Рішення № 70885720, 06.12.2017, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7245/17

2/310/3373/17

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2017 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Комунальний заклад «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Орган опіки та піклування Бердянської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Комунальний заклад «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги наступним. ОСОБА_2 має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати дитини ОСОБА_4 в 2013 році померла. Відповідач зловживав спиртними напоями, дитиною не піклувався, вихованням ОСОБА_3 займалася баба ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Дитина була зарахована до першого санаторного класу КЗ «Бердянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат» за направленням лікарів 16 листопада 2016 року, де хлопчик повинен був перебувати без проживання, але батько дитину не забирав додому, весь час пиячив. Внаслідок такої поведінки батька малолітній ОСОБА_3 став нервовий, часто плакав. З 23 червня 2017 року дитина знаходиться на повному державному забезпеченні в КЗ «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Відповідач веде аморальний спосіб життя, не працює, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зловживає спиртними напоями, не цікавиться життям та здоров'ям сина, не приймає участі у його вихованні, навчанні та утриманні, фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до сина, не усвідомлює своєї відповідальності за нього, своєю поведінкою не може бути прикладом для наслідування, позитивно впливати на формування особистості та характеру дитини, дати йому належну освіту та розвиток.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, не піклується своїм сином ОСОБА_3, не сплачував за дитячий садок і хлопець перестав його відвідувати. Хлопчика було зараховано до першого санаторного класу КЗ «Бердянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат» без проживання, батько сина за весь час забрав один раз, на літні канікули не забрав, після чого поліцією складено акт про покинуту дитину. Працівниками органу опіки та піклування проведено бесіду з ОСОБА_3 та роз'яснено, що йому необхідно зробити, щоб забрати дитину, але відповідачем умов для проживання, виховання та розвитку дитини не створено, дитину він не відвідав жодного разу. Після отримання позову відповідач сина також не відвідав, жодного разу йому не зателефонував.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив наступне. ОСОБА_2 працював в іншому місті через те, що в його будинку відключили газ, а пізніше і світло через борги. З цих підстав він не міг забрати сина додому. В будинку баби не було можливості проживати, тому що з нею жили сестра з чоловіком, які зараз винаймають житло. Відповідач на даний час мешкає у баби, може забрати сина до баби в дім, де є умови для проживання дитини. У ОСОБА_2 не було можливості телефонувати сину. На час перебування сина в інтернаті відповідач, за домовленістю, забирав його раз на два тижні, на канікули не забрав, бо спізнився на один день і дитину увезли. З днем народження не привітав сина через те, що був в Росії на заробітках. Пенсію відповідач не отримує, матеріальної допомоги ніхто з родичів йому не надає.

Представник третьої особи в судове засідання не з?явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, в якій зазначив, що вважає за доцільне позов задовольнити.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

ОСОБА_2 є батьком дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане 27 липня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Відповідачем не створено належних умов для проживання, розвитку та виховання дитини, він ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зловживає спиртними напоями, не цікавиться життям та здоров'ям сина, не приймає участі у його вихованні, навчанні та утриманні.

Наказом від 11 травня 2017 року «Про взяття на облік дитини, яка опинились у складних життєвих обставинах» ОСОБА_3 було взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Згідно з повідомленням директора КЗ «Бердянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат від 09 лютого 2017 року дитина ОСОБА_3, 2010 року народження, був зарахований до першого санаторного класу за направленням лікарів 16 листопада 2016 року. За заявою батька хлопчик повинен був перебувати у закладі без проживання, однак з часу його влаштування батько хлопця додому не забирав, його успіхами у школі не цікавився, матеріально не забезпечував. ОСОБА_2 весь цей час пиячив та лише один раз відвідав сина у школі. В наслідок такої поведінки батька малолітній ОСОБА_3 став нервовим та часто плакав, весь час питав вихователів, коли за ним прийде батько.

В службі у справах дітей 16 грудня 2015 року та 06 березня 2017 року проводились бесіди з ОСОБА_2 щодо належного виконання ним батьківських обов'язків, необхідності створення умов проживання для дитини, ведення здорового способу життя. На ім'я начальника Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області направлялось подання про притягнення даного громадянина до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов'язків.

Під час неодноразових профілактичних рейдів спроби спеціалістів служби у справах дітей та фахівців Бердянського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді обстежити умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1, або провести бесіду з ОСОБА_2 щодо створення належних умов для дитини та відповідального батьківства, навіть за адресою проживання його співмешканки, ОСОБА_7, АДРЕСА_2, були марними. ОСОБА_2 навмисно уникав будь-якої зустрічі із працівниками соціальної сфери та фактично покинув дитину.

За інформацією директора КЗ «Бердянська загальноосвітня санаторна школа-інтернат» від 10 травня 2017 року, ОСОБА_2 забрав дитину додому та залишив її на виховання тітки, ОСОБА_8 Дитина була відсутня в школі десять днів, тому адміністрацією закладу було прийнято рішення відвідати ОСОБА_3 за місцем проживання та повернути його на навчання. З 24 квітня 2017 року хлопець цілодобово знаходився у школі-інтернаті, батько дитину у закладі не відвідував, додому не забирав.

З 11 травня 2017 року малолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку служби у справах дітей як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах. 23 червня 2017 року за направленням служби у справах дітей по акту органів внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, малолітнього ОСОБА_3 було влаштовано до КЗ «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» як покинуту батьком дитину.

03 липня 2017 року в службі у справах дітей з громадянином ОСОБА_2 було проведено бесіду, під час якої він не зміг пояснити причини своєї поведінки та байдужого ставлення до долі дитини. Спеціалістом служби відповідачу було повідомлено про влаштування його сина до центру соціального захисту, однак, станом на подання позовної заяви до суду, дитина продовжує перебувати у даному закладі на державному забезпеченні. Батько, ОСОБА_2 дитину не відвідував жодного разу, до центру не телефонував. Також відповідач не порушував питання перед соціальними службами щодо повернення дитини в сім'ю, що говорить про його байдуже ставлення до життя дитини.

Згідно висновку органу опіки та піклування від 06 жовтня 2017 року № 001-6338/47, діючи виключно в інтересах неповнолітньої дитини, орган опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його сина ОСОБА_3

Відповідно до ст. 164 України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ніякої участі у вихованні дитини не приймає, не займається його вихованням, не цікавиться станом його здоров'я, умовами життя, не піклується про фізичний, духовний розвиток сина, його підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не надає дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.

Ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Причому обов'язок утримувати дитину є рівним обов'язком як матері, так і батька.

Відповідно до ст. 181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, а тому є всі правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення з нього аліментів на утримання дитини ОСОБА_3.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 208, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 180, 181 СК України, суд

вирішив:

Позовну заяву органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Комунальний заклад «Мирненський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (РНОКПП НОМЕР_1) на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь його майбутнього законного представника, починаючи стягнення з 17 жовтня 2017 року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.