Ухвала суду № 70889785, 11.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит’є" про забезпечення адміністративного позову по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит’є" до Міністерства юстиції України про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит’є" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

Разом із адміністративним позовом до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит’є" про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони ОСОБА_1 або уповноваженим ним особам виконувати будь-які дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит’є", в тому числі здійснювати його поточне керівництво та вирішувати питання фінансово-господарської діяльності Товариства, розпоряджатися грошовими коштами та будь-яким майном від імені Товариства, мати право підпису будь-яких документів від імені Товариства, видавати довіреності та засвідчувати їх печаткою Товариства або відкликати довіреності Товариства, призначати або звільняти працівників Товариства та користуватися будь-якими іншими повноваженнями Директора Товариства згідно статуту Товариства та норм чинного законодавства, які встановлюють компетенцію виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю.

Необхідність забезпечення позову позивач мотивує тим, що ТОВ "Завод "Спецлит’є" звільнено за власним бажанням Директора Товариства ОСОБА_1 у зв'язку з переводом на іншу посаду з 04.07.2017 року та призначено на посаду Директора Товариства ОСОБА_2 Зазначене рішення загальних зборів учасників позивача є чинним, в судовому порядку не скасовано, рішень щодо призначення нового керівника Товариства не приймалось. 06 липня 2017 року державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради вчинено реєстраційну дію № 12241070026018514 щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів та внесено до ЄДР відомості про ОСОБА_3 як керівника та особу, та уповноважену особу Товариства. Однак, в подальшому зазначена реєстраційна дія була незаконно скасована відповідачем на підставі оскаржуваного наказу від 20.11.2017 року № 3651/5, у зв'язку з чим інформація стосовно ОСОБА_1, як керівника ТОВ "Завод "Спецлит’є", була поновлена. З урахуванням наведеного, позивач стверджує, що вказаними діями державного реєстратора, які на думку позивача, є протиправними, заподіюється очевидна шкода правам та інтересам ТОВ "Завод "Спецлит’є".

Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Питання вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме підстави, порядок вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, способи забезпечення позову врегульовані ст. ст. 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за власної ініціативи або за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Крім того, ч. 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Так, абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Заходи забезпечення позову вживаються з метою недопущення можливого порушення прав позивача відповідачами або третіми особами.

Слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не повинні безпідставно втручатись в права інших осіб, або ставити під загрозу безпідставне порушення таких прав.

Так, заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмету спору.

Предметом розгляду даної адміністративної справи є законність прийняття відповідачем наказу від 20.11.2017 року №3651/5.

Подання адміністративного позову предметом якого є визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити дії не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності такого рішення, дій чи бездіяльності саме суб`єкта владних повноважень, а не інших осіб.

Забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем, вплине на невизначене коло осіб, що не є учасниками даної справи, тоді як завданням адміністративного судочинства є захист вже порушених прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Тому така заборона є неприпустимою.

Також, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Протиправність наказу та дій суб’єкта владних повноважень підлягає встановленню безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду позовних вимог по суті.

Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Вжиття забезпечення адміністративного позову не повинно зумовлювати фактичного вирішення спору по суті.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, завданням адміністративного судочинства, меті та підстав інституту забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спецлит’є" про забезпечення адміністративного позову – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.