Постанова № 70889701, 06.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача Коцюби О.М.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю цукровий завод «Володимирцукор» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю цукровий завод «Володимирцукор» (далі - ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор») звернулося в суд із позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 01 червня 2017 року №0011561301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 16 546 грн 57 коп. за період з 21 лютого 2014 року по 03 лютого 2017 року та нараховано пеню у розмірі 53 396 грн 52 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) до ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» застосовані штрафні санкції в розмірі 16 546 грн 57 коп. та нарахована пеня в сумі 53 396 грн 52 коп. за період з 21 лютого 2014 року по 03 лютого 2017 року.

Позивач вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки ЄСВ був сплачений в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, в оскаржуваному рішенні не враховано сплату позивачем штрафних санкцій та пені, визначених рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0001801701 від 28 січня 2015 року за період з 21 серпня 2013 року по 23 жовтня 2014 року, що може призвести до подвійного стягнення.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 17 листопада 2017 року пред'явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що позивач є платником єдиного внеску, а тому відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки єдиний внесок. Встановивши факт несвоєчасності сплати ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» ЄСВ, заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 01 червня 2017 року №0011561301. Крім того, вважає хибними твердження позивача щодо подвійного нарахування ЄСВ, оскільки згідно із оскаржуваним рішенням штрафні санкції і пеня нараховувалися у зв'язку із несвоєчасною сплатою, яка відбулася 06 лютого 2015 року, тобто значно пізніше ніж було винесене рішення №0001801701 від 28 січня 2015 року. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, винесеним відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав доводи, наведені у запереченнях та просив в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що з 26 жовтня 2011 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» зареєстроване як юридична особа, з 08 грудня 2014 року знаходиться за місцезнаходженням: Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 230, перебуває на обліку як платник податків у Володимир-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003015568 від 13 вересня 2017 року.

Рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Волинській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0011561301 від 01 червня 2017 року, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ застосовані штрафні санкції в розмірі 16 546 грн 57 коп. та нарахована пеня в сумі 53 396 грн 52 коп. за період з 21 лютого 2014 року по 03 лютого 2017 року.

Як вбачається із розрахунку штрафної санкції до рішення №0011561301 від 01 червня 2017 року, суми нарахованої пені та штрафних санкцій по оскаржуваному рішенні визначені у зв'язку із несвоєчасною сплатою ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» сум ЄСВ згідно звітності з єдиного внеску від 18 лютого 2014 року № 1403525631J30401, від 18 березня 2014 року №1404511510J30401, від 19 квітня 2016 року №1609336339J30401, від 18 травня 2016 року №1611132908J30401, від 16 вересня 2016 року №9170246990J30401, від 17 січня 2017 року №9266206273J30401.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин восьмої, дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI (зі змінами, внесеними Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як передбачено частиною десятою статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Крім того, згідно із пунктами 2, 5 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерство Фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Аналіз наведених норм свідчить, що штрафні санкції та пеня можуть бути нараховані лише після фактичної сплати недоїмки зі сплати ЄСВ, оскільки розмір пені на пряму залежить від кількості днів прострочення сплати.

Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що за несвоєчасну сплату ЄСВ відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення від 01 червня 2017 року №0011561301, яким до ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ застосував штрафні санкції в розмірі 16 546 грн 57 коп. та нарахував пеню в сумі 53 396 грн 52 коп. за період з 21 лютого 2014 року по 03 лютого 2017 року.

При цьому, суд виходить з того, що позивач не оспорював самі факти наявності недоїмки зі сплати ЄСВ та несвоєчасності його сплати, що підтверджується сплатою ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» штрафних санкцій та пені, визначених рішенням Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0001801701 від 28 січня 2015 року за період з 21 серпня 2013 року по 23 жовтня 2014 року в загальному розмірі 12 486 грн 03 коп. згідно платіжного доручення №31 від 24 лютого 2015 року та сплатою недоїмки зі сплати єдиного внеску визначеної вимогою Володимир-Волинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4-23 від 26 січня 2015 року в розмірі 164 893 грн 55 коп. згідно платіжного доручення №21 від 06 лютого 2015 року.

Крім того, щодо посилання представника позивача на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не враховано сплату позивачем штрафних санкцій та пені, визначених рішенням Володимир-Волинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0001801701 від 28 січня 2015 року, що в свою чергу призведе до подвійного стягнення, суд зазначає наступне.

З особових карток платника ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» за 2014-2017 роки вбачається, що станом на 31 січня 2014 року за позивачем обліковується недоїмка зі сплати ЄВС у розмірі 10 750 грн 55 коп.

