Ухвала суду № 70885184, 07.12.2017, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3233/17

Провадження № 2/311/1392/2017

07.12.2017

У Х В А Л А

07 грудня 2017 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.107-126 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права сумісної власності,

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права сумісної власності, в якому просить визнати за нею право сумісної власності на збудоване нею нерухоме майно – житловий будинок, розташований по вул. Космічна, буд.14 в с.Приморське Василівського району Запорізької області, літ.«А» (33,0 кв.м.), літня кухня «Б», сарай «В», вбиральня «Г», погреб «ПГ», паркан № 1, 3, водопровід № 2, замощення «I», разом з ОСОБА_2

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що до неї додаються, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній цивільній справі, з’ясована невідповідність форми і змісту позову певним вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України. Відповідно до вказаних поштовий індекс, номери засобів зв’язку, зазначити зміст позовних вимог, викласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У зв’язку з цим, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

В порушення вимог ст.119 ЦПК України у позовній заяві позивачем ОСОБА_1 чітко не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені нею позовні вимоги, не зазначено доказів, тобто засобів доказування, які підтверджують кожну з обставин, викладених у позовній заяві, також чітко не зазначено нормативно - правового обґрунтування заявлених нею позовних вимог, не викладено посилання на докази, які підтверджують кожну обставину, позовні вимоги носять неконкретний, чітко невизначений та суперечливий характер, зокрема: звертаючись до суду з позовною заявою, предмет позову визначений позивачем як «визнання права сумісної власності», у змісті позовних вимог позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право сумісної власності на збудоване нею нерухоме майно – житловий будинок № 14 з господарськими будівлями та спорудами по вул.Космічній в с.Приморське Василівського району Запорізької області, разом з ОСОБА_2, відповідачем по справі. Проте, правовими нормами глави 26 ЦК України визначено поняття та види права спільної власності, зокрема: право спільної часткової та/або право спільної сумісної власності. Однак, у предметі та змісті заявлених позовних вимог чітко та конкретно не зазначено з приводу якого саме права виник у сторін спір.

Крім того, з незрозумілих причин до матеріалів позовної заяви долучено свідоцтво про смерть ОСОБА_2, який помер 04.07.2011 року, а відповідачем по справі вказано ОСОБА_3 (без зазначення повних анкетних даних: року народження), без наведення у позові жодних його обґрунтувань з приводу долучення вказаного свідоцтва про смерть ОСОБА_2 Тому, є також незрозумілим правові підстави визнання права власності за позивачем ОСОБА_1, чи у порядку, визначеному главою 26 ЦК України, чи в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2, визначеному главою 84 ЦК України.

Також на підтвердження обґрунтування заявлених позовних вимог в частині пред’явлення позовних вимог матеріального характеру про визнання права власності на певне нерухоме майно, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено відповідних підтверджуючих документів щодо його вартості з метою визначення ціни позову станом на час пред”явлення позову до суду. Жодних обґрунтувань визначення позивачем ціни позову в розмірі саме 37200 грн. у позові не наведено та відповідних підтверджуючих документів до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено.

Так, оцінка майна, згідно вимог законодавства, проводиться відповідними суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна; Звіт про оцінку майна повинен відповідати пункту 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року за №1440, згідно якого передбачено, що звіт про оцінку майна, складений у повній формі, повинен містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, та строк дії звіту та висновок про вартість майна відповідно до вимог законодавства. Проте зазначеного позивачем не виконано та належного і відповідного Звіту про оцінку майна, яке просить позивачка визнати за нею право власності, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено.

Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплати судовий збір.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає випадки, коли особа при подачі позову до суду звільняється від сплати судового збору.

ОСОБА_1 до даної категорії громадян не відноситься.

Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду належні та достатні докази на підтвердження неможливості сплати судового збору із-за скрутного матеріального становища, тому, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні. На даний час будь-яких підстав для звільнення, відстрочки чи розстрочки оплати судового збору при пред”явленні ОСОБА_1 позову до суду, не вбачається.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 зобов’язана сплатити судовий збір, враховуючи вимоги Закону України «Про судовий збір».

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання права власності на певні об’єкти нерухомого майна – житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», на день подання позивачем позовної заяви, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за ставкою, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», згідно якого з 01 січня 2017 року встановлені нові ставки судового збору, за якими судовий збір повинен справлятися платником (фізичною особою) за подання позовної заяви майнового характеру за пунктом 1.1. на належний розрахунковий рахунок № 31217206700044 банк ГУДКСУ в Запорізькій області, одержувач коштів – УК у Василівському районі; МФО – 813015; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38025519 (п.1.1).

У зв’язку із зазначеним, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подання позовної заяви майнового характеру про визнання права власності становить безпосередньо вартість того спірного майна, на яке позивачка просить визнати право власності та яку можливо буде визначити лише після проведення оцінки вартості спірного майна, у відповідності до складеного Звіту про оцінку даного майна у встановленому законом порядку.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: за пунктом 1.1. при пред’явленні позовних вимог майнового характеру на належний розрахунковий рахунок № 31217206700044 банк ГУДКСУ в Запорізькій області, одержувач коштів – УК у Василівському районі; МФО – 813015; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38025519 (п.1.1).

За наявністю вищевикладених обставин позовна заява ОСОБА_4 не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 119, 121, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права сумісної власності – залишити без руху, надати позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в описовій частині ухвали,

Для усунення недоліків позовної заяви встановити позивачу п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду.

В іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною та повернути позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5