Постанова № 70890739, 16.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16 листопада 2017 року Справа № 814/1958/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Ткач Г.С. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: Дудченка В.В.,

від третьої особи: Носко Ю.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), за участю третьої особи Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (далі - Асоціація), про визнання протиправними дій та скасування рішення, оформленого претензією про сплату обов'язкових платежів за порушення процедури МДП у розмірі 1544179,41 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що факт викрадення автомобіля з вантажем засвідчений витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому позивача визнано потерпілим. Таким чином, вина позивача в несплаті обов'язкових митних платежів відсутня, його навіть не притягнуто до адміністративної відповідальності. Подальша чинність претензії відповідача породжує в позивача обов'язок сплати коштів безпосередньо до Державного бюджету України або задоволення зворотної вимоги Асоціації в порядку регресу.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем не дотримана процедура звернення до митного органу, зокрема він не звернувся до митного органу, в зоні діяльності якого на той час знаходився товар, та до митного органу, яким здійснювався контроль за товаром. Не може бути доказом дії обставин непереборної сили документ, прийнятий внаслідок подання позивачем заяви про вчинення кримінального правопорушення та завдання майнової шкоди. Сертифікат Торгово-промислової палати на підтвердження факту дії обставин непереборної сили позивач не надав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.

Представник третьої особи підтримала позицію позивача.

У судовому засіданні 16.11.2017 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухавши пояснення представників сторін і третьої особи, з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

З березня 2014 р. позивач є учасником Асоціації, допущеним до роботи в системі міжнародних дорожніх перевезень (далі - МДП), на підставі договору від 13.03.2014 р. № 73647. Протягом 2015 р. позивач здійснював вантажні перевезення автомобільним транспортом з використанням книжки МДП в митному режимі транзиту.

03.11.2015 р. на позивача ОСОБА_5 тимчасово оформлено транспортний засіб спеціалізований вантажний сідловий тягач-E Renault Magnum НОМЕР_2 з загальним напівпричепом Schmitz S01 НОМЕР_3. В подальшому виявилося, що позивачу були надані підроблені документи.

Для здійснення перевезення вантажу смажених горіхів позивач передав вказаній вище особі книжки НОМЕР_4 та в подальшому втратив зв'язок з водієм транспортного засобу. У ході розшуків позивачу стало відомо, що транспортний засіб під керуванням іншого водія перетнув державний кордон України.

За заявою позивача 16.12.2015 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань Деснянським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві внесено інформацію про вчинення шахрайських дій та порушено кримінальне провадження № 12015100100015194. Постановою слідчого від 02.03.2017 р. позивача визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

У грудні 2015 р. позивач повідомив про факт викладення автомобіля з вантажем Миколаївську митницю ДФС і Сумську митницю ДФС.

22.12.2015 р. від Волинської митниці ДФС відповідач отримав повідомлення про відсутність інформації щодо вивезення за межі митної території України товару, який перевозився позивачем.

За розрахунком відповідача загальна сума митних платежів склала 1544179,41 грн.

05.04.2017 р. відповідач надіслав позивачу повідомлення про порушення умов перевезення товарів при виконанні операції МДП, в якому вказувалося, що позивач не надав достатніх (переконливих) доказів того, що товар, зазначений у вантажному маніфесті книжки МДП, не був доставлений до митниці призначення внаслідок злочинних дій третіх осіб. Позивачу запропоновано надати переконливі докази належного виконання операції МДП.

24.07.2017 р. на адресу позивача надіслано претензію відповідача щодо сплати обов'язкових платежів за порушення процедури МДП у сумі 1544179,41 грн.

Основним документом, який регулює організацію та практичне виконання перевезень по системі міжнародного дорожнього перевезення є Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (далі - Конвенція МДП) 1975 р.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1993 р. № 572 "Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП" Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України надані повноваження бути гарантом перед Міжнародним союзом автомобільного транспорту (МСАТ, Швейцарія, м. Женева) щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників у зв'язку із застосуванням ними на території України книжок МДП.

