Ухвала суду № 70889681, 11.12.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 687/1257/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1967/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючого судді Корніюк А.П.,

суддів П’єнти І.В., Ярмолюка О.І.

секретар Медведчук Н.Д.,

за участю представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЧЕМЕРІВЦІ» на ухвалу Чемеровецького районного суду від 04 жовтня 2017 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ МРІЯ» про забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись до суду із вказаною заявою ТОВ «ФГ НВО МРІЯ» просило суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов’язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) нових прав на користування спірною земельною ділянкою, кадастровий номер 6825282300:07:001:0130, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Чемеровецького районного суду від 04 жовтня 2017 року заяву ТОВ «ФГ НВО МРІЯ» задоволено частково. Заборонено суб’єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії та вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки за кадастровим номером 6825282300:07:001:0130, що будуть пов’язані з реєстрацією права оренди. В решті заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ТОВ «АГРО ЧЕМЕРІВЦІ» оскаржило її в апеляційному порядку та зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою і незаконною, а тому підлягає до скасування. На думку апелянта, позивач у заяві про забезпечення позову послався на загальні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, але ніяких доводів щодо існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не навів. Апелянт вважає, що у суду не було підстав для забезпечення позову, оскільки орендодавець відмовився від пролонгації договору оренди з позивачем і на момент прийняття оскаржуваної ухвали договір оренди, право користування землею та інші права, що виникали із договору вже були припинені, тобто не існувало прав за захистом яких позивач звернувся до суду. Крім того, судом взяті до уваги виключно інтереси позивача та порушено права власника земельної ділянки на користування і розпорядження власним майном, що призводить до незворотних наслідків.

Представник апелянта апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі і просить її задовольнити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ НВО МРІЯ» апеляційну скаргу не визнав та просить її відхилити, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_1 до суду не з’явився, надіславши заяву про розгляд справи без його участі, апеляційну скаргу не визнає та просить її відхилити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що існує факт розірвання та укладення нових договорів відповідачами на ті самі землі та існує можливість в подальшому здійснення ними інших реєстраційних дій, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення по вказаній справі.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України, позов поміж іншого забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору, наприклад укладати договір, проводити платежі, передавати майно. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Цивільний процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ФГ НВО МРІЯ» звернулося з позовом до ТОВ «АГРО ЧЕМЕРІВЦІ», ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його, як орендаря, незаконно позбавлено переважного права на укладення із ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки, що випливає із договору оренди від 24.11.2011 року, внаслідок укладення між відповідачами іншого договору оренди земельної ділянки від 19.05.2017 року, яким порушуються права позивача, як орендаря, оскільки державним реєстратором Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК проведено державну реєстрацію права оренди цієї ж земельної ділянки за ТОВ «АГРО ЧЕМЕРІВЦІ».

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами дійсно виник спір та існує можливість вподальшому здійснення ними інших реєстраційних дій, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання судового рішення у вказаній справі.

При цьому суд дійшов правильного висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову є обґрунтованим та таким, що безпосередньо пов’язаний і узгоджується з позовними вимогами, є співмірним цим позовним вимогам і таким, що забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Забезпечення позову зазначеним способом не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, хоча тимчасові заходи, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди інтересам позивача.

Враховуючи фактичні обставини справи, виходячи з пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом та співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, дослідивши матеріали позовної заяви та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборони суб’єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії та вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825282300:07:001:0130, що будуть пов’язані з реєстрацією права оренди.

Посилання апелянта на неврахування судом інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів, неврахування збалансованості інтересів сторін, недоведеність необхідності заходів забезпечення позову утруднення виконання можливого рішення, як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги в частині порушення оскаржуваною ухвалою прав власника земельної ділянки колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, права відповідача щодо володіння та розпорядження майном не порушує, а лише обмежує його право на вчинення дій щодо передачі земельної ділянки в оренду до закінчення розгляду справи по суті.

Ухвала суду є законною і обґрунтованою, в межах доводів апеляційної скарги підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЧЕМЕРІВЦІ» відхилити.

Ухвалу Чемеровецького районного суду від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий (підпис) А.П. Корніюк

Судді (підпис) І.В. П’єнта

(підпис) ОСОБА_3

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк

_____________Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_4 Справа № 22ц/792/1967/17

Доповідач – Корніюк А.П. ухвала