Рішення № 70893225, 04.12.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2017 р.Справа № 922/3437/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши справу

за позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем", м. Київ 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", м. Харків про стягнення 1110,00 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 18-2519 від 07.11.2017;

відповідача - не з'явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна акціонерна холдингова компанія "Артем", м. Київ (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга", м. Харків, в якому просить суд стягнути з відповідача 1110,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором поставки №044-103/2016 від 16.02.2016, зокрема п.п. 3.3., 3.4. Договору щодо заміни товару належної якості та повернення коштів на суму 1110,00 грн. судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача. В якості правових підстав позову вказує, зокрема, на норми ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 11, 509, 252, 526, 610, 626, 628, 629, 655, 678, 685, 686, 712 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2017 о 12:10 год. Також, вказаною ухвалою залучено в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ".

Ухвалами господарського суду Харківської області від 06.11.2017 розгляд справи відкладено на 20.11.2017 об 11:20.; від 20.11.2017 розгляд справи відкладено на 04.12.2017 об 11:10год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

04.12.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли письмові пояснення (вх. № 40222), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

04.12.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшли пояснення (вх. № 40170), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

04.12.2017 через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшла заява (вх. № 40169), в якій відповідач зазначає про те, що проти позову заперечує у повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності відповідача та його представника (вх. № 40169)

Позивач в судове засідання 04.12.2017 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наданих раніше письмових поясненнях, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судове засідання 04.12.2017 не з'явились.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

У судовому засіданні 04.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

16.09.2016 між позивачем - Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" (покупець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (постачальник) укладено Договір поставки №044-103/2016 (далі - Договір) (т.с. І а.с. 15-19), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобовязався передати, а покупець прийняти та оплатити за продукцію (далі - товар), найменування якої вказано у специфікаціях, на умовах передбачених договором.

Відповідно до умов Специфікації №15 від 07.07.2017 відповідач зобовязався поставити товар, а саме: лист алюм. АДІМ 0,5х1200х3000 ГОСТ 21631-76 у кількості 10 кг та ленту Л63 0,15х300 мяг. ГОСТ 2208-75 у кількості 3 кг на загальну суму 1 974,00 грн.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що останній у повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе зобовязання за Договором № 044-103/2016 від 16.02.16 щодо оплати товару згідно специфікації №15 від 07.07.2017.

Позивачем у позовній заяві та під час розгляду справи наголошено про те, що в рамках Договору поставки № 044-103/2016 від 16.02.16 відповідачем поставлено позивачу товар визначений сторонами у Специфікації 15 від 07.07.2017, 04.08.2017 позивачем отримано частину товару, а саме: ленту Л63 0,15х300 мяг. ГОСТ 2208-75 у кількості 3 кг., про що посилається на підписану уповноваженими представниками сторін Видаткову накладну № 6649 від 02.08.2017, однак позивачем наголошено, що останній відмовився в отриманні частини товару, а саме листів алюм. АДІМ 0,5х1200х3000 ГОСТ 21631-76 у кількості 10 кг у звязку з їх неналежним упакуванням та, як наслідок, пошкодження під час транспортування.

У зв'язку із вищенаведеним, на адресу відповідача було направлено Претензію з вимогами замінити пошкоджені листи алюм. АДІМ 0,5х1200х3000 ТОСТ 21631-76 на листи належної якості або ж повернути оплачену суму їх вартості 1110,00 грн. (т.с. І а.с. 25-28).

У відповідь на претензію позивача, 17.08.2017 засобами електронного звязку позивачем отримано від відповідача відповідь з відмовою у задоволенні вимог (т.с. І а.с. 29).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач під час розгляду справи проти позову заперечив повністю, в обґрунтування своїх заперечень зазначав про те, що порушення зобовязань за Договором сталося не з вини відповідача, а внаслідок неправомірних дій третьої особи - ТОВ "Транспортна компанія "САТ", яке відповідно до ГК України та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні несе відповідальність за пошкодження переданого для перевезення вантажу. Також, відповідачем наголошено про те, що останній є невинуватим в порушенні п. 4.8 Договору поставки від 16.02.2017 №044-103/2016, оскільки вжило всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобовязанні, а тому не повинно нести відповідальність за таке порушення, а згідно положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, зазначено відповідачем, позивачем при прийнятті товару за товарно-транспортною накладною № 996207021 від 02.08.2017 було допущено грубі порушення порядку приймання продукції, передбаченого вказаною Інструкцією.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, як зазначено вище, відповідно до умов Специфікації №15 від 07.07.2017 відповідач зобовязався поставити товар, а саме: лист алюм. АДІМ 0,5х1200х3000 ГОСТ 21631-76 у кількості 10 кг та ленту Л63 0,15х300 мяг. ГОСТ 2208-75 у кількості 3 кг на загальну суму 1 974,00 грн. (т.с. І а.с. 21).

