Постанова № 70888136, 07.12.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6966/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.

секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в:

26.09.2017 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії в якій просить суд визнати проти- правними дії Личаківського об’єднаного управління пенсійного фонду України м.Львова щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до ст.37,37-1 ЗУ «Про дер- жавну службу» від 16.12.1993 р.№3723-ХІІ та зобов’язати Личаківське об’єднане управлін- ня пенсійного фонду України м.Львова провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії державного службовця згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014 року №36-вих.535 та провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії державного службовця згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.08.2017 року №36-вих.4114.

В обґрунтування зазначених вимог покликається на те, що з 12 червня 2013 року їй призначено пенсію за віком згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у розмірі 80% від середньомісячного заробітку як працюючій посадовій особі органів місцевого самоврядування. 24.04.2014 року вона звільнилась з роботи у Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради з посади завідувача сектору з питань опіки та піклування відділу у справах дітей у зв’язку з виходом на пенсію за власним бажанням і відповідно до заяви від 30.04.2014 року та довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014 року №36-вих.535 про заробітну плату, ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова їй була перерахована пенсія згідно зі ст.ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу», яка склала 2463,14 грн. і була обчислена у розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця 3078,92 грн., визначеної з урахуванням посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років та з урахуванням середньомісячної суми надбавок та премій за 60 місяців. При перерахунку пенсії враховано стаж роботи державної служби в органах місцевого самоврядування 10років 20 днів, стаж наукової роботи 11 місяців 13 днів, загальний страховий стаж 36 років 10 місяців 1 день. Надалі з урахуванням індексації (останній раз 01.12.2014р.) розмір пенсії збільшився до 2575,12 грн. або на 111,98 грн. і на даний час залишився у такому ж розмірі. Всі ці обставини об’єктивно підтверджується листом Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 31.08.2017 №82/П-12/Шв.

У липні 2017 року позивач випадково дізналась, що їй неправильно був проведений перерахунок пенсії державного службовця на момент звільнення з роботи, так як в складові заробітної плати не були враховані всі виплати зазначені у довідці від 30.04.2014р. №36 вих-535, зокрема з графи – «премії до державних, професійних свят та ювілейних дат» і з графи «інші виплати» з яких нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. – єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, так як з врахуванням цих виплат розмір її пенсії на момент звільнення мав складати біля 3124 грн. або на 661 грн. більше. Також вона взнала про збіль- шення посадових окладів працівників Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з 01.06.2017р. і отримала необхідні довідки для перерахунку пенсії.

17.08.2017 року позивач звернулась до Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (правонаступник ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016р. №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного Фонду України») з заявою про перерахунок розміру пенсії державного службовця на підставі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка діяла на час призначення їй пенсії і подальшого перерахунку пенсії (80% від суми місячної заробітної плати), довідок Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014 р.№36 вих-535, від 04.08.2017р. №36-вих-4114 про розмір заробітної плати у зв’язку з неправильним обчисленням розміру пенсії на момент звільнення з роботи (не були враховані виплати зазначені у довідці від 30.04.2014р. №36 вих-535 з графи – «премії до державних, професійних свят та ювілейних дат» і з графи «інші виплати» з яких нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011–єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) та під- вищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03. 2006р. №268 (із змінами та доповненнями згідно Постанови КМУ від 24.05.2017р. №353).

02.09.2017 року отримала відповідь з Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова від 22.08.2017р. №3403/06-40 про те, що у зв’язку зі змінами в законодавстві, зокрема ЗУ «Про державну службу» та підзаконних актах Кабінету Міністрів України, які мали місце у 2015 і 2016 роках «..управлінням прийнято рі- шення від 22.08.2017р. №13 про відмову у проведенні Вам перерахунку пенсії…», а копію зазначеного рішення отримала лише 05.09.2017року після звернення з відповідною заявою.

Вважає, що протиправне рішення Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова від 22.08.2017р. №13 про відмову в перерахунку пенсії на підставі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у редакції, яка діяла на час призначення пенсії і подальших перерахунків пенсії (80% від суми місячної заробітної плати та інших умов) з посиланням на зміни в законодавстві, що відбулись після призначення і перерахунку пенсії у 2013 і 2014 роках відповідно, винесене всупереч конституційних принципів викладених у ст.ст.8, 19, 21, 22, 58, 64 Конституції України та не відповідає їм, суттєво погіршує її матеріальне становище та ставить під загрозу саму можливість подальшого існування, оскільки реальна купівельна спроможність розміру пенсії менша ніж купівельна спроможність розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних у 2013р., а відтак грубо порушує її конституційні права на належний життєвий рівень, соціальний захист і пенсійне забезпечення, передбачені і гарантовані cт.ст.48, 49 Конституції України, іншими Законами України.

Представником відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова – ОСОБА_4Р скеровано на адресу суду письмові заперечення на позовну заяву, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що на момент звернення до суду із позовом у ЗУ «Про державну службу» положення про перерахунок пенсії державним службовцям, втратили чинність, а тому підстав для перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважаю їх достатніми для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних справах є верховенство права та законність (ст. 7 КАС України). Частиною 2 статті 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права в Україні. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів. (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Виходячи із загальних засад пріоритетності законодавчих актів, суд враховує, що Конституція України має найвищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії. Тому, в разі наявності колізії, суд зобов'язаний керуватися нормами того законодавчого акту, який має вищу юридичну силу, в даному випадку нормами Конституції, яка гарантує право громадян на соціальний захист, в тому числі й на пенсійне забезпечення.

Ратифікованими Україною міжнародними актами: Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, Європейською соціальною хартією та Конвенцією про захист прав і основоположних свобод передбачено, що держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Реалізація особою гарантованого Конституцією права на соціальний захист, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від наявності в бюджеті коштів. Це право передбачено основним законом держави та має виконуватися державними органами всіх рівнів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 з 12 червня 2013 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а у квітні 2014р., після звільнення з роботи, пенсія була перерахована на підставі ст.37-1 зазначеного Закону України у розмірі 80% від середньомісячного заробітку. При перерахунку пенсії враховано стаж роботи державної служби в органах місцевого самоврядування 10 років 20 днів, стаж наукової роботи 11 місяців 13 днів, загальний страховий стаж 36 років 10 місяців 1 день.

У зв’язку з тим, що позивачу при перерахунку пенсії на час звільнення з роботи не були враховані всі складові отримуваних нею виплат, які входили в заробітну плату, внаслідок чого розмір пенсії був обчислений меншим ніж мав бути та у зв’язку зі збільшенням складових заробітної плати органів місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 (із змінами та доповненнями згідно Постанови КМУ від 24.05.2017р. №353) «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», ОСОБА_2 17.08.2017р. звернулась з заявою, до якої долучила довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих.535, від 04.08.2017р. №36-вих-4114 про заробітну про перерахунок раніше призначеної пенсії.

Личаківським об’єднаним управління Пенсійного фонду України м.Львова від 22.08.2017 №13 ОСОБА_2 рішенням відмовлено в перерахунку пенсії у зв’язку з відсутністю відповідного законодавства /а.с.23-24/.

Довідкою про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу», підтверджено, що на всі виплати включені в довідку (в тому числі і матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати) нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з

01 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивачкою при зверненні до УПФУ із заявою про призначення пенсії подано довідку про складові заробітної плати за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, в якій не було відображено виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. В той же час, при звернення із заявою про перерахунок пенсії позивачкою додано довідку із зазначенням вказаних вище виплат, а тому, на переконання суду, підстави для неврахування вищезазначених сум та для відмови у відмові в здійсненні перерахунку пенсії відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Стаття 55 Конституції України зазначає,що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ст.22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 37 ЗУ «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається у відсотковому співвідношенні від сум заробітної плати, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально – побутових питань та індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно ч. 1 ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), які враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року у справі № 21-125а13 по якій зазначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових потреб та індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця, а тому має бути врахована при обчисленні пенсії.

