Постанова № 70890825, 11.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року справа № 813/2516/17 м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним і скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області (далі – КДКА Львівської області, відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3, третя особа 1), ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, третя особа 2) про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №7 від 06.07.2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Ухвалою судді від 12.07.2017 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням, яким позивача та адвоката ОСОБА_5 притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Позивач зазначив, що передумовою до винесення оскаржуваного рішення було надходження до КДКА Львівської області скарг ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а також ухвали Золочівського районного суду Львівської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності. За результатом розгляду вказаних скарг, КДКА Львівської області прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи, а згодом про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Позивач наголосив, що приймаючи спірне рішення, відповідач порушив процедуру, визначену Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, щодо порушення та розгляду дисциплінарної справи. Крім того, позивач наголосив, що рішенням Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури України (далі – ВКДКА України) № ІХ-004/2017 від 27.09.2017 року за скаргами адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на рішення КДКА Львівської області про порушення дисциплінарної скарги № 6 від 23.06.2017 року, вказане рішення скасоване та ухвалено нове, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 За таких обставин, позивач наголосив, що оскільки вищестояща по відношенню до відповідача інстанція не встановила в діях позивача ознак дисциплінарного проступку та скасувала рішення КДКА Львівської області № 6 від 23.06.2017 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, прийняте в подальшому рішення КДКА Львівської області № 7 від 06.07.2017 року, що предметом розгляду у даній справі є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити.

Треті особи в судове засідання не прибули, причин неявки суду не повідомили. Належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення судової кореспонденції.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2011 року позивач отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 552.

23.06.2017 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури Львівської області прийнято рішення № 6 про порушення дисциплінарної справи відносно позивача.

06.07.2017 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури Львівської області прийнято рішення № 7 про притягнення позивача до відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вважаючи його незаконним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI.

Відповідно до ст.33 цього Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Згідно ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження, згідно зі ст. 37 Закону, складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Приписами ч.1 ст.39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Як уже зазначалось, 23.06.2017 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури Львівської області прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_7, а 06.07.2017 року – винесено оскаржуване у даній справі рішення про притягнення цих же адвокатів до відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.

Позивач на підставі ч.3 ст.39 та ч.1 ст.42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскаржив такі рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.52 цього Закону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Позивач не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №7 від 06.07.2017 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, оскаржив його до Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до п. 3.49 Регламенту Вищої кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури, у разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи із принципу правової визначеності, встановленого для оскаржень рішень КДКА Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В матеріалах справи наявна копія рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27.09.2017 року № ІХ-001/2017, згідно якої провадження за скаргами адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури Львівської області № 7 від 06.07.2017 року було закрито на підставі п.3.49 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Тобто, у зв’язку із тим, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури Львівської області №7 від 06.07.2017 року оскаржено до суду (в межах цієї справи), оцінка йому Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не надавалась.

Отже, аналізуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд зазначає, що передумовою для винесення оскаржуваного рішення було надходження скарг ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а також ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 01.08.2016 року у справі № 445/1971/15-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Порушення, на які звертають увагу скаржники висвітлені в окремій ухвалі Золочівського районного суду Львівської області від 01.08.2016 року, яка набрала законної сили та підтверджується копіями протоколів судових засідань.

Так, зі змісту вищевказаної ухвали вбачається, що судові засідання за клопотанням адвоката ОСОБА_1 відкладалися 16.02.2016 року та 04.03.2016 року для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, а також 03.06.2016 року у зв'язку з хворобою позивача про що було подано клопотання про відкладення розгляду справи. 17.06.2016 року від адвоката ОСОБА_1 надійшли копія листа непрацездатності від 03.06.2016 року та копія наказу про використання відпустки у період з 04.07.2016 року по 29.07.2016 року.

Підстави, якими позивач обґрунтовував подані клопотання Золочівський районний суд Львівської області та сторони кримінального провадження визнали необґрунтованими, відтак вказані дії позивача були розцінені Золочівським районним судом Львівської області як навмисне затягування розгляду справи та неналежне виконання адвокатами своїх професійних обов'язків, що призводить до недотримання розумних строків розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначав, що єдиним вчинком з моменту події якого не минуло 1 року є його неприбуття в судове засідання 08.07.2016 року.

Проте суд зазначає, що при розгляді цієї справи суд оцінює окремі неприбуття в судові засідання не поодинці, а в сукупності, як складові одного порушення, що виразилося у затягуванні розгляду справи. Тому суд не бере до уваги пояснення позивача щодо спливу строків притягнення його дисциплінарної відповідальності.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість винесеного щодо позивача рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області №7 від 06.07.2017 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, та як наслідок, відсутність правових підстав для його скасування.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Суд підсумовує, що затягування позивачем розгляду кримінального провадження порушило права третіх осіб на справедливий і публічний розгляд їх справи упродовж розумного строку, що і було встановлено в оскаржуваному рішення КДКА Львівської області № 7 від 06.07.2017 року.

Тому, на переконання суду прийняте відповідачем рішення винесено у відповідності до вказаних вище норм законодавства, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання його протиправним та скасування.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, повного та всебічного дослідження наявних матеріалів справи та норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ст. 94 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 грудня 2017 року.

Суддя Сакалош В.М.