Ухвала суду № 70886761, 07.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/238/15

Справа № 22-ц/778/4403/17 Головуючий у 1-й інстанції: Куценко .

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Гончар М.С.,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади с. Атманай Якимівського району Запорізької області в особі Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року прокурор Якимівського району Запорізької області в порядку ст. 274 ЦПК України звернувся до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. В заяві зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, після смерті якої залишилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 на 11,77 умовних кадастрових гектарів. Спадкоємці за законом та заповітом із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до державної нотаріальної контори не зверталися. Посилаючись те, що на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 ніхто із її спадкоємців не претендує, заявник просив на підставі ст. 1277 ЦК України визнати спадщину відумерлою.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2015 року заяву прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади с. Атманай Якимівського району Запорізької області в особі Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою задоволено. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року до складу якої входить: земельна ділянка у розмірі 11,77 умовно кадастрових гектарів землі, вартістю 170998 грн., відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) НОМЕР_2.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові, ОСОБА_4 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом фактичних обставин справи. Заявник зазначає, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 був її син ОСОБА_5, який фактично прийняв спадщину, оскільки проживав за однією адресою зі спадкодавцем до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 року, проте не встиг оформити своїх спадкових прав. Заявник ОСОБА_4 в порядку ст.1265 ЦК України у передбаченому законом прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну земельну частку (пай), що залишилася після смерті ОСОБА_3, проте виділити земельну ділянку в натурі не може, оскільки судовим рішенням спадщина визнана відумерлою.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи заяву прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що протягом тривалого часу з дня відкриття спадщини ніхто із спадкоємців померлої ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину не звертався, а тому на підставі ст. 1277 ЦК така спадщина має бути визнана відумерлою.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, а тому з ними не можна погодитись.

За положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно зі ст. ст. 234, 235 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, в тому числі, справи про визнання спадщини відумерлою.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3, після смерті якої залишилася земельна частка (пай) у розмірі 11,77 умовних кадастрових гектарів вартістю 170888 грн. (а.с.10,11).

Як вбачається із довідки відділу Держземагенства в Якимівському районі, Запорізької області від 16.09.2014р. №2380, сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_3 в архіві відділу відсутній (а.с.10).

За даними Якимівської державної нотаріальної контори станом на 08.10.2014 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с.12).

Визнаючи спадщину на земельну частку (пай), що залишилася після ОСОБА_3 відумерлою, суд першої інстанції не з'ясував, яке ще майно, крім права на земельну частку (пай), залишилося у спадкодавця, де остання фактично проживала і була зареєстрована до дня своєї смерті, чи не прийняли спадкоємці спадщину фактично, як це передбачено ч.3 ст.1268 ЦК України, чи були обізнані спадкоємці померлої про її право на земельну частку (пай), тощо.

З'ясування цих обставин мало суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки за положеннями ст.1268 ЦК України для одержання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або із застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї.

Разом з тим, в засіданні апеляційного суду було з'ясовано, що спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_3 був її син ОСОБА_5, який постійно проживав і був зареєстрований разом із спадкодавцем і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв його племінник ОСОБА_4, якому ІНФОРМАЦІЯ_3 року державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину на спірну земельну частку.

Вказані обставини підтверджуються відповідними письмовими доказами, доданими до апеляційної скарги.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про визнання спадщини відумерлою не ґрунтується на законі і матеріалах справи.

Аналіз фактичних обставин свідчить про наявність спору про право, який має розглядатися не в порядку окремого провадження, а в позовному проваджені.

Частиною 1 ст. 310 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Викладене свідчить про те, що між територіальною громадою і спадкоємцем, який не був залучений до розгляду цієї справи, існує спір про право, який має розглядатися не в окремому порядку, а в позовному провадженні, а тому оскаржуване рішення відповідно до ст.ст.310, 235 ч.6 ЦПК України підлягає скасуванню, а заява прокурора - залишенню без розгляду.

Заперечення проти апеляційної скарги сільської ради про те, що ОСОБА_5 був обізнаний про наявність спадкового майна, являються неспроможними. Про тнаявність спадкоємця першої черги сільська рада ні прокурора, який звертався в її інтересах до суду, ні суд не повідомила. До участі у розгляді цієї справи судом першої інстанції ОСОБА_5 не залучався. Про наявність судового рішення, яким вирішені питання про його права і обов'язки, спадкоємець обізнаний не був.

Заперечення сільської ради про те, що на теперішній час земельна частка виділена в натурі і передана у користування іншим особам за цивільно-правовою угодою, також не є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги , оскільки спір по суті щодо права власності на спадкове майно судом апеляційної інстанції у цій справі не вирішується.

Вимоги апеляційної скарги про розгляд апеляційним судом заяви прокурора по суті і відмову у задоволенні вимог про визнання спадщини відумерлою задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на ст.235 ч.6 ЦПК України. Між територіальною громадою і спадкоємцем ОСОБА_4 існує спір про право, який має розглядатися не в порядку окремого провадження, а в позовному провадженні із залучення до участі у справі осіб, прав і обов'язків яких цей спір стосується.

Керуючись ст. ст.235 ч.6, 307,310,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2015 року в цій справі скасувати.

Заяву прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади с. Атманай Якимівського району Запорізької області в особі Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 відумерлою залишити без розгляду.

Роз'яснити прокурору Якимівського району Запорізької області право на звернення до суду за захистом порушеного права в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: