Рішення № 70885015, 28.11.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7360/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі : головуючої - судді Монич О.В.,

при секретарі – Пассер М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонатмед» про стягнення середньої заборгованості із заробітної і середнього заробітку за час затримки розрахунку, –

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що 01.12.2017 р. ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду менеджера із збуту ТОВ «Біонатмед». 30.06.2017 р. позивач звільнилася з роботи за угодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. В день звільнення з роботи позивачу не виплачено заробітну плату за період з травня 2017 р. по 30.06.2017 р. в розмірі 5193,47 грн. внаслідок відсутності грошових коштів.

29.09.2017 р. представник ОСОБА_2 – ОСОБА_1 подав до суду заяву відповідно до якої уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з ТОВ «Біонатмед» на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з травня 2017 року по 30.06.2017 р. в сумі 5193,47 грн., а також середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.07.2017 р. по час винесення рішення.

У судове засідання позивач та його представник не зявилися, представник позивача ОСОБА_1М надав суду заяву відповідно до якої уточнені позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.12.2017 р. ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду менеджера із збуту ТОВ «Біонатмед», що підтверджується доданою до матеріалів справи копією трудової книжки серії АА № 458382.

Відповідно до наказу директора ТОВ «Біонатмед» за № 18 30.06.2017 р. ОСОБА_2 звільнено з роботи за угодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України».

На день звільнення працівника з роботи відповідач мав забезпечити повний розрахунок всіх належних грошових сум, які належать працівнику при звільненні.

Відповідно до довідки виданої головним бухгалтером ТОВ «Біонатмед» № БНМ00000017 від 04.07.2017 р. ОСОБА_2 працювала в ТОВ «Біонатмед» з 01.12.2016 р. по 30.06.2017 . на посаді Менеджера із збуту. Заборгованість із виплати заробітної плати за травень 2017 р. та червень 2017 станом на 04.07.2017 р, складає 5193,47 грн.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату. Право на своєчасне отримання заробітної плати в повному обсязі, захищається законом.

Відповідно до ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Статтею 116 КЗпП України регламентовано, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Частиною 1 статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до положень ст.34 Закону України «Про оплату праці», працівникам проводиться компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом достовірно встановлено, що всупереч ст. 116 КЗпП України повного розрахунку відповідача з позивачем не проведено.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно пункту 5 вищевказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат у випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме довідки виданої головним бухгалтером ТОВ «Біонатмед» № БНМ00000017 від 04.07.2017 р. середня заробітна плата позивача за останні два повних місяці роботи, а саме травень та червень 2017 р. становила (3300 грн. + 3300 грн./2) 3300,00 грн. Кількість робочих днів у вказаний період (20+20=40/2) 20 та середньоденна заробітна плата для вирахування середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати складає 165,0,00 грн. (3300,00 грн./20 робочих днів).

Розрахунок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.07.2017 р, по 27.10.2017 р. становить 13685,00 (21 робочий день за липень + 22 робочих днів за серпень + 21 робочих днів за вересень + 20 робочих днів за жовтень = 105 робочих днів х 165,00 грн. середньоденної заробітної плати + 17325,00 грн.

Так як відповідач належними та допустимими доказами не спростовано вищезазначеного розрахунку, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Рішення суду в частині виплати середньої заробітної плати за один місяць, у відповідності до вимог п.2. ч.1 ст.367 ЦПК Українидопустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 174 212-215, 218, 226, 294 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонатмед» про стягнення середньої заборгованості із заробітної і середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонатмед» на користь ОСОБА_2 нараховану але не виплачену заробітну плату за період з травня 2017 р. по 30.06.2017 .р в сумі 5193,47.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонатмед» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 01.07.2017 р. по 27.10.2017 р. в сумі 17325,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонатмед» в дохід держави судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Рішення суду в межах стягнення суми заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Монич О.В.