18 лютого 2014 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» подано звітність з ЄСВ №1403525631J30401, згідно із якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання за січень 2014 року в розмірі 111 700 грн 73 коп. з терміном сплати до 20 лютого 2014 року. При цьому, станом на 20 лютого 2014 року за ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» обліковувалася переплата в сумі 100 950 грн 18 коп., яка була спрямована на погашення даного зобов'язання, таким чином несплаченою залишилася сума ЄСВ у розмірі 10 750 грн 50 коп.

18 березня 2014 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» подано звітність з ЄСВ №1404511510J30401, згідно із якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання за лютий 2014 року в розмірі 160 604 грн 88 коп. з терміном сплати до 20 березня 2014 року. Відтак, станом на 20 березня 2014 року за ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» обліковувалася недоїмка зі сплати ЄСВ у розмірі 171 355 грн 43 коп.

Крім того, згідно із уточнюючою звітністю з ЄСВ №1412973586 від 23 жовтня 2014 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» було зменшено грошове зобов'язання за декларацією №1403525631J30401 від 18 лютого 2014 року на 6 461 грн 88 коп., у зв'язку з чим податковим органом застосовано штрафну санкція в сумі 646 грн 19 коп. (10 % від суми сплати, за прострочення у 245 день з 21 лютого 2014 року по 23 жовтня 2014 року) та нараховано пеню в розмірі 1 583 грн 16 коп. (0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу). Таким чином, несплаченою залишилася сума ЄСВ, яка визначена позивачем у звітності з ЄСВ №1403525631J30401 від 18 лютого 2014 року, у розмірі 4 288 грн 67 коп., та яка разом з сумою ЄВС, визначеною позивачем у звітності з ЄСВ №1404511510J30401 від 18 березня 2014 року, у розмірі 160 604 грн 88 коп. включені Володимир-Волинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-4-23 від 26 січня 2015 року в розмірі 164 893 грн 55 коп.

06 лютого 2015 року на виконання вимоги Володимир-Волинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-4-23 від 26 січня 2015 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» було сплачено недоїмку з ЄСВ в сумі 164 893 грн 55 коп. згідно із платіжним дорученням №21, а відтак було погашено залишок несплаченої суми ЄСВ в розмірі 4 288 грн 67 коп. самостійно визначеної позивачем у звітності з ЄСВ №1403525631J30401 від 18 лютого 2014 року, у зв'язку з чим податковим органом було застосовано штрафну санкцію в сумі 428,87 грн. (10 % від суми сплати, за прострочення у 351 день з 21 лютого 2014 року по 06 лютого 2015 року) та нараховано пеню в розмірі 1 505 грн 32 коп. (0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу). Крім того, вказаною сплатою було погашено грошове зобов'язання зі сплати ЄСВ в розмірі 160 604 грн 88 коп., яке самостійно визначене позивачем у звітності з ЄСВ №1404511510J30401 від 18 березня 2014 року, у зв'язку з чим податковим органом було застосовано штрафну санкцію в сумі 16 060 грн 49 коп. (10 % від суми сплати, за прострочення у 323 день з 21 березня 2014 року по 06 лютого 2015 року) та нараховано пеню в розмірі 51 875 грн 38 коп. (0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу).

Крім того, 19 квітня 2016 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» подано звітність з ЄСВ №1609336339J30401, згідно із якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання за березень 2016 року в розмірі 303 грн 16 коп. з терміном сплати до 20 квітня 2016 року. При цьому, станом на 20 квітня 2014 року за ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» рахувалася переплата в сумі 218 грн 80 коп., яка була спрямована на погашення даного зобов'язання, таким чином несплаченою залишилася сума ЄСВ у розмірі 84 грн 36 коп.

18 травня 2016 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» подано звітність з ЄСВ №1609336339J30401, згідно із якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання за квітень 2016 року в розмірі 303 грн 16 коп. з терміном сплати до 20 травня 2016 року.

19 травня 2016 року позивачем було сплачено ЄСВ в сумі 303 грн 16 коп. згідно із платіжним дорученням №482368, а відтак було погашено залишок ЄСВ, визначений в звітності з ЄСВ №1609336339J30401 від 19 квітня 2016 року, в сумі 84 грн 36 коп., у зв'язку з чим податковим органом було застосовано штрафну санкцію в сумі 16 грн 87 коп. (20 % від суми сплати, за прострочення у 29 днів з 21 квітня 2016 року по 19 травня 2016 року) та нараховано пеню в розмірі 2 грн 45 коп. (0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу). Крім того, вказаною сплатою частково зменшено грошове зобов'язання з ЄСВ в сумі 218 грн 80 коп., визначене в звітності з ЄСВ №1609336339J30401 від 18 травня 2016 року. Таким чином, станом на 20 травня 2016 року за ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» залишилася обліковуватися недоїмка зі сплати ЄСВ в розмірі 84 грн 36 коп..

16 вересня 2016 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» подано звітність з ЄСВ №9170246990J30401, згідно із якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання за серпень 2016 року в розмірі 1 276 грн 00 коп.. з терміном сплати до 20 вересня 2016 року.