Згідно з умовами п. 4.8. Договору постачальник зобовязується поставити товар на умовах, вказаних у Специфікаціях у відповідності до міжнародних Правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010р.

Відповідно до умов Специфікації №15 від 07.07.2017 поставка зазначених товарів відбувалась на умовах СРТ (м. Київ, вул. Корабельна, 6) з урахуванням особливостей, встановлених договором. Термін СРТ (Інкотермс-2010) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Згідно ст. А.9. Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати в редакції 2010 року продавець зобовязаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2017 позивачем отримано частину товару, а саме: ленту Л63 0,15х300 мяг. ГОСТ 2208-75 у кількості 3 кг., про що свідчить наявна в матеріалах справи Видаткова накладна № 6649 від 02.08.2017 (т.с. І а.с. 22).

Проте, в отриманні листів алюм. АДІМ 0,5х1200х3000 ГОСТ 21631-76 у кількості 10 кг представник позивач відмовився у звязку з їх пошкодженням та відсутністю належної упаковки, на підставі чого, у присутності представників ТОВ "Транспортна компанія "САТ" (перевізник, третя особа) ОСОБА_2 (старший оператор компютерного набору), ОСОБА_3 (транспортувальник) та представника позивача ОСОБА_4 (експедитор) складено акт пошкодження вантажу № 035000008 від 04.08.2017 (т.с. І а.с. 24).

Водночас, у товарно-транспортній накладній від 02.08.2017 № 996207021 ТОВ "Транспортна компанія "САТ" (перевізником) зазначено, що вантаж не упакований у відповідності з умовами перевезення (т.с. І а.с. 23).

Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач відповідає за недоліки товару, якщо він не доведе, що вони виникли внаслідок порушення покупцем правил користування та/чи зберігання товару, дій третіх осіб або не переробної сили.

Згідно з умовами п. 3.4 Договору, сторони передбачили та встановили, що у разі виявлення товару неналежної якості постачальник зобовязаний прийняти товар і задовольнити вимоги покупця протягом 3 календарних днів з дня виставлення такої вимоги.

Проте відповідач, всупереч умовам п.п. 3.3., 3.4. Договору, не задовольнив законні та правомірні вимоги позивача щодо заміни товару на товар належної якості та не повернув суму 1 110,00 грн.

Частинами 1, 5 статті 268 Господарського кодексу України визначено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Статтею 678 Цивільного кодексу України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Частиною 5 статті 369 Господарського кодексу України визначено, що постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 680 Цивільного кодексу України, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (перевізник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольга" (клієнт) було укладений договір перевезення вантажів від 30.07.2012 року № 10334 (Договір перевезення) (т.с. І а.с. 95-98).

Умовами п. п.4.1.3 вищевказаного Договору перевезення вантажів сторонами передбачено, що клієнт зобовязаний підготувати вантаж для перевезення: здійснити упакування вантажів належним чином, згрупувати їх по вантажоодержувачах, а також заздалегідь підготувати і завчасно надати перевізнику всі відомості та/або документи на вантаж, що необхідні для перевезення.

Згідно з умовами п. 7.1.6 Договору перевезення сторони передбачили та погодили, що перевізник не несе відповідальності перед вантажовідправником та вантажоодержувачем у випадку пошкодження вантажів, які були не належним чином упаковані клієнтом для перевезення їх вантажним автомобільним транспортом у відповідності до вимог упакування вантажів, затверджених перевізником та Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Клієнт, підписавши Товарно-транспортну накладну, погоджується, що ознайомлений с діючими Правилами пакування вантажів, що розміщенні на сайті www.sat.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж, що був прийнятий у представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" за ТТН №996207021 від 02.08.2017 року, був відправлений без пакування, про що прямо зазначено у вказаній ТТН (т.с. І а.с. 23).

Суд вважає за необхідне вдруге зазначити про те, що при прийманні вантажу вантажоодержувачем (позивачем), представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" був складений акт пошкодження вантажу 035000008 від 04.08.2017 року, в якому зазначено, що вантаж не запакований згідно Правил перевезення вантажів. Пакування відсутнє (т.с. І а.с. 24).

Таким чином, згідно умов договору перевезення між ТОВ Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" та ТОВ "Ольга", умов Правил перевезення вантажів та Правил пакування вантажів, затверджених Перевізником, відповідальність за пошкодження вантажу лежить на Вантажовідправнику. При цьому, судом враховано, що у наявній в матеріалах справи товарно-транспортній накладній від 02.08.2017 № 996207021 ТОВ "Транспортна компанія "САТ" (перевізником) зазначено, що вантаж не упакований у відповідності з умовами перевезення. (т.с. І а.с. 23).

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів усунення недоліків товару в розумний строк не надав, як і не надав доказів повернення позивачеві сплаченої суми в розмірі 1110,00 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи норми ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі, які складаються з 1600,00грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 7, код ЄДРПОУ 23462996) на користь Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, код ЄДРПОУ 14307699) суму в розмірі 1110,00 грн. та судовий збір у розмірі 1600 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_5