Ухвала суду № 70891590, 07.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Смолія І.В., при секретарі судового засідання Острович Е.С., розглянувши в судовому засідання питання про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плутон Груп»

до Київської міської ради, Державного реєстратора КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Каравай Н.В.

третя особа Територіальне управління Державної судової

про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Смирнова К.А.

від відповідачів: Якубець В.А., не з'явився

від третьої особи: Шумейко І.В.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Плутон Груп» з позовом до Київської міської ради, Державного реєстратора КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Каравай Н.В., третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Представником відповідача - Київської міської ради, подано клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що зазначений спір не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими КАС України, а належить розглядати на загальних підставах в порядку господарського судочинства.

Представником позивача проти заявленого клопотання заперечив та надав усні пояснення.

Представник третьої особи підтримав подане клопотання та просив закрити провадження у справі.

Розглянувши клопотання, заслухавши сторін, суд дійшов висновків про необґрунтованість клопотання і відсутність підстав для його не задоволення.

Як встановлено судом та вбачається з позовної заяви, спір виник з приводу здійснення позивачем своїх цивільних прав на земельну ділянку по вул.Хорива, 17-А у м.Києві та, порушення цих прав відповідачами.

А саме, позивач просить суд визнати нечинним рішення КМР №1316/3385 від 24.12.2009 в частині надання територіальному управлінню ДСА у м.Києві у постійне користування земельну ділянку площею 0,1073га, що знаходиться за адресою вул.Хорива, 17-А у м.Києві, на якій розташоване належне позивачу нерухоме майно, та яка входить до складу оскаржуваного рішення.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

За приписами частини другої статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Частинами 1 та 2 ст. 83 цього Кодексу встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Статтею 172 цього Кодексу встановлено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Міська рада у справі, яка розглядається, є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.

Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебувала у її власності, міська рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.

Частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зазначені положення Основного Закону кореспондуються з пунктом "в" статті 5 Земельного кодексу України, згідно якого земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини шостої статті 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Тобто, пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.

Суди не звернули уваги на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права користування, а саме права оренди на спірну земельну ділянку.

Так, міська рада, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом.

Водночас, відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 14 лютого 2012 року, 06 листопада 2012 року та 01 жовтня 2013 року (справа № 21-345а13).

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За нормою частини третьої статті 22 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Враховуючи викладене, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суди приходить до висновку, що справу не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами, встановленими КАС України, а тому провадження у справі має бути закриттям, з роз'ясненням позивачеві про право на звернення до суду на загальних підставах в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст.ст.157, 160, 165 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плутон Груп» до Київської міської ради, Державного реєстратора КП з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» Каравай Н.В., третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.В. Смолій