За визначенням ст. 90 Митного кодексу України транзитом є митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 11 Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державної митної служби України від 21.11.2001 р. № 755 (далі - Порядок № 755), митний орган, що виявив недоставку товарів в митницю призначення, відповідно до вимог законодавства складає протокол про порушення митних правил держателем книжки МДП, незалежно від того, чи порушено правоохоронними органами кримінальну справу за фактом недоставки товарів в митницю призначення.

На підставі ч. 1 ст. 38 Конвенції МДП кожна Договірна Сторона має право тимчасово або остаточно позбавляти права користування постановами цієї Конвенції будь-яку особу, винну в серйозному порушенні митних законів або правил, застосовуваних при міжнародному перевезенні вантажів.

У відповідності до п. 13 Порядку № 755, якщо держатель книжки МДП або гарантійне об'єднання протягом трьох місяців з дня отримання ними Повідомлення про порушення не нададуть переконливих доказів належного виконання держателем книжки МДП операції МДП або такі докази будуть спростовані митним органом шляхом проведення експертиз та інших заходів, то митний орган відповідно до пункту 7 статті 8 Конвенції МДП виставляє держателю книжки МДП претензію щодо сплати передбачених законодавством сум податків та зборів (обов'язкових платежів) за недоставку товару при проведенні операції МДП (далі - претензія), до якої додаються матеріали про порушення, виявлені при виконанні ним операції МДП.

Матеріали претензії надсилаються також митним органом до Держмитслужби України для вирішення питання тимчасового позбавлення держателя книжки МДП права здійснення перевезення товару на умовах Конвенції МДП територією України.

У разі несплати претензії держателем книжки МДП протягом трьох місяців з дати її отримання митний орган надсилає матеріали претензії гарантійному об'єднанню.

Частиною 3 ст. 193 Митного кодексу України також передбачено, що перевізник звільняється від зобов'язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

Таким чином, підставою для відповідальності держателя книжки МДП є серйозне порушення митних законів або правил, за умови, що він не надасть переконливих доказів належного виконання операції МДП.

На думку відповідача, єдиним належним доказом наявності обставин непереборної сили є сертифікат Торгово-промислової палати. Суд не може погодитися з вказаною позицією, оскільки чинними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок митного оформлення перевезення вантажів, не встановлено чіткого переліку доказів, які засвідчують форс-мажорні обставини. Відтак, у кожному конкретному випадку мають враховуватися всі надані перевізником документи щодо втрати товару. З наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про належне виконання ним своїх обов'язків щодо міжнародного перевезення вантажу смажених горіхів. Втрата вантажу сталася не з його вини, всі можливі дії щодо розшуку транспортного засобу та вантажу були ним вчинені. Станом на дату розгляду справи слідчими органами Національної поліції не встановлено винних осіб та не виявлено викрадених транспортних засобів і вантажу.

За таких обставин, суд вважає протиправним покладення на позивача відповідальності у вигляді зобов'язання сплатити митні платежі за порушення режиму транзиту. Подальша чинність претензії відповідача породжує в позивача обов'язок сплати коштів безпосередньо до Державного бюджету України або задоволення зворотної вимоги Асоціації в порядку регресу. Крім того, невиконання претензії тягне за собою тимчасове позбавлення позивача права на здійснення перевезень вантажу на умовах Конвенції МДП та призупинення видачі книжок МДП.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності оформлення претензії про сплату позивачем обов'язкових платежів за порушення процедури МДП у розмірі 1544179,41 грн. За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанції про сплату судового збору на загальну суму 1760,00 грн., що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Сумської митниці ДФС щодо складення та направлення (пред'явлення) претензії ФОП ОСОБА_1 від 24.07.2017 р. № 3168/10/18-70-18-57 про сплату обов'язкових платежів за порушення процедури МДП у розмірі 1544179,41 грн.

3. Скасувати рішення Сумської митниці ДФС, оформлене претензією до ФОП ОСОБА_1 про сплату обов'язкових платежів за порушення процедури МДП у розмірі 1544179,41 грн.

4. Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1760,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 21.11.2017 р.

Суддя Н. В. Лісовська