Постанова № 70890602, 06.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року справа № 813/2562/17

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Тенети Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення і податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №62 від 20.06.2017;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №0020751300 від 23.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ГУ ДФС у Львівській області безпідставно прийняв рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку №62 від 20.06.2017, у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу станом на 01.06.2017 в сумі 1875,90грн. Позивач зазначає, що факт сплати ним єдиного податку вчасно та в належному розмірі підтверджується копіями відповідних платіжних документів. Крім того, позивач вказує, що відповідач не проводив перевірок дотримання ОСОБА_1 вимог податкового законодавства, а також не направляв йому податкових вимог про сплату податкового боргу. У зв'язку з відсутністю податкового боргу, позивач вважає протиправним податкове повідомлення-рішення Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №0020751300 від 23.11.2016.

Відповідач Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідно до абз.3 п.298.10 ст.298 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 вказаного Кодексу (у разі наявності податкового боргу станом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів). Актом перевірки своєчасності сплати авансових внесків єдиного податку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (НОМЕР_1) від 23.11.2016 №000877/13-05-13/НОМЕР_1 встановлено наявність в позивача заборгованості з податків та платежів станом на 01.06.2017 в сумі 1875,90грн., в тому числі 1814,47грн. по єдиному податку та 61,43грн. по земельному податку. З огляду на наведене, відповідачами правомірно прийнято оскаржені рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку №62 від 20.06.2017 та податкового повідомлення-рішення №0020751300 від 23.11.2016.

Відповідач ГУ ДФС у Львівській області заяву про визнання позову чи заперечення на позовну заяву до суду не надав.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених в письмовому запереченні. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач ГУ ДФС у Львівській області явку представника судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 28.06.1996 №24150170000006995 та взятий на облік платника податків з 31.12.1991, що підтверджується довідкою від 10.12.2008 №2054.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 01.06.2012 ОСОБА_1 є платником єдиного податку (ставка 20%, група 2).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач провів перевірку своєчасності сплати авансових внесків єдиного податку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (НОМЕР_1), за результатами якої складено акт перевірки від 23.11.2016 №000877/13-05-13/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.295.1 ст.295 ПК України.

На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0020751300, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем єдиний податок з фізичних осіб за штрафними санкціями на суму 1996,60грн.

20.06.2017 ГУ ДФС України у Львівській області прийняло рішення №62 про виключення ОСОБА_1 з реєстру платника єдиного податку на підставі п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, у зв'язку з наявністю в нього заборгованості з податків та платежів станом на 01.06.2017 в сумі 1875,90грн., в тому числі 1814,47грн. по єдиному податку та 61,43грн. по земельному податку.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішення і податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодесом України (далі - ПК України).

Положеннями п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені вказаним Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 300.1. ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до вказаного Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст.297 вказаного Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Як вбачається з норм ПК України, однією з підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт існування податкового боргу у такого платника податку. Згідно з п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 вказаного Кодексу.

Так, абзацом 8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПК України визначено, що у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених вказаним Кодексом.

Положеннями п.299.11 ст.299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених вказаною главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу викладених норм вбачається, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Суд встановив, що підставою для прийняття оскарженого рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку стало відображення податкового боргу у картці особового рахунку позивача станом на перші числа протягом двох послідовних кварталів. Як вбачається з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 (а.с.67 - 96), станом на 01.06.2017 у позивача є заборгованість з податків та платежів.

Суд бере до уваги те, що позивач своєчасно та у повному обсязі, сплатив податкові зобов'язання з єдиного податку до місцевого бюджету Франківського району м.Львова, що підтверджується квитанціями від 19.12.2015 на суму 245грн., від 20.10.2015 на суму 245грн., від 19.08.2015 на суму 245грн., від 20.11.2015 на суму 245грн., від 18.07.2015 на суму 245грн., від 19.09.2015 на суму 245грн., від 20.03.2015 на суму 245грн., від 20.01.2014 на суму 245грн.(а.с.14-16).

Проте, як вбачається з даних інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 (а.с. 83, 90,), кошти, сплачені позивачем відповідно до квитанції від 20.01.2014 на суму 245грн. зараховані до бюджету 21.01.2014, кошти, сплачені відповідно до квитанції від 19.12.2015 на суму 245грн. зараховані до бюджету 21.12.2015.

З огляду на несвоєчасне зарахування банком сплачених позивачем коштів до бюджету у ФОП ОСОБА_1 виник податковий борг.

Згідно із ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банка з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч.3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банка після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочою дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Оцінюючи вказані обставини суд бере до уваги те, що позивач своєчасно сплатив кошти за податковими зобов'язаннями до відповідного бюджету (місцевого бюджету), проте вони перераховані на рахунок в органи казначейства, відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, з порушенням строків, встановлених ст.295 ПК України. Суд враховує, що несвоєчасне надходження вказаних коштів до бюджету виникло не з вини позивача, а тому, не може бути підставою для застосування до нього відповідних санкцій. Позиція суду у справі відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 16.06.2015 та від 02.12.2015, які в силу ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, відповідачі при прийнятті оскаржених рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку №62 від 20.06.2017 та податкового повідомлення-рішення №0020751300 від 23.11.2016. не врахували фактичних обставин у спорі, а тому вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням наведеного, на користь позивача слід стягнути з ГУ ДФС у Львівській області та Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1280грн., сплачений відповідно до квитанції від 26.07.2017.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку №62 від 20.06.2017.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0020751300 від 23.11.2016.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області, Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят)грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г.Гулик