Постанова № 70891608, 01.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2017 року № 826/5543/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.»

про стягнення заборгованості у розмірі 17000,00 грн.

На підставі ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу у скороченому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі – Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має заборгованість за рішенням про застосування фінансових санкцій від 28.10.2016 № 000146/03-40 в розмірі 17000,00 грн., яка не сплачена в добровільному порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито скорочене провадження та запропоновано Відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Відповідачу надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження засобами поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, вул.. Обсерваторна, 12А, яка отримана Відповідачем 14.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.

Таким чином, протягом встановленого п. 3 ст. 183-2 КАС України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали Відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Позивачем було здійснено фактичну перевірку Відповідача за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 159-А на предмет дотримання вимог законодавства, яке регламентує порядок обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами перевірки було складено акт від 27.09.2016 № 211/14-29-40-12/39398410. Відповідно до акту під час перевірки встановлено факт знаходження в реалізації 1 пляшки бальзаму « 7 небес», 0,5 л. 40% маркованого маркою акцизного податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995p. №481/95-ВР (далі – Закон №481) до суб'єктів господарювання, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку застосовуються фінансові санкції, у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

На підставі матеріалів перевірки та відповідно до ст. 17 Закону № 481 Позивачем було прийнято рішення від 28.10.2016 № 000146/03-40, про застосування фінансових санкцій до Відповідача на суму 17000,00 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закон №481 у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення від 28.10.2016 № 000146/03-40, про застосування фінансових санкцій було надіслане Відповідачу та отримане представником за довіреністю 02.11.2016 відповідно до копії поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.

Станом на час розгляду справи Відповідачем належних доказів про сплату штрафних санкцій не надано, як і не надано доказів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку зазначених рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також оскарження дій контролюючого органу, які полягають у проведення фактичної перевірки.

В силу вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області винесено та направлено Відповідачу податкову вимогу від 13.12.2016 року №1755-17, яка отримана Відповідачем 19.12.2016

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо виконання вказаної вимоги про сплату боргу, як і не надано доказів її оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, Суд вважає, що подані Позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись положеннями статей 94, 160-163, 183-2, 254, 256 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІ.ДІ.ЕМ.» (код ЄДРПОУ 39398410) заборгованість в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук