Постанова № 70884165, 06.12.2017, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1890/16-а

2-а/241/12/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 року (Повний текст) смт. Мангуш

Першотравневий районний суд Донецької області в особі судді Демочко Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання протиправними дій відповідача по відмові у включені періоду з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. до стажу роботи в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області за №791 від 22.09.2016 р. та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи період з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р., як роботу в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців та призначити пенсію за вислугу років відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 р. з 22.08.2016 року, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 22.08.2016 р. він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та 04.10.2016 р. отримав рішення від 22.09.2016 р. № 791 про відмову в призначенні пенсії за період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, оскільки його стаж роботи в районі Крайньої Півночі складає 6 років 5 міс. 27 днів, але не включив до району Крайньої Півночі період роботи у Владивостокському монтажному управлінні спеціалізованого тресту «Союзлифтмонтаж» з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. (4 роки 3 міс. 6 днів), мотивуючи тим, що у переліку районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Президії Верховної Ради СРСР від 03.01.1983 р. №12 відсутній Владивосток.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю та на задоволенні позовних вимог наполягали.

Представник Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області, позовні вимоги позивача не визнав, надав суду письмові заперечення та просив розглянути справу в порядку письмового провадження. У письмових запереченнях вказав, що на момент звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 мав загальний стаж роботи 29 років 4 місяці 20 днів, стаж роботи в районі Крайньої Півночі, згідно наданих документів склав 6 років 5 місяців 27 днів. У переліку районів Крайньої Півночі, затвердженого постановою Президії Верховної Ради СРСР від 03.01.1983 р. №12 відсутній Владивосток. Тому період роботи у Владивостокському монтажному управлінні спеціалізованого тресту «Союзлифтмонтаж» з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. не підлягає зарахуванню до стажу роботи в районі Крайньої Півночі та місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі. А також зазначив, що у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, а саме 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, право на пенсію ОСОБА_1 не має. Позивач надав до управління довідки за період роботи з 07.04.1982 р. по 03.06.1985 р. та з 26.06.1985 р. по 25.10.1988 р., в яких повідомляють про місцезнаходження в районах Крайньої Півночі організацій «Нерюнгрівуголь» та «Якутвуглебуд», де працював ОСОБА_1 Але в матеріалах пенсійної справи також знаходиться лист ЗАТ «Якутська компанія Союзліфтмонтаж» №01/74 від 28.06.2016 р., де зазначено, що адреса та місцезнаходження підприємств Владивостокського монтажного управління не відомі. Стосовно позовних вимог щодо пільгового обчислення страхового стажу, то воно застосовується до осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії ВРС РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Також зазначив, що пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову у повному обсязі.

У зв'язку з неявкою сторін, та у відповідності до ст.ст.41, 122 ч.4 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається з записів стр. 8-9 трудової книжки НОМЕР_1, ОСОБА_1 у період з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. прийнятий переводом з Нерюнгрінського комбінату на Якутську ділянку Владивостокського монтажного управління спеціалізованого тресту «Союзлифтмонтаж», з посиланням на дату та номер наказів про прийняття та звільнення з роботи позивача (а.с.8 зворотній бік).

22.08.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.(а.с.7).

Рішенням Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області №791 від 22.09.2016 р. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, яке мотивовано тим, що відповідно до наданих документів у позивача відсутній необхідний стаж роботи, а саме 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, тому право на пенсію ОСОБА_1 не має (а.с. 11).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-1V період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі - Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами (абз.3 п.5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до п.п. «б» п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм права випливає, що трудовий договір є не єдиним документом, який може підтверджувати роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до довідки № 32 від 19.06.2017 року виданої Далекосхідним товариством з обмеженою відповідальністю вбачається, що ОСОБА_1 працював у Владивостокському монтажному управлінні спеціалізованого тресту «Союзлифтмонтаж» на Якутській ділянці (м. Нерюнгри, Нерюнгрійський р-н, Якутія) з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. (а.с. 64-65).

Відповідно до наказу № 92-К від 26.10.1988 р. ОСОБА_1 з 26 жовтня 1988 року прийнято за переведенням з ДСК монтажником електропідіймача лифтів на Якутську ділянку для праці в м. Нерюнгри з відрядною оплатою праці з виплатою 80 % північної надбавки. (а.с.66).

Відповідно до наказу №14-к від 12.02.1993 р. ОСОБА_1 31.01.1993 року звільнено за ст. 29 п.5 КЗпП РФ (а.с.67-68).

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 року № 1029, м. Нерюнги Якутської АРСР належить до районів Крайньої Півночі.

Статтями 1-4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р. "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій наступних пільг: виплату надбавок до заробітної плати; надання додаткових відпусток; можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки; виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) в разі тимчасової втрати працездатності.

У статті 5 цього Указу зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 р. № 1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" встановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 р., з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Про надання пільг, передбачених статтями 1-4 Указу від 10.02.1960 р., незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10.02.1960 р., - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16.12.1967 р. № 530/П-28 (далі - Інструкція).

Відповідно до частин першої та третьої статті 1 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювала в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року (далі - Тимчасова Угода), громадяни Сторін, що домовилися, які працювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію за віком: чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. У випадках, коли законодавством однієї з Сторін, що домовилися, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на третьої держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

При тлумаченні положень згаданих нормативних актів, Верховний Суд України в постанові від 1 грудня 2015 року (справа № 524/11590/14-а) прийшов до висновку про те, що особи, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, мають право на призначення пенсії за віком у разі настання умов (досягнення пенсійного віку, напрацювання стажу), за яких відповідно до положень частини першої статті 1 Тимчасового Угоди виникає право на призначення такої пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи висновок Верховного Суду України, викладений у вищезгаданій постанові, положення нормативних актів, для зарахування при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком і по інвалідності, одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік шість місяців, необхідна наявність трудового договору, укладеного на строк не менше трьох років, відомості про період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користування пільгами, передбаченими діючим на час роботи законодавством, які повинні бути зазначені в трудовій книжці, або довідці чи в письмовому трудовому договорі, наявність вислуги років.

Приписами п. 43 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати від 16.12.1967 року № 530/П-28, загальний стаж роботи, що дає право на отримання пенсії обраховується за період роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в наступному порядку:

а) пенсій за віком та по інвалідності за період з 01 березня 1960 року один рік роботи зараховується за один рік та шість місяців роботи особам, вказаним у пунктах 2, 3, 4 даної Інструкції; за період з 01 серпня 1945 року по 01 березня 1960 року один рік роботи зараховується за два роки роботи, якщо працівник мав право на пільги у відповідності до Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 року, постановою СНК СРСР від 18.11.1945 р. № 2927 або у відповідності о інших рішень Правління СРСР;

б) пенсій за вислугу років за період з 01 березня 1960 року один роботи зараховується за один рік; за період з 01 серпня 1945 року по 01 березня 1960 року один рік роботи зараховується за два роки роботи, якщо працівник мав право на пільги у відповідності до Указу Президіума Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 року, постановою СНК СРСР від 18.11.1945 р. № 2927 або у відповідності о інших рішень Правління СРСР; за період роботи до 01 серпня 1945 року по раніше діючому законодавству.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що підставою для отримання пільгового стажу є сам факт роботи особи на Крайній Півночі, або в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі за наявності трудової угоди, укладеної не менше ніж на три роки, що при перерахунку розміру пенсії може підтверджуватись трудовою книжкою, письмовим трудовим договором або довідкою про відпрацьований стаж. При цьому зарахування стажу один рік за один рік та шість місяців відбувається саме для осіб, яким призначено пенсію за віком чи по інвалідності, в той час, як при призначенні пенсії за вислугу років зарахування стажу відбувається саме один рік за один рік.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, беззаперечним фактом є те, що у спірний період позивач працював у місцевостях, які відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», прирівняні до районів Крайньої Півночі.

Таким чином, враховуючи відомості трудової книжки та довідки, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, є достатні підстави для зарахування йому до стажу період роботи з 26 жовтня 1988 року по 31 грудня 1993 року.

Що стосується вимог позивача в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію за вислугу років відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, у галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 р. з 22.08.2016 року, то суд виходить з такого.

Відповідно до ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Відповідно до ст.58 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм закону, суд приходить до переконання, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно визначати чи достатньо наявного у позивача пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Враховуючи наведене, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Проте, суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії з урахуванням стажу за період його роботи з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. на Якутській ділянці Владивостокського монтажного управління спеціалізованого тресту «Союзлифтмонтаж».

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що підставою для звернення позивача до суду є неправомірні дії суб'єкта владних повноважень, в зв'язку з чим, суд визнаючи дії суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача, як особи, яка має право на пенсійне забезпечення.

Пленумом ВАСУ від 23 січня 2015 року № 2 встановлено, що у разі звільнення відповідача від сплати судового збору, то й відповідно судовий збір з нього не стягується. Тобто в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується, а у разі часткового задоволення позову у справі, в якій відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується лише з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги з урахуванням попередньої сплати 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету (ч. 1 ст. 94 КАС України).

Таким чином, витрати позивача по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 10, 11, 17, 69, 70, 71, 94, 99, 102, 105, 122, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу Адміністративного судочинства України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України «Про судовий збір», суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання дій протиправними та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії за період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області по відмові у включенні ОСОБА_1 періоду з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. до стажу роботи в районі Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Скасувати рішення Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області № 791 від 22.09.2016 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за період роботи в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, для призначення йому пенсії, період роботи з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р., як роботу в районі Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії з урахуванням стажу за період його роботи з 26.10.1988 р. по 31.01.1993 р. на Якутській ділянці Владивостокського монтажного управління спеціалізованого тресту «Союзлифтмонтаж».

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена повністю або частково до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня її проголошення сторонами та іншими особи, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.О.Демочко