Постанова № 70893930, 12.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Калмикова Ю.О.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року справа №415/6095/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 листопада 2017 року в адміністративній справі №415/6095/17 за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 09.06.2017 року з зарахуванням до пільгового стажу періоди рабати позивача на шахті «Луганське виробниче обєднання «Луганськвугілля» з 13.04.1992 року по 29.06.1993 року.

В обґрунтування зазначив, що звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надав всі необхідні документи.

В обґрунтування зазначив, що управління протиправно не зарахувало до пільгового стажу спірний період роботи позивача, оскільки цей період підтверджено записами в трудовій книжці.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 07 листопада 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконними дії відповідача про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_3 за віком відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 09.06.2017 року та зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача на шахті «Луганське виробниче обєднання «Луганськвугілля» з 13.04.1992 року по 29.06.1993 року.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що зарахувати спірні періоди праці позивача не має можливості, оскільки пільговий стаж не підтверджено належними документами.

Надані документи є недійсними, оскільки видані підприємством, яке не перереєструвалося на підконтрольній українській владі території.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_3 в спірний період з 13.04.1992 року по 29.06.1993 року він працював:

учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем під землею (з 13.04.1992р. по 29.05.1992 р.);

підземним гірничим робітником з повним робочим днем під землею (з 30.05.1992 р. по 29.06.1993 р.) (а.с.24-25)

Зазначений період роботи позивача на вказаних посадах також підтверджується наказами про прийняття на роботу (а.с.14-18)

09.06.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Листом №8337/08-31 від 16.08.2017 року пенсійний орган відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на не підтвердження уточнюючою довідкою підприємства спірного періоди роботи позивача, як наслідок, відсутність необхідного пільгового стажу. (а.с.5-6)

Суд першої інстанції, задовольняючи позов у повному обсязі виходив з того, що записами в трудовій книжці позивача підтверджено його право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому зобов’язав пенсійний орган призначити пенсію позивачу з моменту звернення.

Згідно п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-У1, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".

На підставі ч.1, ч.2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а робітники провідних професій, за умови зайнятості на цих роботах не менше 20 років .

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637 (далі Порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

На підставі зазначених приписів нормативно-правових актів не заслуговують на увагу доводи відповідача про неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв’язку з неможливістю перевірити дані уточнюючих довідок, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, на посаді, яка відноситься до Списку №1- підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Враховуючи, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірний період часу з 13.04.1992 року по 29.06.1993 року учнем підземним гірничого робітника та підземним гірничим робочим з повним робочим днем під землею, зазначена професія передбачені Списком №1, атестована за результатами атестації робочих місць на підприємстві, відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача період його роботи з 13.04.1992 року по 29.06.1993 року.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що уточнюючі та інші довідки на підтвердження пільгового стажу позивача, видана підприємством, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, а тому, вона є недійсною та не може прийматися до уваги.

Колегія суддів зазначає, що на штампі уточнюючих довідок виданих так званим «філіалом «Шахтоуправління «Луганське» державного унітарного підприємства «Центрвугілля» Міністерства топлива, енергетики та вугільної промисловості ЛНР» зазначена адреса м. Луганськ, яке в свою чергу, відносяться до населених пунктів, визначених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Положеннями Постанови КМУ від 07.11.2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків.

Колегія суддів не приймає як належний та допустимий доказ надані позивачем уточнюючі довідки від 16.03.2017 року, від 20.09.2017 року (а.с.19-22), оскільки підприємство, яке видало ці довідки, не було створено у порядку, передбаченому законами України.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Луганська.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 1996 року «Лоізіду проти Туреччини» дійшов такого висновку «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен був взяти до уваги інформацію зазначену у довідках, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що інформація, яка міститься в довідках про пільговий стаж позивача, в сукупності з фактичними даними, які відображені в трудовій книжці позивача, в наказах про прийняття/звільнення, підтверджує, що позивач з 13.04.1992 року по 29.06.1993 року працював повний робочий день під землею учнем підземним гірничого робітника та підземним гірничим робочим в шахті «Луганська» ВО «Луганськвугілля». Крім цього, посади позивача відносяться до Списку №1.

На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного судова колегія приходить до висновку, що висновок відповідача про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобовязання відповідача зарахувати спірний період роботи позивача до його пільгового стажу.

Відповідач відмовив позивачу у прийнятті документів і призначенні пенсії письмовою відповіддю.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідачем за заявою позивача про призначення пенсії від 09.06.2017 року не приймалось рішення пенсійного фонду про призначення, або відмову в призначенні пенсії, як передбачено п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1.

Цим пунктом встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший….».

З урахуванням викладеного, оскільки у даному випадку відповідач не дотримався вимог Порядку від 25 листопада 2005 року № 21-1, яким встановлена певна процедура по винесенню відповідного рішення за результатами розгляду заяви про призначення пенсії, з метою повного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до статті 11 КАС України та зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.06.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» і прийняти рішення з урахуванням спірного періоду праці позивача на підставі положень Закону №1778, Порядку № 22-1.

Між тим, щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 09.06.2017 року судова колегія зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, колегія суддів дійшла до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09.06.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» і прийняти рішення з урахуванням спірного періоду праці позивача на підставі положень Закону №1778, Порядку № 22-1.

Таким чином позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального закону, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню в частині зобовязання призначити пенсію з постановленням в цій частині нової постанови про зобовязання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги.

На підставі ст.94 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 640 грн (а.с.1)

Керуючись статтями 24, 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 листопада 2017 року в адміністративній справі №415/6095/17 – задовольнити частково.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 листопада 2017 року в адміністративній справі №415/6095/17 – скасувати в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 09.06.2017 року

В цій частині прийняти нову постанову.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 09.06.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням періоду його роботи з 13.04.1992 року по 29.06.1993 року з прийняттям відповідного рішення на підставі положень Закону №1778, Порядку № 22-1.

В іншій частині постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 листопада 2017 року в адміністративній справі №415/6095/17 – залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного Фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, адреса: вул. Сосюри, 347, м. Лисичанськ, Луганська область, 93113).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді А.А. Блохін

ОСОБА_4