Постанова № 70890078, 11.12.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2017 рокум. Ужгород№ 807/1389/17

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємства "Великолазівський" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Великолазівський", в якому просить: стягнути податковий борг з Державного підприємства "Великолазівський" код ЄДРПОУ 00413825 із місцезнаходженням: 89414, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Стрипа, у розмірі 24901,51 грн, а саме: по платежу 30 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" у розмірі 7740,00 грн.; по платежу 50 18010500 04 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 1258,54 грн.; по платежу 50 18010500 27 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 15902,97 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 24901,51 грн., а саме: по платежу 30 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" у розмірі 7 740,00 грн.; по платежу 50 18010500 04 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 1258,54 грн.; по платежу 50 18010500 27 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 15902,97 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте пунктом 2 прохальної частини адміністративного позову просив справу розглянути без участі представника позивача (а.с. 8).

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову суду не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

ОСОБА_1 ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Великолазівський" внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та зареєстроване за адресою: 89414, Закарпатська область, Ужгородський район, село Стрипа, Код ЄДРПОУ 00413825 та перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби.

Матеріали справи свідчать, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 24 901,51 грн., який виник внаслідок наступного.

Відповідачем до податкового органу самостійно було подано:

- звітну податкову декларацію №9270236262 від 22.02.2017 року з податку на прибуток підприємства за звітний період 2016 року, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 7740,00 грн. Проте, самостійно задекларована сума податкового зобов'язання у розмірі 7740,00 грн. залишається відповідачем не сплачена у повному обсязі (а.с.23);

- звітну податкову декларацію №1600005749 від 09.09.2016 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік із самостійно задекларованою річною сумою податку у розмірі 460,25 грн.(помісячно по 38,36 грн.). Проте, самостійно задекларована сума земельного податку у розмірі 115,08 грн. за жовтень-грудень 2016 року залишається несплаченою (а.с.25);

- уточнюючу податкову декларацію №1600010411 від 25.07.2016 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік із самостійно задекларованою сумою до збільшення податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 39,46 грн. (по 13,14 грн. помісячно за жовтень листопад та 13,18 грн. за грудень 2016 року. Проте самостійно задекларована сума податкового зобов'язання у розмірі 39,46 грн. залишається відповідачем несплаченою в повному обсязі (а.с.27);

- звітну податкову декларацію № НОМЕР_1 від 20.02.2017 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі річної суми 1656,88 грн.( по 138,00 грн. помісячно з січня по серпень 2017 року). Проте, частина самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання у розмірі 1104,00 грн. залишається відповідачем не сплаченою (а.с.29);

- звітну податкову декларацію №1600005750 від 09.03.2016 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі річної суми 5863,35 грн. Проте, самостійно задекларована сума податкового зобов'язання сплачена частково, несплаченою залишається сума у розмірі 1465,86 грн. ( по 488,62 грн. помісячно з жовтня по грудень 2016 року) (а.с.31);

- уточнюючу податкову декларацію №1600010412 від 25.07.2016 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, із самостійно задекларованою сумою до збільшення податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 515,99 грн. Проте, самостійно задекларована сума податкового зобов'язання сплачена частково, несплаченою залишається сума у розмірі 221,11 грн. (73,71 грн. за жовтень та по 73,70 грн. за листопад та грудень 2016 року ( а.с.33);

- звітну податкову декларацію № НОМЕР_2 від 20.02.2017 року з плати за з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі річної суми 21321,56 грн. Проте, самостійно задекларована сума податкового зобов'язання сплачена частково, несплаченою залишається сума у розмірі 14216,00 грн. ( по 1777,00 грн. помісячно з січня по серпень 2017 року) (а.с.35).

ОСОБА_1 розрахунку податкового боргу та облікових карток, що наявні у матеріалах справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку по платежу 30 11020100 "Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності" у сумі 7740,00 грн., по платежу 50 18010500 04 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 1258.54 грн., по платежу 50 18010500 27 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 15902,97 грн. (а.с. а.с.15 - 22).

ОСОБА_1 cтатті 67 частини 1 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 57.1. статті 57.3 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положенням ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток(паїв) та землекористувачі.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем до податкового органу самостійно було подано вищезгадані податкові декларації, проте самостійно задекларована сума земельного податку відповідачем у повному обсязі не сплачена, що підтверджується відомостями з облікової картки відповідача (а.с.15-22). ОСОБА_1 даних облікової картки та поданих відповідачем звітних та уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (№1600005749, №1600010411, №1700010539, №1600005750, №1600010412) загальна сума заборгованості по даним деклараціям складає 17 161,51 грн.. ОСОБА_1 даних облікової картки та поданої відповідачем звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9270236262 сума заборгованості складає 7 740,00 грн..

Підпунктом 56.11. ст. 56 ПКУ зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Відтак, згідно розрахунку податкового боргу ДП "Великолазівський», станом на 09.10.2017 року за відповідачем рахується заборгованість у сумі 24 901,51 грн..(а.с.10).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

У відповідності до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У звязку з несплатою узгоджених сум відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, було виставлено податкову вимогу від 08 грудня 2010 року за №1/331 про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобовязаннями, яка була вручена відповідачу 08 грудня 2010 року, що підтверджується підписом керівника даного підприємства (а.с.37).

Разом з тим, відповідач у визначений строк грошове зобовязання не сплатив.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до ч.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також, відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_1 із пп.20.134. п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з Державного підприємства "Великолазівський" у сумі 24 901,51 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статями 6, 9, 10, 11, 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємства "Великолазівський"про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Великолазівський" (88002, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Стрипа, б/н, код ЄДРПОУ 00413825 ) податковий борг у розмірі 24 901,51 грн. за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_2