Рішення № 70888901, 11.12.2017, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1607/14-ц

Провадження № 2/674/4/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Шклярука В. М.

при секретарі Проценко Л. В.

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дунаївці цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту родинних відносин та встановлення права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_4 ОСОБА_5 звернулись в суд з даним позовом, мотивуючи тим, що 23 серпня 2011 року помер ОСОБА_8, житель ІНФОРМАЦІЯ_1 життя ОСОБА_8 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 (дівоче прізвище «Гулій» ), яка померла 28 вересня 2005 року.

ОСОБА_9 являється рідною сестрою батька позивачів - ОСОБА_10, який помер 29 жовтня 1988 року, а тому відповідно вона є їх рідною тіткою по лінії батька.

ОСОБА_9 разом із своїм чоловіком ОСОБА_8 проживали у квартирі, яка знаходиться в АДРЕСА_1 і належала їм на праві спільної власності. Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на спадкове майно – 1/2 частину вказаної квартири, на яку претендують позивачі, як спадкоємці за законом, однак оформити спадкові свої спадкові права не мають змоги, оскільки документи, які підтверджують їх родинні відносини з померлою втрачені.

Крім того, вказують, що інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендують на неї, немає, заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 ніхто не подавав, в тому числі і чоловік померлої ОСОБА_8, син та батьки також померли ще задовго до її смерті. Також відсутні спадкоємці інших черг спадкування.

А тому вказана спадкова квартира є ніким не успадкованою, в зв’язку з чим позивачі звертаються до суду та просять встановити факт, що вони є племінниками по лінії батька померлої ОСОБА_9, а також визнати за ними права власності на квартиру №78 в по вул.Київській, 10 в м.Дунаївці Хмельницької області.

Крім того, просять визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, оскільки встановлений законом шестимісячний строк пропустили з поважних причин, адже були юридично необізнаними щодо термінів прийняття спадщини, а також здійснювали постійний догляд за хворою матір’ю.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, однак не вказав ні конкретних причин для задоволення позову, ні юридичного значення встановлення факту родинних відносин між позивачами та померлою ОСОБА_9 Крім того, підтвердив, що підстав для задоволення позову в частині встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно немає, оскільки спадкова квартира успадкована іншими спадкоємцями, як було встановлено під час судового розгляду. Також зазначив, що підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачу ОСОБА_5 відсутні. Просить лише встановити додатковий строк для прийняття спадщини позивачці ОСОБА_4, оскільки в матеріалах справи містяться належні докази для підтвердження поважності причин пропуску нею шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради Хмельницької області – ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, оскільки не вбачає ніяких підстав для його задоволення, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на спадкове майно. Щодо встановлення факту родинних відносин покладається на думку суду.

Відповідачка ОСОБА_7 позов не визнала і пояснила суду, що померла ОСОБА_9 за життя заповіла усе належне їй майно своєму онуку ОСОБА_11, який є її сином. Після смерті ОСОБА_9 спадкоємець звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак своїх спадкових прав оформити не встиг, оскільки помер 23 травня 2009 року. Вона є спадкоємцем за законом першої черги після смерті сина, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає, спадщину прийняла належним чином, адже проживала та була зареєстрована з померлим на час відкриття спадщини. На даний час займається оформленням спадкових прав, зокрема на 1/4 частину спадкової квартири. Крім того, їй відомо, що свідоцтво про право на спадщину за законом у порядку ст. 1241 ЦК України (обов'язкова частина у спадщині) було видано чоловіку померлої ОСОБА_8, таким чином йому належало 3/4 частини квартири, з них 1/2 частина як частка у майні подружжя та 1/4 як обов'язкова частка у спадщині. Вважає, що позивачі жодного відношення до даного спадкового майна не мають, вони не являються спадкоємцями за законом будь-якої черги і лише претендують на чуже майно. А тому, їх позовні вимоги вважає безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову.

Також у матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_7

Представник відповідачки ОСОБА_7 – ОСОБА_12 проти задоволення позову заперечив в повному обсязі, оскільки ніяких підстав для задоволення позовних вимог не вбачає.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та пояснила суду, що успадкувала 3/4 частини квартири №78 в по вул.Київській, 10 в м.Дунаївці Хмельницької області, як спадкоємець за заповітом, складеним ОСОБА_13. Це була воля померлого, ніхто його не змушував заповідати майно. Крім того, вона доглядала ОСОБА_13 після смерті його дружини ОСОБА_9, адже він хворів і потребував допомоги, а також поховала його, коли він помер, на даний час продовжує доглядати за його могилою. З позивачами не знайома, не розуміє, яке вони мають відношення до квартири. Також зазначила, що вони ніколи не навідували ОСОБА_8, не піклувались про нього, а він в свою чергу ніколи не згадував за них. А тому вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з 1964 року перебували у зареєстрованому шлюбі, за час шлюбу в 1996 році придбали однокімнатну квартиру в АДРЕСА_1, в якій постійно проживали і яка їм належала на праві спільної сумісної власності подружжя.

