Ухвала суду № 70893883, 12.12.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року справа №812/1237/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року у справі № 812/1237/17 за позовом дочірнього підприємства “Санаторій “Озерний” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування вимог від 06.06.2017 № Ю-792-25 та від 10.08.2017 № Ю-792-25,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- скасувати вимогу від 06.06.2017 № Ю-792-25, видану ГУ ДФС у Луганській області Дочірньому підприємству “Санаторій “Озерний” ЗАТ лікувально – оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 71287,57 грн, недоїмка – 46287,05 грн, пеня – 24325,52 грн;

- скасувати вимогу від 10.08.2017 № Ю-792-25, видану ГУ ДФС у Луганській області Дочірньому підприємству “Санаторій “Озерний” ЗАТ лікувально – оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 79204,40 грн, недоїмка – 62720,88 грн, пеня – 16483,52 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що зазначені вимоги прийняті відповідачем протиправно, оскільки позивач звільнений від виконання обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року і до закінчення антитерористичної операції на підставі Закону №1669.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційної скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Крім того, відповідно до п. 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII (із змінами станом на 15.11.2016 року) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» зміни, внесені Законом України від 02.09.2014 року №1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 №2464 втратили чинність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Дочірнє підприємство “Санаторій “Озерний” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України” “Укрпрофоздоровниця” зареєстровано як юридична особа 18.12.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 14.06.2017 за № 22926307, є платником єдиного внеску (а.с. 10-12).

01.02.2017 року позивач звернувся до Рубіжанської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску, на яку отримав відповідь від 09.02.2017 № 473-17-01/16 , згідно якої йому запропоновано з зазначеним проханням звернутися до ГУ ДФС у Луганській області (а.с. 14-15).

18.04.2017 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Луганській області із заявою про звільнення від сплати єдиного внеску , на яку отримав відповідь від 17.05.2017 № 961/10/12-32-13-01-05.

У вказаній відповіді зазначено, що норми Закону № 2464 та Закону від 24.12.2015 № 911-VІІІ не передбачають особливих умов щодо виконання зобовязань платниками єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО (а.с. 16-18).

06 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-792-25, за якою сума боргу зі сплати єдиного внеску станом на 31.05.2017 у позивача становить 71287,57 грн, у тому числі недоїмка – 46962,05 грн, пеня – 24325,52 грн (а.с. 13).

27.06.2017 позивач направив до ДФС України скаргу на вимогу від 06.06.2017 № Ю-792-25 (арк.спр. 19-20), яка рішенням ДФС України від 01.08.2017 № 16778/6/99-99-11-02-02-15 залишена без розгляду, оскільки подана представником без належним чином завіреної копії довіреності на право подання даної скарги в інтересах платника (а.с. 21).

10 серпня 2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-792-25, за якою сума боргу зі сплати єдиного внеску станом на 31.07.2017 у позивача становить 79204,40 грн, у тому числі недоїмка – 62720,88 грн, пеня – 16483,52 грн (а.с. 69).

29.08.2017 позивач направив до ДФС України скаргу на зазначену вимогу (а.с. 70-71), до ГУ ДФС у Луганській області – повідомлення від 29.08.2017 про оскарження вимоги до ДФС України (а.с. 72).

Рішенням ДФС України від 02.10.2017 № 22002/6/99-99-11-02-02-25 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.08.2017 № Ю-792-25 ГУ ДФС у Луганській області залишено без змін, а скаргу платника – без задоволення (а.с. 73-74).

Відповідно до картки особового рахунку позивача за 2017 рік 06.10.2017 зменшено на 58391,93 грн заборгованості на підставі рішення суду від 19.09.2017, також 06.10.2017 зменшено заборгованості на 34 547,27 грн, 31.10.2017 на 19496,65 грн, і станом на 31.10.2017 заборгованість позивача становить 9 138,05 грн (а.с.113-114).

Відповідно ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII від 02.09.2014 (далі - Закон № 1669), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначена норма є нормою прямої дії, яка не передбачає необхідність отримання сертифікату на підтвердження настання для особи форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для її застосування.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Колегія суддів зазначає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи – дочірнього підприємства “Санаторій “Озерний” закритого акціонерного товариства лікувально – оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” є: Луганська область, Кремінський район, м. Кремінна. На податковому обліку позивач знаходиться в Рубіжанській ОДПІ (Кремінське відділення).

Місто Кремінна входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач, в даному випадку, звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. За таких обставин, судом першої інстанції правомірно скасовані спірні вимоги.

Посилання апелянта , що доповнення розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі – Закон № 911), колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки дійсно зазначена норма існувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, разом з тим зазначений пункті зберігся в Законі № 2464 та продовжує свою дію в часі.

Посилання апелянта на відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, колегія суддів не приймає, оскільки подання такого сертифікату не є обов’язковою умовою для звільнення від обов’язків платника єдиного внеску.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги від 06.06.2017 № Ю-792-25 та від 10.08.2017 № Ю-792-25 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки винесени відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства, суми недоїмки, зазначена у вимогах, нарахована відповідачем за період, який включає час проведення на території Луганської області антитерористичної операції.

Таким чином, суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року у справі № 812/1237/17 – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року у справі № 812/1237/17 – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 12 грудня 2017 року.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_5