Постанова № 70889937, 04.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 р. Справа №805/2744/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» м. Краматорськ

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби м. Київ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000384614 від 01.02.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського відділення Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.01.2017 року відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року з питань своєчасності сплати податкових зобовязань визначених згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень-жовтень 2014 року за наслідками якої складено акт №6/28-10-46-00169845, яким встановлено порушення Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобовязань, визначених згідно рішень про розстрочення податкового боргу. За підсумками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000384614 від 01.02.2017 року про зобовязання сплатити штраф у розмірі 943923,74 грн. Позивач не погоджується прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає безпідставним та неправомірним, прийнятим з порушенням вимог законодавства. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000384614 від 01.02.2017 року.

Ухвалою від 18 жовтня 2017 року допустив заміну відповідача по справі Дніпропетровське відділення Офісу великих платників податків ДФС (структурний підрозділ) на юридичну особу Офіс великих платників податків ДФС м. Київ.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав заперечення до позовної заяви відповідно до яких просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 00169845.

У період до 22 липня 2015 року позивач був зареєстрований у місті Донецьку.

Як вбачається з матеріалів справи 12 січня 2017 року посадовими особами Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено невиїзну документальну позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» з питань своєчасності сплати податкових зобовязань, визначених згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень жовтень 2014 року за наслідком чого складено акт №6/28-1046-00169845.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушено позивачем пункту 100.6, 100.7 статті 100 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати узгодженої суми грошових зобовязань, визначених згідно рішень про розстрочення податкового боргу від 30.08.2014 року №25 у сумі 456948,43 грн., від 30.09.2014 року у сумі 2167249 грн., від 30.10.2014 року №38 у сумі 2000155 грн. та від 30.11.2014 року №50 у сумі 702350 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки подав до відповідача заперечення від 23.01.2017 року за №64, які згідно відповіді Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (від 01.02.2017 року №6067/10/28-10-46-14-08) залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

За результатами перевірки Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000384614 від 01.02.2017 року яким нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 943923,74 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

При цьому, суд звертає увагу, що пунктом 86.8 ст. 86 Податкового Кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено два строки для прийняття податкового повідомлення-рішення: 10 робочих днів з дня вручення акта перевірки (якщо заперечення проти акта не подаються) та 3 робочих дня, наступних за днем розгляду заперечень проти акта перевірки. Тобто, законодавством чітко визначено порядок, строки та підстави прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки діяльності платників податків, які оформлені відповідним актом та свідчать про порушення вимог законодавства.

Слід зазначити, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем без дотриманням на то строків визначених Податковим кодексом України.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем засобами телекомунікаційного звязку подано до СДПІ у м. Донецьку МГУ ДФС податкові декларації з податку на додану вартість:

1. за липень 2014 року реєстр. №9047593194 від 18.08.2014 згідно якої суму податку до сплати в бюджет визначено у розмірі 4573098 грн. Граничний термін сплати - 30.08.2014 року. Станом на 30.08.2014 p. по особовому рахунку підприємства по податку на додану вартість існувала переплата у сумі 3614,57 грн. Враховано в погашення недоїмки по декларації з ПДВ від 18.08.2014 №9047593194. По строку 30.08.2014 по вищезазначеній декларації виникла недоїмка у сумі 4569483,43 гри.

Підприємству надано розстрочку по декларації з ПДВ від 18.08.2014 №9047593194 у сумі 4569483,43 грн., згідно Рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст. 100 ПКУ) №25 від 30.08.2014, нарахування по якій проведено по строку 29.12.2014 p., що призвело до виникнення недоїмки у сумі 4569483,43 грн.

Підприємству надано розстрочку строком з 23.01.2015 р. по 30.12,2015р., Рішення №63 від 26.02.2015 (за даними картки особового рахунку по ПДВ - Рішення від 01.03.2015 №19) сплачено платіжним дорученням від 16.09.2015 року у сумі 4569483,43 грн., із затримкою 25 календарних днів.

2. за серпень 2014 року №9053468711 від 18.09.2014 згідно якої суму податку до сплати в бюджет визначено у розмірі 2167249 грн. Граничний термін сплати - 30.09.2014 року. Станом на 30.09.2014 по вищезазначеній декларації виникла недоїмка у сумі 2167249 грн.

Підприємству надано розстрочку по декларації з ПДВ від 18.09.2014 №9053468711 у сумі 2167249 грн., згідно Рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст. 100 ПКУ) №29 від 30.09.2014, нарахування по якій проведено по строку 29.12.2014 p., що призвело до виникнення недоїмки у сумі 2167249 грн.

Підприємству надано розстрочку строком з 23.01.2015 p. по 30.12.2015 p., №63 від 26.02.2015 (за даними картки особового рахунку по ПДВ - Рішення від 01.03.2015 №19), яку погашено платіжним дорученням від 16.09.2015 №1 у, сумі 2167249 грн., із затримкою 25 календарних днів.

3. за вересень 2014 року реєстр. №9060241956 від 20.10.2014 згідно якої суму податку до сплати в бюджет визначено у розмірі 2000155 грн. Граничний термін сплати - 30.10.2014 року. Станом на 30.10.2014 по вищезазначеній декларації виникла недоїмка у сумі 2000155 грн.

Підприємству надано розстрочку по декларації з ПДВ від 20.10.2014 №9060241956 у сумі 2000155 грн., згідно рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст. 100 ПКУ) №38 від 30.10.2014, нарахування по якій проведено по строку 29.12.2014 p., що призвело до виникнення недоїмки у сумі 2000155 грн.

Підприємству надано розстрочку строком з 23.01.2015 p. по 30.12.2015 p., Рішення №63 від 26.02.2015 (за даними картки особового рахунку по ПДВ - рішення від 01.03.2015 №19), яку погашено платіжним дорученням від 16.09.2015 №1 у сумі 2000155 грн., із затримкою 25 календарних днів.

4. за жовтень 2014 року реєстр. N НОМЕР_1 від 18.11.2014 згідно якої суму податку до сплати в бюджет визначено у розмірі 702350 грн. Граничний термін сплати - 30.11.2014 року. Станом на 30.11.2014 по вищезазначеній декларації виникла недоїмка у сумі 702350 грн.

Підприємству надано розстрочку по декларації з ПДВ від 18.11.2014 р. №066879498 у сумі 702350 грн., згідно Рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (ст. 100 ПКУ) №50 від 30.11.2014, нарахування по якій проведено по строку 29.12.2014 p., що призвело до виникнення недоїмки у сумі 702350 грн. Підприємству надано розстрочку строком з 23.01.2015 p. по 30.12.2015 p., рішення №63 від 26.02.2015 (3a даними картки особового рахунку по ПДВ - Рішення від 01.03.2015 №19), яку погашено платіжним дорученням від 06.09.2015 р. y сумі 643155,0 грн. із затримкою 25 календарних днів, а також у сумі 59195 грн. за рахунок уточнюючого розрахунку реєстр. №9257604315 від 21.12.2015 p. до зменшення податкових зобов'язань до декларації з ПДВ за жовтень 2015 р.

Так, згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі по тексту - ПК України).

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналогічну норму для ПДВ передбачено ст. 203 Податкового кодексу, п. 203.1 якої визначено, що декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобовязань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податковою боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Згідно з п. 100.2 ст.100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст.100 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення рішення (п.116.1 ПКУ) .

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, суд звертає увагу, на те, що позивачем на підтвердження погашення податкового боргу надано до матеріалів справи платіжне доручення №1 від 04.09.2015 року на суму 9578311,43 грн., відповідно до відмітки банку на якому, платіж проведено 15.09.2016 року, а не 16.09.2016 року як про це зазначено відповідачем у акті перевірки.

Позивач не заперечує факт несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, проте вказує на те, що сталось це через обставин непереборної сили, що унеможливило здійснення своєчасної сплати податкових зобовязань за графіками встановленими договорами про відстрочення.

Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 та від 05 листопада 2014 року №1079-р.

Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р м. Донецьк та м. Краматорськ включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач до 11 серпня 2015 року був зареєстрований у м. Донецьку та змінив місцезнаходження на наступну адресу: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Островського, б. 8.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Позивачем надано Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати №2880/05-4 від 05.09.2014 року, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обовязкових платежів.

Тобто, позивач з 14 квітня 2014 року є звільненим від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати узгоджених сум податкових зобовязань тому нарахування штрафних санкцій в даних правовідносинах є неправомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, суд приходить до висновку що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.02.2017 №0000384614 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000384614 від 01.02.2017 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС №0000384614 від 01.02.2017 року про нарахування штрафу у розмірі 943923,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського відділення Офісу великих платників податків ДФС на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, буд. 8, код ЄДРПОУ 00169845) судовий збір у розмірі 14158 (чотирнадцять тисяч сто пятдесят вісім) гривні 85 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.