Постанова № 70890005, 04.12.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Житомир справа № 806/2209/17

категорія 2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Липи В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо не повідомлення позивача про пересилання його заяви від 7.07.2017 за належністю до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області, згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян";

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо не надання позивачу об'єктивної письмової відповіді про результати розгляду заяви від 17.07.2017 в частині прохання отримати копію грошового атестату на його ім'я за час служби в ОВС;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області розглянути заяву від 17.07.2017 в частині надання позивачу копії його грошового атестату.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідь відповідачів на заяву від 17.07.2017 р. не відповідає вимогам Закону України "Про звернення громадян".

Позивач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Проти позову заперечує з мотивів, викладених в письмових запереченнях, зокрема, в запереченнях просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши матеріали справи, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.07.2017 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якій просив: надати довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (в 2017 році), та надати копію грошового атестата за час служби в ОВС. Окрім цього, в заяві просив повідомити позивача письмового про її розгляд у встановлений законом термін з дотриманням ч.3 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян".

28.07.2017 р. листом управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Житомирській області №П-254/12/01-2017 позивача повідомлено, про те, що заяву від 17.07.2017 р. розглянуто та зазначено, що оскільки позивач є колишнім працівником ОВС та не проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, розгляд питань, порушених у даному зверненні відноситься до компетенції УМВС України в Житомирській області, а тому у відповідності до вимог ч. 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", заяву від 17.07.2017 р. направлено за належністю до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області.

З доводів позивача вбачається, що він не отримав зазначену відповідь, а отримав лист УМВС України в Житомирській області №П-254/105/05/17-2017 від 26.07.2017 р., яким надіслано довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції та проінформовано позивача, що оскільки, його звільнено зі служби з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, то у відповідності до розділу ІV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499, підстави для видачі грошового атестату відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" роз'яснено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Даною статтею також надано тлумачення зазначених термінів.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України " Про звернення громадян ", письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Частиною 1 ст.14 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Зі змісту ч. 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" вбачається, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

17.07.2017 р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якій просив зокрема, надати копію грошового атестата за час служби в ОВС.

28.07.2017 р. листом управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Житомирській області №П-254/12/01-2017 позивача повідомлено, про те, що заяву від 17.07.2017 р. розглянуто та зазначено, що оскільки позивач є колишнім працівником ОВС та не проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, розгляд питань, порушених у даному зверненні відноситься до компетенції УМВС України в Житомирській області, а тому у відповідності до вимог ч. 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян", заяву від 17.07.2017 р. направлено за належністю до ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян " якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

У відповідності до вищенаведеного, УМВС України в Житомирській області листом №П-254/105/05/17-2017 від 26.07.2017 р. позивачу надіслано довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції та проінформовано, що оскільки, його звільнено зі служби з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, то у відповідності до розділу ІV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 №499, підстави для видачі грошового атестату відсутні.

З відмітки на зазначеному листі вбачається, що ОСОБА_1 отримав лист №П-254/105/05/17-2017 від 26.07.2017 р. наручно 27.07.2017 р.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідь на запитувану інформацію позивач отримав від УМВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. N 348 затверджено Інструкцію з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (надалі - Інструкція N 348). Правовою нормою п.1 цієї Інструкції N 348 прямо зазначено, що діловодство за пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації (далі - організаціях) ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на спеціально призначених для цього посадових осіб чи на підрозділ службового апарату.

Аналогічно в п.3.1 розділу 3 " Діловодство за зверненнями громадян" Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затверджено наказом МВС України від 10 жовтня 2004 р. N 1177 з подальшими змінами та доповненнями, зазначено, що діловодство, пов'язане зі зверненнями громадян, здійснюється окремо від інших видів діловодства.

Більш того, за приписами п.6 Інструкції N 348 та п.3.2 розділу 3 " Діловодство за зверненнями громадян" зазначеного Положення визначений окремий порядок складання реєстраційного індексу письмової відповіді на звернення, який відмінний від реєстраційних індексів загального діловодства.

З долученої до матеріалів справи копії журналу ГУНП в Житомирській області реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою вбачається, що лист від 28.07.2017 р. було направлено позивачеві каналами поштового зв'язку.

Поряд з іншим, суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не встановлено обов'язок розпорядників інформації щодо направлення відповідей рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, відповідачами виконано вимоги Закону України "Про звернення громадян" та надано повну відповідь на заяву від 17.07.2017.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.71, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Липа