Ухвала суду № 70886526, 06.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 326/812/17 головуючий у 1 інстанції: Чапланова О.М.

провадження №22ц/778/3609/17 суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6 на ухвалу судді Приморського районного суду Запорізької області від 24 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування неправомірною, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПрАТ «Київський страховий дім» про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування неправомірною.

Ухвалою судді Приморського районного суду Запорізької області від 24 липня 2017 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя залишив позовну заяву без руху з порушенням встановленого порядку, так як визначений ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України порядок здійснення процесуальних дій передбачає можливість їх вчинення з застосуванням відповідних наслідків лише за наявності чітко визначених підстав.

Колегія суддів вбачає, що ухвала про усунення недоліків не в повній мірі відповідає ст. 119 ЦПК України, яка дає чіткий перелік вимог, яким за формою та змістом має відповідати позовна заява. Позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Залишаючи заяву без руху, в ухвалі від 03 червня 2017 року суддя зазначив, що в порушення вимог пунктів 5 та 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачем обґрунтування позовних вимог належним чином не наведено та не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а саме: не зазначено доказів у підтвердження того, що 18.04.2014 року за адресою: а/д М - 14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ Приморського району Запорізької області, водій ОСОБА_8, керуючи автомобілем, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 З матеріалів позову взагалі не вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мають відношення до будь-якої дорожньо-транспортної пригоди, і відповідно не зазначено доказів на підтвердження вини ОСОБА_8 у скоєному ДТП. В порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачем не зазначено доказів у підтвердження того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім».

На виконання вимог ухвали від 03 червня 2017 року представник позивача надала суду витяг з реєстру МТСБУ про застраховану цивільно-правова відповідальність щодо транспортного засобу НОМЕР_1, а саме поліс серії АІ номер НОМЕР_2 станом на 18.04.2017 року (дата дорожньо-транспортної події.)

24 липня 2017 року суддя постановив ухвалу, в якій вказав, що позивачем у визначений строк недоліки не усунуті, а саме: в порушення вимог пунктів 5 та 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачем обґрунтування позовних вимог належним чином не наведено та не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, а саме: не зазначено доказів у підтвердження того, що 18.04.2014 року за адресою: а/д М - 14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ Приморського району Запорізької області, водій ОСОБА_8, керуючи автомобілем, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 З матеріалів позову взагалі не вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мають відношення до будь-якої дорожньо-транспортної пригоди, і відповідно не зазначено доказів на підтвердження вини ОСОБА_8 у скоєному ДТП.

Проте, з такими висновками не можна погодитися.

За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12.06.2009 року, суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

За роз'ясненнями п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", вже після відкриття провадження в справі, готуючи справу до розгляду, суд повинен визначити: обставини, які мають значення для справи, та факти, що підлягають встановленню і покладені в основу вимог і заперечень; характер спірних правовідносин і зміст правової вимоги; матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини; вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів; визначити коло доказів відповідно до характеру спірних правовідносин і роз'яснити, якій із сторін слід довести певні обставини; вжити заходів для забезпечення явки в судове засідання, а також сприяти врегулюванню спору до судового розгляду.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. За змістом зазначеної норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Так, зазначивши в якості недоліків позовної заяви, які потребують усунення, необхідність зазначення позивачем доказів суд не врахував вимоги процесуального права і не звернув уваги на те, що зазначена обставина в якості перешкод для відкриття провадження у справі нормами ЦПК України не визначена.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009р. подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Таким чином, сама по собі відсутність доказів при поданні позовної заяви на підтвердження позовних вимог не перешкоджає відкриттю провадження у справі, оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.

Суд положень вищевказаних норм процесуального права не врахував.

За встановлених обставин колегія вважає, що висновок суду про наявність достатніх підстав для повернення в порядку ч. 2 ст. 121 ЦПК України позовної заяви у зв'язку з не усуненням недоліків не є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Зважаючи на викладене, оскаржувана ухвала відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею на новий розгляд питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, в інтересах якої діє ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалою судді Приморського районного суду Запорізької області від 24 липня 2017 року по цій справі скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції на повторний розгляд процесуального питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: