Ухвала суду № 70890008, 11.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков Василь Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", яка діє і виступає в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень Батченко Наталії Анатоліївни старшого судового розпорядника Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії, визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", яка діє і виступає в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень Батченко Наталії Анатоліївни старшого судового розпорядника Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вимогами про:

- визнання незаконними дій судового розпорядника Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Батченко Н.А. в частині складання протоколу, як на її думку про адміністративне правопорушення не в день і не на місці вчинення адміністративного правопорушення, а через сім днів після вчинення, як на її думку адміністративного правопорушення;

- визнати незаконною бездіяльність судового розпорядника Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Батченко Н.А. в частині не вручення і не надіслання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно нього 07.11.2017 року;

- зобов'язати судового розпорядника Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Батченко Н.А. за прояв неповаги до честі і гідності ОСОБА_1 публічно вибачити перед законослухняним громадянином ОСОБА_1 в засобах масової інформації шляхом публікації тексту вибачення в пресі;

- зобов'язати судового розпорядника Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Батченко Н.А. надати звіт про виконання постанови суду в 15-денний строк з дня набрання чинності постановою суду.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Згідно ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративно-процесуальну дієздатність.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

За приписами ст. 50 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Згідно положень частин першої, другої, третьої, восьмої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України сторона в адміністративній справі може брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Склад осіб, які беруть участь у справі, визначається статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України. До них належать сторони (позивач та відповідач), треті особи, їх представники.

Так, частиною 1 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.

Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності (частина 4 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно положень статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Захист у судах прав та інтересів інших осіб є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.

Позовну заяву подано Громадською організацією "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", яка діє і виступає в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 та підписано керівником Громадської організації - ОСОБА_3.

До адміністративного позову додано витяг з протоколу №1 установчих зборів засновників Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" № 1 від 06.10.2014 р., з якого встановлено, що на вказаних зборах створено Громадську організацію "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" без статусу юридичної особи, яка буде здійснювати свою діяльність з основною метою здійснення та для захисту членів організації законних, соціальних, економічних, творчих, культурних, екологічних, трудових та інших інтересів, які не суперечать законодавству України.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" від 22 березня 2012 року №4572-VІ громадським об'єднанням є добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об'єднання (громадська організація або громадська спілка) може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу (частина 5 статті 1 Закону № 4572-VІ).

Статтею 21 Закону України "Про громадські об'єднання" визначені права громадських об'єднань.

Так, частиною 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:

1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);

2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;

3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;

4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;

5) проводити мирні зібрання;

6) здійснювати інші права, не заборонені законом.

Частиною 2 ст. 21 цього Закону додатково визначені права громадських об'єднань зі статусом юридичної особи:

1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства;

2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації;

4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Зазначений перелік прав громадських об'єднань є виключним.

Отже, з системного аналізу наведених вище положень чинного законодавства вбачається, що громадські організації, які утворені без статусу юридичної особи, не можуть бути учасником цивільно-правових відносин та набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства, оскільки таке право закріплено за громадськими організаціями, що мають статус юридичної особи.

Зазначене узгоджується з визначенням "позивач" у відповідності до ст. 50 КАС України, та не суперечить ч. 1 ст. 60 КАС України, якою визначено коло осіб, наділених правом захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Вказаний висновок суду повністю відповідає позиції Конституційного Суду України, висловленій у Рішенні від 28.11.2013 р. № 12-рп у справі за конституційним зверненням асоціації „Дім авторів музики в Україні щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України „Про судовий збір у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права, у якому, зокрема, зазначено, що "громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб".

Відповідний закон (Закон України "Про громадські об'єднання") не надає громадській організації без статусу юридичної особи, якою є позивач, такого права.

Як встановлено судом, з протоколу №1 установчих зборів засновників Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" від 06 жовтня 2014 року вбачається, що ця громадська організація створена без статусу юридичної особи.

Таким чином, у розглянутому випадку громадська організація не має статусу юридичної особи, отже, не має повноважень здійснювати представництво інтересів інших осіб у зв'язку із відсутністю адміністративної процесуальної дієздатності.

Викладена правова позиція підтверджується судовою практикою Вищого адміністративного суду України, зокрема ухвалами від 2 грудня 2015 року №К/800/50509/15, від 2 грудня 2016 року №К/800/32914/16.

У відповідності до п.3 ч.3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву подано особою, яка не має адміністративно-процесуальної дієздатності.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.3 ст.108 КАС України, суддя,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр", яка діє і виступає в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень Батченко Наталії Анатоліївни старшого судового розпорядника Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії, визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.