Постанова № 70890103, 05.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 р. Справа №805/1516/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Донецьк-Авто м. Покровськ

до відповідача 1: Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

до відповідача 2: Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання протиправним дій щодо відмови у списанні податкового зобовязання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в розмірі 806693,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Донецьк-Авто м. Покровськ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі в тексті Відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області(надалі в тексті Відповідач 2), про визнання противними дії Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області щодо відмови у списанні податкового боргу позивача в сумі 806693, 93 грн. та зобовязання Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 806693,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до складу позивача входять 11 відокремлених підрозділів, частина яких знаходиться на окупованій території, а частині на підконтрольній території України. Позивач втратив можливість керувати частиною майна. За позивачем обліковувався податковий борг з орендної плати за користування земельними ділянками у м. Краматорську у сумі 806693,93 грн. Зазначив, що ним отриманий ОСОБА_1 (висновок) ТПП України від 12.11.2014 року № 1502. Позивач звернувся із заявою до відповідача 1 про списання безнадійного податкового боргу в сумі 806693, 93 грн. Відповідач 1 листом від 16.12.2016 року № 19887/10/05-15-17-012 відмовив у списанні податкового боргу мотивуючи тим, що вищезазначений ОСОБА_1 не є підставою для списання податкового боргу.

Ухвалою від 31.10.2017 року суд залучив в якості другого відповідача ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

20.11.2017 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що ним були подані уточнені податкові декларації з плати за землю за 2014, 2015 роки, якими зменшив суму податкових зобовязань. Однак, відповідач 1 зазначив, що позивачем порушений строк надання уточнюючої декларації за 2014 рік, тому за позивачем обліковується податковий борг та просив суд зобовязати прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 257019,87 грн., що складається з орендної плати за користування земельними ділянками в червні грудні 2014 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі надали до суду заперечення до позовної заяви, відповідно до яких просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Донецьк-Авто зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №03112840, перебуває на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у м. Краморську Головного управління ДФС у Донецькій області.

До складу позивача входять 11 структурних підрозділів, що підтверджується копією із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань частина яких знаходиться на території, яка тимчасово не знаходиться під контролем України.

Крім того, матеріали справи містять докази реєстрації кримінальних проваджень щодо незаконного заволодіння майном позивача.

Відповідачі, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області та ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є субєктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Позивачем засобами електронного звязку було подано до відповідача податкові декларацію з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014, 2015 роки. Зазначені декларації подані 20.02.2014 року та 20.02.2015 року, де позивачем самостійно визначено суму податкового зобовязання за 2014 рік у сумі 440605,52 грн. та за 2015 рік у сумі 550756,90 грн.

Згідно із додатком № 2 до вищезазначених декларацій позивачем зазначені три земельні ділянки, орендодавцем яких виступає Краматорська міська рада.

Відповідач 1 листом від 03.10.2016 року № 14471/10/05-15-17-012 повідомив позивача, що станом на 30.09.2016 року за ним обліковується податковий борг у сумі 806693,93 грн.

Позивач 15.11.2016 року звернувся із заявою до Відповідача 1 про списання безнадійного податкового боргу у сумі 806693,93 грн., що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс мажорних обставин).

У якості додатку до вказаного листа було надано копію сертифікату (висновку) ТПП України №1502 про настання обставин непереборної сили від 12.11.2014 року № 4744/05-4.

Відповідно до вищезазначеного ОСОБА_1 відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України ТПП України засвідчує настання обставин непереборної сили з 02.05.2014 року, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Відповідач 1 листом від 16.12.2016 року № 19887710/05-15-17-012 повідомив, що позивачем не надані обовязкові документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, тому не має підстав для прийняття рішення щодо списання безнадійного податкового боргу. Підставами визначив відсутність ОСОБА_1 відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Підпунктом 101.2.4 п. 101.2. ст. 101 Податкового кодексу України встановлено, що під терміном "безнадійний" розуміється, в тому числі, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

За приписами п.101.5 ст.101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

Відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України розроблено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №577.

Згідно до п. 2.1 цього Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Підпунктом 4.1 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу ІІ цього Порядку які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Підпунктом 4.2 розділу ІV Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків встановлено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Тобто рішення приймається керівником тільки у випадку наявності підстав.

Додатком № 1 до вищезазначеного Порядку встановлена форма Рішення про списання безнадійного податкового боргу. Інших форм у вигляді Рішення зазначеним Порядком не передбачено.

Так, відповідно до розділу 2 Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), обставинами, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника є обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, зокрема, висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Суд зазначає, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає ОСОБА_3 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року №1669-VІІ.

Абзацом 1 статті 1 зазначеного ОСОБА_3 визначається, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України(в редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 року (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин).

Розпорядженням від 30 жовтня 2014 року №1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, від 05 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053), м. Краматорськ Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно статті 10 ОСОБА_3 №1669-VІІ, протягом терміну дії цього ОСОБА_3 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення ОСОБА_3 №1669-VІІ, вбачається, що цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього ОСОБА_3.

Дія цього ОСОБА_3 поширювалась на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Вищезазначеним ОСОБА_3 України "Про торгово-промислові палати в Україні" доповнений статтею 14-1, відповідно до якого Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, настання для позивача форс-мажорних обставин з 02 травня 2014 року підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Тобто, позивачу виданий сертифікат, із засвідченням настання обставин непереборної сили, який розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, який в свою чергу передбачає процедуру розстрочення та відстрочення сплати грошових зобовязань, а ні процедуру звільнення від такої сплати, або взагалі підставу для не нарахування останньому штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань та списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином наявність у позивача ОСОБА_1 не є на думку суду підставою для списання безнадійного податкового боргу, а засвідчує лише факт, який повинен братись до уваги контролюючим органом для надання платникові розстрочення/або відстрочення сплати таких зобовязань через обставини непереборної сили.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Донецьк-Авто м. Покровськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про зобовязання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу в сумі 257019,87 грн., що складається з орендної плати за користування земельними ділянками в червні грудні 2014 року відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.