Ухвала суду № 70888516, 01.11.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1323/5992/2012

Провадження № 6/456/113/2017

УХВАЛА

іменем України

01 листопада 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Гулкевича О. В. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию заяву Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування покликалося на те, що 29.08.2007р. між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та ОСОБА_2 був укладений Генеральний кредитний договір №107. В рамках цього договору був укладений кредитний договір № 010/08-3/3138/в, згідно з п.2 ч.1 якого позивач надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 395 000 доларів США під 12% річних, строком по 28.08.2017р.

В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором 29.08.2007р. між банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3705.

Оскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання за Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконала, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2014р., яке змінене рішенням Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської область від 06.05.2015р. у справі № 1323/5992/2012, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитом в розмірі 321096 доларів США 41 цент, що еквівалентно 2565 560,31 грн.; заборгованість зі сплати відсотків 83 012 доларів США 49 центів, що еквівалентно 663 269,79 грн.; пеню в розмірі 49 586 доларів США 27 центів, що еквівалентно 236 785,40 грн., пеню за несплату відсотків 74 721,36 грн. та судові витрати 3519,02 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 від 03 липня 2014р. відкрите виконавче провадження №43877342 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1323/5992/2012, виданого 05.06.2014р. Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» зазначеної заборгованості.

24.05.2017р. між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ПАТ «Кристал банк», а 25.05.2017р. між ПАТ «Кристал банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» були укладені договори про відступлення прав вимоги до боржників як за основними зобовязаннями, так і за іпотечними договорами, в тому ж рахунку й за договорами, укладеними із ОСОБА_2

Таким чином, з 24.05.2017р. ПАТ «ОСОБА_5 Аваль», а з 25.05.2017р. ПАТ «Кристал банк» перестали бути стороною кредитних договорів та всіх забезпечувальних договорів за ними, а TзOB «ФК «Форінт» стало виключним та єдиним кредитором за генеральною угодою, кредитним договором та всіма забезпечувальними договорами, в тому ж рахунку й за договорами, укладеними із ОСОБА_2

Тому на підставі ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.512,514,1078,1079 ЦК України, ст.121-4 ЦПК України та з врахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-122цс13, просив здійснити процесуальне правонаступництва позивача ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» на ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт»; замінити стягувача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» як вибулої сторони у виконавчому провадженні №43877342, його правонаступником - ТзОВ «ФК «Форінт».

В судовому засіданні представник ТзОВ «ФК «Форинт» ОСОБА_7 підтримала заяву, покликаючись на викладені в ній обставини, надала додаткові письмові пояснення, долучивши до них копії меморіального ордеру №38640 та платіжного доручення №2 на підтвердження перерахування коштів за договорами факторингу, укладеними 24.05.2017р. між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» і ПАТ «Кристал банк», та 25.05.2017р. - між ПАТ «Кристал банк» і ТзОВ «ФК «Форінт».

ОСОБА_2 та її представники адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечили проти задоволення заяви, покликаючись на те, що:

-заявник немає права звертатися із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки не є його стороною, адже згідно виконавчого провадження сторонами є: стягувач - ПАТ «ОСОБА_6 Аваль», боржник - ОСОБА_2;

-заявником не надано належних доказів набуття права вимоги за кредитним договором;

-ОСОБА_2 не була повідомлена про заміну кредитора за кредитним договором;

-чинне законодавство України дозволяє укладати договір факторингу за вимогами до фізичної особи, яка не є суб'єктом господарювання, за винятком якщо вимога не має особистого характеру. Натомість як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір, за яким ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» відступив право до ОСОБА_2, укладений з останньою як з фізичною особою, а кошти за даним договором надавалися для особистих потреб;

-TOB «ФК «Форінт» не набуло прав вимоги зa договором факторингу, оскільки ПАТ «Кристал Банк» не є фінансовою установою, яка включена до реєстру фінансових установ, які мають право надавати факторингові послуги.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2007р. між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», та ОСОБА_2 був укладений Генеральний кредитний договір №107. В рамках цього договору був укладений кредитний договір № 010/08-3/3138/в, згідно з п.2 ч.1 якого позивач надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 395 000 доларів США під 12% річних, строком по 28.08.2017р.

В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором 29.08.2007р. між банком та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 3705.

ОСОБА_2 зобов'язання за Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконала, тому рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.07.2014р., яке змінене рішенням Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської область від 06.05.2015р. у справі № 1323/5992/2012, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитом в розмірі 321096 доларів США 41 цент, що еквівалентно 2565 560,31 грн.; заборгованість зі сплати відсотків 83 012 доларів США 49 центів, що еквівалентно 663 269,79 грн.; пеню в розмірі 49 586 доларів США 27 центів, що еквівалентно 236 785,40 грн., пеню за несплату відсотків 74 721,36 грн. та судові витрати 3519,02 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 від 03 липня 2014р. відкрите виконавче провадження №43877342 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1323/5992/2012, виданого 05.06.2014р. Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» зазначеної вище заборгованості за кредитним договором.

24.05.2017р. між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» та ПАТ «Кристал банк», а 25.05.2017р. між ПАТ «Кристал банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» були укладені договори про відступлення прав вимоги до боржників як за основними зобовязаннями, так і за іпотечними договорами, в тому ж рахунку й за договорами, укладеними з ОСОБА_2

Підтвердженням набуття ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» права грошової вимоги до третьої особи боржника ОСОБА_2 є надані заявником належним чином завірені копії меморіального ордеру № 38640 та платіжного доручення №2, які беззаперечно доводять перерахування коштів за договорами факторингу, укладеними 24.05.2017р. між ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» і ПАТ «Кристал банк», та 25.05.2017р. - між ПАТ «Кристал банк» і ТзОВ «ФК «Форінт».

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Частина третя статті 1079 ЦК визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (надалі Закон) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у пункті 1 частини першої статті 1 Закону визначено, що фінансова установа юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), повязані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), повязані з наданням фінансових послуг.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За пуктом 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

У частині першій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобовязана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Однак, відповідно до вимог ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а також : 3) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг).

Банківська ліцензія видана НБУ ПАТ «Кристалбанк» 29.04.2015р. за №276.

Отже, з огляду на наведене, твердження представника ОСОБА_2 - ОСОБА_10 про те, що TOB «ФК «Форінт» не набуло прав вимоги зa договором факторингу, оскільки ПАТ «Кристал Банк» не є фінансовою установою, яка включена до реєстру фінансових установ, що мають право надавати факторингові послуги, суд вважає безпідставним.

Окрім цього договір, укладений 25.05.2017р. між ПАТ «Кристал банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» про відступлення прав вимоги до боржниківне визнаний недійсним, хоч й оспорюється ОСОБА_2 у Галицькому районному суді м.Львова (Справа №461/6956/17).

Відповідно до вимог ч.1 ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

За змістом ст.378 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм, у разі правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення чи ліквідації, спадкування тощо) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора з виконавчого провадження, у звязку з чим припиняється його статус сторони виконавчого провадження та проводиться заміна належним кредитором.

З правилами цієї статті кореспондуються положення ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.515 ЦК, заміна кредитора не допускається у зобов?язаннях, нерозривно пов?язаних з особою кредитора. До числа таких зобов?язань законодавець відносить вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров?я або смертю. Крім того, традиційно до переліку згаданих прав відносять вимоги щодо сплати аліментів.

Отже, кредитний договір, за яким ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» відступив право до ОСОБА_2, укладений з останньою як з фізичною особою, не відноситься до числа зобовязань нерозривно пов?язаних з особою кредитора.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-122цс13, яка в силу вимог ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, прийшов до висновку, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.121-4 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо; до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, у зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобовязанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Враховуючи, що заміна кредитора у зобовязанні вже відбулася поза межами виконавчого провадження шляхом передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), суд не вбачає підстав для задоволення першої вимоги заявника.

Натомістьдруга вимога ТзОВ «ФК «Форинт» про заміну сторони виконавчого провадженняє підставна та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.293, 378 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

заяву задоволити частково. Замінити стягувача згідно виконавчого листа № 1323/5992/2012, виданого 05.06.2014р. Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства

"ОСОБА_1 Аваль» заборгованості за кредитом - 321 096 (триста двадцять одна

тисяча дев'яносто шість) доларів США 41 цент, що еквівалентно 2565 560,31 грн., з яких:

заборгованість зі сплати відсотків 83 012 (вісімдесят три тисячі дванадцять) доларів

США 49 центів, що еквівалентно 663 269,79 грн; пеня 49 586 (сорок девять тисяч

п'ятсот вісімдесят шість) доларів США 27 центів, що еквівалентно 236785,40 грн.,

пеня за несплату відсотків 74 721,36 грн. та 3519,02 грн. судових витрат, з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» як вибулої сторони у виконавчому провадженні №43877342, яке перебуває на виконанні Головного державного виконавця відділу

примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного

територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4, його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (ідентифікаційний код 40658146).

Ухвала суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий-суддя ОСОБА_11