У своїх рішеннях, які прийняті за результатами перевірки окремих правових норм на їх відповідність Конституції України стосовно дотримання права на належне пенсійне забезпечення за спеціальними законами, ОСОБА_5 Суд України, неодноразово висловлював свою однозначну та чітку юридичну (правову) позицію стосовно тлумачення конституційних принципів, викладених в окремих нормах Конституції України.

Так, у пункті 4 мотивувальної частини свого рішення від 11.10.2005 у справі №1-21/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) ОСОБА_5 Суд України зазначив, що «утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов`язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження – у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга) 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов`язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки свої дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуті ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ним реалізовано, тобто набуте право не може бути скасовано, звужено. Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістових характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод – зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Зокрема, у пункті 7.1. (абзац 4) рішення ОСОБА_5 Суду України від 22.05.2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України) прямо зазначено, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_5 Суд вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод, а отже порушенням частин другої і третьої статті 22 Конституції України.

У пункті 5 (абзац 14) рішення Конституційного суду України від 11.10.2005 у справі №1-21/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що звуження змісту та обсягу конституційного права громадян, яким пенсія призначається за спеціальними законами, в тому числі і державним службовцям, за статтею 22 Конституції України не допускається.

Згідно пунктів 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» № 137-V 14 вересня 2006 року, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Варто зазначити, що частиною другою статті 8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини ще в 1974 році у справі «Міллер проти Австрії» (ухвала щодо прийняття заяви № 6849/72 від 16 грудня 1974 року) сформулював позицію щодо права власності громадянина на пенсію. Зокрема, у рішенні суду було зазначено, що у зв'язку із сплатою обов'язкових внесків до пенсійного фонду виникає право власності на пенсію щодо внесеної частини до цього фонду, а як наслідок і на підвищення розміру пенсійної виплати внаслідок її перерахунку.

Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.

Керуючись ст.ст.7-11,14,18,69-71,86,94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.33, 37 Закону України «Про державну службу», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд, -

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги ОСОБА_2 до Личаківського об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії державного службовця протиправними, скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії в повному обсязі та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Личаківського об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Львова стосовно відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до статей 37, 37-1 Закону України «Про державну службу 16.12.1993 №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013) на підставі заяви від 17.08.2017 та двох довідок Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих.535, від 04.08.2017р. №36-вих-4114 про заробітну плату з розрахунку 80% від суми місячного заробітку з врахуванням всіх виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, виплати різниці в пенсії за минулий час та скасувати рішення від 22.08.2017р. №13 про відмову у перерахунку пенсії у повному обсязі, як таке, що не відповідає Конституції та законам України.

Зобов’язати Личаківське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2 згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих.535 про заробітну плату за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед звільненням (24.04.2014р.) з врахуванням всіх зазначених у ній виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати), відповідно до Закону України «Про державну службу від 16.12.1993р. №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013р.) з розрахунку 80% від суми місячного заробітку з 01.09.2017р. та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01.09.2016р. по 01.06.2017р. з врахуванням проведених раніше виплат.

Зобов’язати Личаківське об’єднане управління пенсійного фонду України м. Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2 згідно довідки Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.08.2017р. №36-вих-4114 з 01.09.2017р. у зв’язку з підвищенням заробітної плати працівникам місцевого самоврядування відповідно до ст.ст.37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ (у редакції станом на 12.06.2013р.) та застосувати аналогію Закону, який регулює подібні правовідносини про перерахунок раніше призначеної пенсії (ст.63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XІІ та/або ст.142 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VІІІ) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 (із змінами та доповненнями згідно Постанови КМУ від 24.05.2017р. №353) «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» з розрахунку 80% від суми місячного заробітку, з врахуванням всіх виплат на які були нараховані страхові внески та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати), передбачених у довідці Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.04.2014р. №36-вих.535 та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01.06.2017р. з врахуванням проведених раніше виплат.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання її копії.