснюється силами контрагентів; оприбуткування, облік та зберігання товарів підтверджується наданими до матеріалів справи бухгалтерською довідкою №12/09-17 від 12.09.2017, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 20 та субрахунку 281 за 2015-2016 роки; товари за видатковими накладними приймались особисто директором позивача - Нєчєтовим В.М., який є уповноваженим представником юридичної особи без довіреності; сертифікати якості відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України не є документами, що підтверджують правомірність формування показників бухгалтерської та податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ТОВ «Фінансреал», ТОВ «Вертікс Альянс», на підставі первинних документів сформовано витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, використання товару у господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0003451402, 0003461402 від 02.06.2017, які є протиправними та підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2017 - без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 11.12.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна