Постанова № 70891032, 07.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 р. № 820/5014/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Чернишук К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Харківській області, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.06.2016 №1724 прийняте Державною податковою інспекцією у Московському районі ГУ ДФС у Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 року замінено неналежного відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області на належного відповідача Київську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41) в адміністративній справі №820/5014/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що податкове повідомлення - рішення №1724 від 08.06.2016 року на суму 25000,00 грн., на думку позивача, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, Київська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив задовольнити позов.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «TOYOTA» модель «LAND CRUISER 150», 2013-го року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1.

Державною податковою інспекцією у Московському районі ГУ ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення №1724 від 08.06.2016 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по платежу "транспортний податок з фізичних осіб" на суму 25000,00 грн.

З 01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України введено новий податок з громадян України - транспортний податок.

Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Положенням пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 24.12.2015 року N 909-VIII щодо об'єкта оподаткування), власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, є платниками транспортного податку.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Отже, середньоринкова вартість транспортного засобу - об'єкта оподаткування має становити більше 1033500,00 грн.

Відповідачем не надано до суду жодних даних щодо середньоринкової вартості автомобіля позивача, згідно офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яка б була розрахована з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, станом на день винесення податкового повідомлення - рішення №1724 від 08.06.2016 року.

За таких обставин, відповідачем не надано до суду достатніх доказів належності автомобіля позивача - марки «TOYOTA» модель «LAND CRUISER 150», 2013-го року випуску з реєстраційним номером № НОМЕР_1, до об'єкту оподаткування у 2016 році відповідно до приписів статті 267 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкового повідомлення - рішення №1724 від 08.06.2016 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.06.2016 року №1724, прийняте Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720, 61002 м. Харків, вул. Чернишевська, 41) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 12.12.2017 року.