20 вересня 2016 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» було сплачено ЄСВ в розмірі 1 276 грн 00 коп. згідно платіжного доручення №15, а відтак було погашено залишок ЄСВ, визначеного в звітності з ЄСВ №1609336339J30401 від 18 травня 2016 року, в сумі 84 грн 36 коп., у зв'язку з чим податковим органом було застосовано штрафну санкцію в сумі 16 грн 87 коп. (20 % від суми сплати, за прострочення у 123 дні з 21 травня 2016 року по 20 вересня 2016 року) та нараховано пеню в розмірі 10 грн 38 коп. (0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу). Крім того, вказаною сплатою частково зменшено грошове зобов'язання з ЄСВ в сумі 1 191 грн 64 коп., визначене в звітності з ЄСВ №9170246990J30401 від 16 вересня 2016 року. Таким чином, станом на 20 вересня 2016 року за ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» залишилася обліковуватися недоїмка зі сплати ЄСВ в розмірі 86 грн 36 коп.

20 жовтня 2016 року позивачем було сплачено ЄСВ в розмірі 319 грн 00 коп. згідно платіжного доручення №20 від 20 жовтня 2016 року, а відтак було погашено залишок ЄСВ, визначеного в звітності з ЄСВ №9170246990J30401 від 16 вересня 2016 року, в сумі 84 грн 36 коп., у зв'язку з чим податковим органом було застосовано штрафну санкцію в сумі 16 грн 87 коп. (20 % від суми сплати, за прострочення у 30 днів з 21 вересня 2016 року по 20 жовтня 2016 року) та нараховано пеню в розмірі 2 грн 53 коп. (0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу).

Крім того, 17 січня 2017 року ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» подано звітність з ЄСВ №9266206273J30401, згідно із якою позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання за грудень 2016 року в розмірі 352 грн 00 коп. з терміном сплати до 20 січня 2017 року. При цьому, станом на 20 січня 2017 року за ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» обліковувалася переплата в сумі 319 грн 00 коп., яка була спрямована на погашення даного зобов'язання, таким чином несплаченою залишилася сума ЄСВ у розмірі 33 грн 00 коп.

03 лютого 2017 року позивачем було сплачено ЄСВ в розмірі 740 грн 00 коп. згідно із платіжним дорученням №32, а відтак було погашено залишок несплаченого ЄСВ, визначеного в звітності з ЄСВ №9266206273J30401 від 17 січня 2017 року, в сумі 33 грн 00 коп, у зв'язку з чим податковим органом було застосовано штрафна санкцію в сумі 6 грн 60 коп. (20 % від суми сплати, за прострочення у 14 днів з 21 січня 2017 року по 03 лютого 2017 року) та нараховано пеню в розмірі 0,46 грн. (0,1 % суми недоплати за кожен день прострочення платежу).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, не відповідає дійсності твердження представника позивача про те, що в оскаржуваному рішенні та рішенні №0001801701 від 28 січня 2015 року періоди нарахування штрафних санкцій та пені частково охоплюють один одного, оскільки згідно із оскаржуваним рішенням штрафні санкції та пеня були нараховані за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за період з 21 лютого 2014 року по 03 лютого 2017, однак така несвоєчасна сплата відбувалася з 06 лютого 2015 року і до 03 лютого 2017 року.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно розрахунків до рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0001801701 від 28 січня 2015 року (період нарахування штрафних санкцій та пені з 21 серпня 2013 року по 23 жовтня 2014 року) та №0011561301 від 01 червня 2017 року (період нарахування штрафних санкцій та пені з 21 лютого 2014 року до 03 лютого 2017 року) податковим органом, зокрема, було застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню у зв'язку з несвоєчасною сплатою ТзОВ ЦЗ «Володимирцукор» залишку несплаченого ЄСВ, самостійно визначеного в звітності з ЄСВ №1403525631J30401 від 18 лютого 2014 року в сумі 10 750 грн 55 коп., який було погашено позивачем 23 жовтня 2014 року в сумі 6 461 грн 88 коп. та 06 лютого 2015 року в сумі 4 288 грн 67 коп., відтак застосовані 23 жовтня 2014 року та 06 лютого 2015 року суми штрафних санкцій та нарахованої пені за період з 21 лютого 2014 року по 23 жовтня 2014 року та з 21 лютого 2014 року по 06 лютого 2015 року відповідно, включені податковим органом до різних рішень та не дублюють одні одних.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку що відповідачем доведено правомірність прийняття рішення від 01 червня 2017 року №0011561301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф у розмірі 16 546 грн 57 коп. за період з 21 лютого 2014 року по 03 лютого 2017 року та нараховано пеню у розмірі 53 396 грн 52 коп., з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 11 грудня 2017 року.