Також встановлено, що 28 вересня 2005 року померла ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-БВ №015696, після смерті якої залишилось спадкове майно – 1/2 частина квартири АДРЕСА_2.

Після смерті дружини ОСОБА_8 в порядку ст. 1241 ЦК України успадкував половину її частки у квартирі, тобто 1/4 частину даної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 3 квітня 2006 року.

Крім того, встановлено, що при житті ОСОБА_9 залишила заповіт, згідно якого все своє майно заповіла своєму онуку ОСОБА_11, який спадщину прийняв, звернувшись у нотаріальну контору з відповідною заявою, однак своїх спадкових прав оформити не встиг, оскільки 23 травня 2009 року помер. Вказані обставини підтверджуються копією заповіту ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_11 від 26 вересня 1995 року; свідоцтвом про народження ОСОБА_11; повідомленням Хмельницького обласного державного нотаріального архіву від 14 грудня 2015 року, згідно якого 10 листопада 2005 року ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 800-05 щодо майна ОСОБА_9, в якій наявна заява ОСОБА_11 від 10 березня 2006 року про прийняття спадщини; свідоцтвом про смерть ОСОБА_11

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_11 спадщину, до складу якої зокрема входило право на 1/4 частину квартири, яка належала ОСОБА_9, прийняла відповідачка ОСОБА_7 в порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із сином в с. Перлявка вул. Мануїльського, 6 Житомирського району Житомирської області, що підтверджується довідкою Корчатської сільської ради Житомирської області від 25 листопада 2015 року.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_7 є спадкоємцем за законом першої черги, прийняла спадщину у встановленому законом порядку, від спадщини не відмовилась і має право на її оформлення, в тому числі на 1/4 частину квартири ОСОБА_9 На даний час відповідачка заявила про здійснення цього права.

Також встановлено, що 23 серпня 2011 року помер ОСОБА_8, після смерті якого залишилось спадкове майно, зокрема 3/4 частини квартири АДРЕСА_2. При житті ОСОБА_8 залишив заповіт, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_3.

ОСОБА_3 успадкувала належні померлому 3/4 частини вказаної квартири і стала її власником у цій частині, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06 березня 2012 року, виданим приватним нотаріусом ОСОБА_6 районного нотаріального округу Хмельницької області, а також Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01 червня 2013 року.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1241 ЦК України, непрацездатна вдова (вдівець) спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст. 1263 ЦК України, спадкоємцями третьої черги є рідні дядько та тітка спадкодавця, тобто рідні (повнорідні або неповнорідні) брати та сестри батьків спадкодавця. Племінники не належать до спадкоємців за законом третьої черги, а спадкують за правом представлення (ч. 3 ст. 1266 ЦК), рівно як і діти рідного дядька та тітки спадкодавця, тобто двоюрідні брати та сестри спадкодавця (ч. 4 ст. 1266 ЦК).

Стаття 1266 ЦК України визначає спадкування за правом представлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, тітці, дядькові спадкодавця, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п. 7 постанови від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року№ 24-753/0/4-13 поважними є такі причини: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мають права на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_9, оскільки не являються спадкоємцями за заповітом чи за законом будь-якої черги, і крім того, не можуть спадкувати за правом представлення як племінники спадкодавця, оскільки наявний спадкоємець за законом ОСОБА_7

А тому, вимоги позивачів про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_9 задоволенню не підлягають, оскільки встановлення даного факту не має для них юридичного значення та не надає права на спадкування після смерті ОСОБА_9

У зв’язку з наведеним також не підлягають задоволенню і вимоги позивачів про визначення їм додаткового строку для прийняття спадщини, беручи до уваги те, що поважні причини пропуску встановленого законом строку для прийняття спадщини відсутні, позивачі спадщину не приймали і заявили про свій намір її прийняти лише через десять років після смерті спадкодавця ОСОБА_9 Позивачі не надали суду докази, що свідчили б про поважність причин пропуску ними шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а їх необізнаність про строки прийняття спадщини не є поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини . Таким чином, об'єктивних, непереборних, істотних труднощів у позивачів для вчинення ними дій для подання до будь-якої нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 не було, а тому позивачам слід відмовити в задоволенні позову у частині визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Також, є безпідставними і не підлягають задоволенню вимоги позивачів про визнання за ними права власності на спадкову квартиру АДРЕСА_3, оскільки таке право визнається у порядку спадкування через нотаріальне оформлення. На даний час право власності на 3/4 частини цієї квартири визнано за ОСОБА_3 і на 1/4 її частина підлягає визнанню за спадкоємцем ОСОБА_7

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1223,1241, 1258, 1261, 1266, 1268, 1270, 1272, 1296 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 міської ради, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_3, про встановлення факту родинних відносин та встановлення права власності на спадкове майно та визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:/підпис/

Вірно:

Голова Дунаєвецького районного суду ОСОБА_14