Ухвала суду № 70891389, 14.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

14 листопада 2017 року м. Київ № 826/3559/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., при секретарі судового засіданні Семеняка А.Р., розглянувши адміністративну справу та заяву про залишення позову без розгляду

за участю представників сторін:

від позивача: Абрамович Н.О., Косинець М.І., Матусевич І.О.

від відповідача: Безносик А.О.

ВСТАНОВИВ:

Орган самоорганізації населення у місті Києві "Комітет мікрорайону "Биківня" звернувся з позовом Київської міської ради визнання протиправним та скасування рішення № 330/330.

Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, тобто з пропуском строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст. 100 КАС України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно п. 9 ч 1. ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк у шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність).

Рішення Київської міської ради від 14 квітня 2016 року №330/330 «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва» офіційно оприлюднене в газеті "Хрещатик" 22 квітня 2016 року №44.

Після отримання інформації щодо прийняття 14 квітня 2016 року Київською міською радою рішення №330/330 «Про затвердження детального плану території селища Биківня у Деснянському районі м. Києва», внаслідок чого Позивач дізнався щодо порушення його прав та інтересів, керівником ОСН «Комітет мікрорайону «Биківня» Косинцем М.А. як фізичною особою було подано адміністративний позов щодо скасування вищезазначеного рішення (справа №826/11632/16).

ОСН «Комітет мікрорайону «Биківня» 28 лютого 2017 року було подано клопотання про заміну позивача Косинця М.А. на ОСН «Комітет мікрорайону «Биківня» у вказаній справі №826/11632/16, у задоволенні якого судом було відмовлено Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2017 року

Косинцю М. А. 06 березня 2017 року було повністю відмовлено у задоволенні адміністративного позову у справі №826/11632/16.

ОСН «Комітет мікрорайону «Биківня» було позбавлено можливості взяти участь у розгляді справи №826/11632/16 предметом позову також було визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення № 330/330.

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 09.03.2017 засобами поштового зв'язку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, залишення позовних вимог без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду призведе до порушення права позивача, визначеного Конституцією України, на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці також наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.

Так, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Київської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя А.Б. Федорчук